 |
Основні методичні варіанти метода кейсу
|
|
|
|
| Метод | Пізнання проблем | Отримання інформації | Визначення різних варіантів рішення | Рішення проблеми/прийняття рішення | Оцінка (критика) рішення |
| Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ (Case-study method) | Головне завдання – аналіз прихованих проблем | Інформація надається | За допомогою наданої інформації розробляються варіанти рішення проблеми і приймаються відповідні рішення | Порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності. | |
| Метод проблемних ситуацій (Case-problem method) | Проблеми чітко названі | Інформація надається | Головне завдання – за допомогою названих проблем і наданої інформації розробляються варіанти рішення і приймається рішення | Можливе порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності | |
| Метод ситуацій-випадків (Case-Incident Method) | Інформація надається неповна | Головне завдання – самостійне отримання інформації |
| ||
| Метод визначених проблем (Stated-problem method) | Проблеми називаються | Інформація надається | Наводяться готові рішення з обґрунтуванням: можливий пошук додаткових альтернатив | Головне завдання – оцінка (критика) прийнятих рішень | |
Case-study method. Цей варіант часто відрізняється великим обсягом матеріалу, оскільки окрім опису ситуації надається і весь обсяг інформаційного матеріалу, яким можуть користуватися учні. Основний наголос в роботі над кейсом робиться на аналізі і синтезі проблеми і на прийнятті рішення.
Case-problem method. В цьому варіанті під час опису кейса чітко називається і проблема. Таким чином, залишається більше часу на розробку варіантів рішення та їх детальне обговорення.
Case-Incident Method. Цей варіант відрізняється тим, що в центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. З цієї причини ситуація часто відображається не в повному обсязі. Однак така форма роботи потребує багато часу, її можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практиці саме отримання інформації складає суттєву частину всього процесу прийняття рішення.
|
|
|
Stated-problem method. Характерною рисою цього варіанту є надання готових рішень та їх обґрунтування. Завдання учнів полягає в першу чергу в ознайомленні зі структурою процесу прийняття рішення на практиці, в критичній оцінці прийнятих рішень і по можливості у розробці альтернативних рішень.
Таким чином, кейси використовуються різноманітним чином. Їх мета – спонукати учнів до творчості. Кейси – суттєвий та гнучкий педагогічний ресурс, універсальний засіб для вивчення різноманітних дисциплін, які характеризуються тим, що вони передбачають пошук відповіді на проблемні питання. Кейси швидше спрямовані не на отримання готових знань, а «на творення» нових знань, що передбачає співтворчість учня і викладача. Останній виступає у ролі координатора процесу навчання. Разом з тим, результатом кейсу є не лише оволодіння новими знаннями, але й набуття професійних навичок, цінностей.
Перевага кейс-метода відносно традиційних, що застосовуються у навчальному процесі, є незаперечною. Кейс-метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок.
Проте кейс-метод має певні недоліки:
Þ недостатньо досліджений у педагогіці;
Þ не сприяє глибокому вивченню проблем і завдань;
Þ вимагає більших затрат часу;
Þ потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу " кейсової" ситуації;
Þ викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.
|
|
|
Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому вони повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і учні мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.
Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато більші можливості для розвитку фахової майстерності, ніж заучування підручника чи конспекту лекцій.
Даючи учням завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.
Найголовнішою навичкою, яку здобуває учень під час навчання, повинно стати вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.
|
|
|
