 |
2.3. Математична модель гіпертексту
|
|
|
|
2. 3. Математична модель гіпертексту
Гіпертекст - це нелінійно організований текст, тобто текст із нелінійною структурою. Звичайному (одномірному) тексту, який можна інтерпретувати як один довгий рядок символів, що читається в одному напрямку, протипоставлений багатомірний текст. В окремих пікселях такого деревовидного багатомірного тексту читання можна продовжувати в декількох різних напрямках в залежності від інформаційної потреби. Гіпертекст може відрізнятися від звичайного тексту порядком проходження матеріалу, способом його представлення. Елементи гіпертексту можуть розміщатися у вигляді ієрархічного дерева чи мережної організації, він може мати кілька рівнів короткого викладу і деталізації матеріалу і т. д. Тексти, складені природньою мовою, зберігаються, що є організовані по новому принципу. При цьому приходиться відмовлятися від використаних зараз підходів до підготовки видань чи інших документів і перейти до складної нелінійної форми організації матеріалу. Для пояснення нелінійної форми побудови гіпертекстових видань розглянемо одну з відомих математичних моделей гіпертексту.
2. 4. Гіпертекстові Web-документи
Одним із самих популярних засобів поширення електронних публікацій (поряд з CD-ROM) є мережа Internet. Internet - це сукупність обчислювальних мереж. Ця глобальна мережа надає користувачу ряд сервісних послуг, пов'язаних з розміщенням, збереженням, передачею електронних публікацій і доступом до них. Послуги реалізуються на базі серверів Internet. Такими серверами є FTP, Gopher, поштові (сервери e-mail), сервери новин (сервери News), сервери WWW (Web-сервери).
Отже, областю самого масового застосування гіпертекстових технологій є мережна служба World Wide Web (WWW) глобальної мережі Internet. Ця служба забезпечує інтуїтивно зрозумілий доступ на основі технології гіпертексту до даних у глобальній мережі. Для цих цілей розроблені програми-браузери і спеціальні програмні засоби автоматизації процесу створення Web-документів (локальних архівів, сайтов, Web-сторінок).
|
|
|
Відносна легкість створення Web-публікацій і доступу до них сприяла розвитку Intranet - частина мереж, заснованих на Internet-технологіях. Intranet дає змогу з'єднати офіси в одному будинку чи в різних частинах земної кулі, виключивши доступ до даних стороннім особам.
Технологія World Wide Web споконвічно ґрунтувалася на ідеї гіпертекстового зв'язку вузлів глобальної мережі по усьому світі. І в цьому плані технологію WWW можна розглядати як одну з форм реалізації гіпертекстових технологій у специфічному середовищі, що має свої принципові особливості.
В даний час широке поширення одержали Web-публікації у вигляді гіпертекстових Web-документів. Web-публікації працюють за технологією клієнт - сервер. Web-сервер - це програма, запущена на комп'ютері, призначена для надання документів іншим комп'ютерам, що посилають відповідні запити. Web-клієнт - програма, що дає змогу користувачеві здійснювати запит документа із сервера. Сервер задіяний тільки тоді, коли іде запит документу. Така технологія є ефективною, оскільки вимагає незначних ресурсів сервера. Наприклад, Web-сервер на Windows NT може надавати Web-документи приблизно двомстам одночасно підключеним до нього користувачам. Для встановлення з'єднання з Web-сервером використовується адреса комп'ютера, що називається універсальним покажчиком ресурсу - URL (Uniform Resource Locator).
У Web-браузері для пошуку інформації використовується спеціально розроблена система іменування, що разом із системою адресації встановлює однозначний вибір сервера і документа, що вимагається. Практично для цих цілей використовується так званий URL-адреса. У результаті здійснюється з'єднання з документом чи ресурсом.
|
|
|
Структура URL є типовою. Як приклад можна вказати URL одного з відомих провайдерів Internet: http: //www. telecom. ru. У цьому URL http - протокол доступу до ресурсу, www - ім'я комп'ютера, telecom - домен другого рівня, ru - домен першого рівня.
Сторінки сервера WWW містять посилання на інші сторінки, оформлені або як спеціальним способом виділені текстові рядки, або як графічні об'єкти й засоби керування. Сторінка може посилатися на сторінки, розташовані не тільки на самому сервері WWW, але і на будь-якому іншому, підключеному до мережі Internet. У тому числі можливі силки на сервери інших служб Internet: Gopher і New (сервер новин), електронні поштові адреси (для відправлення повідомлень у процесі перегляду сторінки).
Користувач встановлює з'єднання із сервером WWW за допомогою спеціальної програми перегляду сторінок WWW-браузера (навігатора). Найбільш відомими браузерами є Netscape Navigator і Microsoft Internet Explorer. При встановленні з'єднання користувач вказує адресу сервера WWW. Додатково він може вказати шлях до файлу сторінки WWW, що повинен бути відображений після підключення до сервера. Отримана текстова сторінка (складена мовою HTML) інтерпретується браузером і відображається в його вікні. Потім з'єднання із сервером розривається. Якщо на сторінці є графічні зображення, то браузер повторно встановлює з'єднання із сервером, одержуючи від нього файли графічних зображень.
Можлива взаємодія користувача із сервером WWW в інтерактивному режимі. При цьому користувач може заповнити яку-небудь форму, що містить поля для введення цифрової чи символьної інформації, і передати її серверу, натиснувши на відповідну кнопку у формі. Сервер, одержавши дані з полів форми, запустить створену спеціально для цієї форми програму, що обробить отримані дані, динамічно сформує документ HTML і поверне його користувачу.
Для створення і редагування HTML-документів існує безліч програм, які можна розділити на дві групи: автономні редактори і шаблони для текстових процесорів. HTML-редактори можуть бути з контролем синтаксису і без цієї функції. Перевага редакторів з контролем синтаксису в тому, що вони дають змогу створити коректний HTML-текст. Але при спробі відкрити документ, що містить нестандартні теги, цей редактор швидше за все видасть повідомлення про помилку. HTML-редактори без контролю синтаксису не роблять перевірки коректності документа, але дають змогу застосовувати нестандартні теги. Серед редакторів з контролем синтаксису можна назвати HotMeta і HotDog.
|
|
|
Однак створеня в тому чи іншому програмному середовищі Web-документи чи їхні компоненти можуть не проглядатися в програмах-браузерах Netscape Navigator і Internet Explorer або візуалізуватися з спотворенням. Це пояснюється різними можливостями браузерів по інтерпретації тегів THML, роботи з таблицями і т. д.
При підготовці електронних публікацій необхідно орієнтуватися на типову швидкодію устаткування, яким розташовують потенційні одержувачі публікацій, і потім при підготовці дизайну видання враховувати питання оптимізації взаємодії користувача з документом, у тому числі основуючи на результатах тестування процесу роботи з публікацією в рамках заданих значень продуктивності використовуваних технічних засобів.
Стосовно до Web-публікацій при створенні дизайну сторінок, що передаються, звичайно орієнтуються на середні характеристики модему, швидкість якого складає 14, 4 Кбайт/с.
Особливо актуальна проблема швидкостей при передачі графічної інформації в публікації. Існує специфіка створення графічних зображень для World Wide Web, пов'язана з обмеженою палітрою і полосою пропущення Internet. При цьому необхідно шукати компроміс між високоякісною кольоровою графікою і тривалістю завантаження зображення із мережі Internet. Для того щоб забезпечити прийнятну якість зображення при мінімальному розмірі графічного файлу, використовується ряд утиліт стиснення, редагування, настроювання й оптимізації графіки Web.
Для використання звуку і відеозображень в електронних публікаціях також існують свої способи представлення і формати стиснення, методи підготовки їх до включення в електронні публікації.
Наприклад, якщо вимоги до відтворення підготовленого відеозображення не відповідають можливостям носія, то можна діяти за наступними правилами:
|
|
|
- мінімізувати тривалість;
- мінімізувати роздільну здатність;
- мінімізувати частоту кадрів;
- мінімізувати глибину кольору;
- й ін.
Електронні документи використовуються й в інших сервісних службах Internet.
Розглянемо деякі з них.
Сервери новин. Сервери новин являють собою засіб оперативного обміну різною інформацією між усіма користувачами мережі Internet.
На сервері новин зберігаються так звані конференції, кожна з який має свою тему. Підключивши до сервера новин, можна одержати список назв конференцій. Вибравши потрібну тему, можна в інтерактивному режимі переглянути список розташованих у ній статей, а також одержати текст потрібної статті. Крім текстових статей у конференціях зберігаються програмні файли, графічні зображення, аудіо- і відеозаписи, а також інша інформація. На конференцію можна послати свою статтю, чи програму або будь-яку іншу інформацію. Як особливість деяких конференцій можна відзначити те, що при інтенсивному обміні статті зберігаються усього кілька днів. Таким чином, сервери новин можна вважати засобом для представлення й одержання електронних публікацій «оперативного» характеру.
Поштові сервери. Поштові сервери забезпечують передачу і збереження електронної пошти, яку можна розглядати як один зі способів поширення електронних публікацій. Крім тексту електронний лист може містити додатки у вигляді довільних файлів. При цьому подвійні файли для передачі перетворюються за визначеними алгоритмами у текстові, а потім на стороні запиту - знову в подвійні. Для коректної роботи такого механізму необхідна відповідність налаштувань параметрів перетворення на передавальній і приймаючій сторонах, зокрема, при здійсненні кодування інформації. Таким способом можна передавати звукові листи в «конверті» електронного листа.
Сервери Gopher. На відміну від серверів FTP, здатниі зберігати будь-які файли, сервери Gopher призначені для збереження тільки текстової інформації.
Однак тексти тут зберігаються у вигляді, що допускає їхній перегляд в інтерактивному режимі. Сервери Gopher зручно використовувати для збереження текстових статей, коротких заміток, документації чи іншу аналогічній текстовій інформацію. Однак у даний час сервери Gopher майже витиснуті серверами WWW, що мають більш широкі можливості.
|
|
|
