Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Теоретичні концепції й інноваційна практика України




Класичне тлумачення технологій і змін, пов'язаних з їхнім упровадженням у виробництво,Оазувалося на оцінці їх як надбудовного, а не базисного чинника економічного розвитку, тобто на невизнанні технологій окремим фактором виробництва поряд із працею і капіталом.

Нового теоретичного осмислення роль інновацій і технологій у господарській еволюції суспільства набула в працях фундатора інноватики австрійського економіста Йозефа Шумпетера (1883— 1950). Ним обгрунтовані правомірні й донині положення про інноваційно-технологічну діяльність як універсальну функцію будь-якої суспільної формації, «фактор творчого руйнування», «не­стабільної стабільності», головну рушійну силу розвитку еконо­мічної системи. Неодмінними складовими її середовища визна­ються ринок, господарська та особиста свобода підприємця-інно-ватора, тоді як відносини власності не є визначальними.

У витоків цієї теорії стояв і український дослідник Михайло Туган-Барановський, який у фундаментальній праці «Промислова криза в сучасній Англії, її причини та вплив на народне життя» (1894) довів ключове значення для мінімізування циклічності еко­номічного розвитку нагромадження та інвестування позичкового капіталу в капітальні товари. За сучасною термінологією це ін­вестиційні, високотехнологічні, наукоємні товари.

Подальшого розвитку інноваційна теорія набула у творах Ф. Хайєка, М. Кондратьева (теорія «довгих хвиль»), В. Вернадсь-кого (ноосферна теорія), Т. Веблена («соціотехнологічна еволю-



Переважні види влас­ності
Типи конку­ренції Рівні техно-глобалізму Види ТІ Фази жит­тєвого циклу Форми транс­феру ТІ
Об'єкти СРТ Суб'єкти СРТ
Економічна ефектив­ність ТІ Види мар­кетингу ТІ

Розділ II

ція»), В. Ерхарда (теорія «проривів»), Дж. Гелбрейта, Д. Белла та інших (теорії «технологічного детермінізму—конвергенції»).

Сучасні інтерпретації класичних інноваційних теорій пов'язані з іменами головним чином американських дослідників: Р. Солоу, Г. Менша, Дж. Досі, Г. Роседжера, І. Ансоффа, С. Фрімана. їхня еволюція полягає в поступовому переході від технічної до тех-ноекономічної, а нині — до соціотехноекономічної парадигми. Вона базується на уявленні про господарський розвиток як про нерівномірний хвилеподібний процес, основу якого становлять інноваційно-технологічні зміни та соціальне-шституційне сере­довище. Цю парадигму характеризує діалектичний характер, сут­тєва, хоча й далеко не повна універсальність. Вона відкриває можливість вірогідного моделювання глобального цивілізаційного розвитку.

Нагальну проблему світового співтовариства, яке об'єднує зде­більшого країни з низьким рівнем науково-технічного й соці­ально-економічного розвитку, становить переведення положень і принципів інноватики в площину їх практичного послідовного системного втілення. Еволюцію «життєвого циклу» технологій-інновацій і формування складових сучасного міжнародного техно­логічного середовища охоплює матриця СРТ (див. рис. 10.2). Наведена матриця наочна і потребує лише деяких пояснень.

СРТ представлений в узагальненому вигляді як цілісна тріада до-, після- і ринкових стадій «життєвого циклу» технологій-шно-вацій. Саме інновацій, а не всіх технологій, переважна частина яких залишається потенційно ринковими, не будучи новатор­ськими чи перспективними. Доринкову стадію характеризує і значно більша порівняно з іншими часоємність: середній термін від ви­никнення ідеї до її матеріалізації сягає 25—ЗО років, а високо-атрибутивного використання і «старіння» інновацій — 10— 15 років.

Ринкова стадія охоплює як трансфер, переважно внутрішньо-корпоративний, так і частину комерційної дифузії технологій-ін-новацій. Усі типи їхнього життєвого циклу постають на цій стадії як середньодинамічна крива.

Важливо підкреслити, що наведені в матриці складові сере­довища СРТ, хоча й кількісно переважають інші, не є і не можуть бути всеосяжними. Суттєвою і навіть панівною, особливо для країн із трансформаційною економікою, має бути виважена се­лективність національних пріоритетів і технологічних «ніш» з ура­хуванням тенденцій і можливостей СРТ.


 

 

Доринкова стадія Ринкова стадія Іісляриюсо-ва стадія
Інтелектуальна: при- Промислово-комерційна: Комерційна,
ватна, колективна, корпоративна, квазі- і не-
державна транснаціональна комерційна:
    корпоратив-
    на, державна
Чиста конкуренція Чиста монополія, Олігополія
  монополістична  
  конкуренція  
Національний, Національний, Міжнарод-
міжнаціональний транснаціональний ний, гло-
(регіональний)   Зальний
Технології-новації Технології-інновації Стандартні
    технології
Генерування ТІ Трансфер ТІ Дифузія ТІ
Патенти, «ноу-хау», Ліцензії, лізинг, Ліцензії,
контракти франчайзинг лізинг,
    інжиніринг,
    наукоємні
    послуги
Неуречевлені Уречевлені, неуречевлені Неуречевлені,
    уречевлені
Дослідницькі ТНК, ТНБ, національні Національні
структури, венчурний корпорації корпорації,
бізнес, держави   держави,
    міжнародні
    організації
Затратна Надприбуткова Прибуткова,
    залишкова
Дослідницький Промисловий, Традиційний
  комерційний,  
  експортний, міжнародний  

Рис. 10.2. Матриця СРТ (еволюція і середовище технологш-інноваційТІ)


10. Світовий ринок технологій


Розділ II

Сучасні ринкові перетворення в Україні не сприяють техно­логічним змінам, включенню країни в техноглобалістський тренд СРТ. Вони порушили усталений адміністративний механізм регу­лювання науково-технічного розвитку і не створили належного конкурентного ринкового середовища, здатного до інноваційної синергетики (самоорганізації, самовідтворення). Не справдилися надії на трансфер прогресивної технології в Україну через спільні підприємства.

Найбільш «вузьке місце» в державно-господарському відро­дженні України становить відсутність сталої, ретельно обгрунто­ваної й перспективної економічної політики, ключову роль у якій має відігравати інноваційно-технологічна політика.

Концепція такої політики розроблена в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка. В її основу покладено три принципи.

Перший — еколого-інноваційний імператив реформування еко­номіки України. Він означає безумовну пріоритетність відтво­рення життєвого середовища, продовольчої й ресурсної бази і другорядність товарного насичення ринку на цьому етапі.

Другий принцип—шноваційно-випереджувальне спрямуван­ня науково-промислової революції в країні. Ідеться про обгрунто­ваний вибір і концентрацію ресурсів на найперспективніших, адаптованих до умов України технологіях, виходячи з вимог «техно­логії проривів», тобто рішень типу «переганяти, не наздоганяючи».

Третій принцип — масштабна «інтелектуалізація» професійно-кадрового потенціалу України в еколого-реноваційному та інно-ваційно-випереджувальному напрямах.

Усі три концептуальні принципи можуть стати базовими в об­грунтуванні вітчизняної моделі технологічного відродження України.

«Пропустивши» попередні етапи НТР (інформатика та ресур­созбереження), Україна стоїть перед необхідністю якнайшвидше визначити та розпочати освоєння своїх перспективних «ніш» на міжнародних ринках і в міжнародному поділі праці. У зв'язку з цим довгострокову мету має становити досягнення лідерських позицій у масштабній розробці, промисловій апробації та реа­лізації на світових ринках наукоемких природоохоронних техно­логій та послуг. Тим більше що, за компетентними прогнозами, альтернативою сучасній ціновій та якісно-продуктовій конкурен­ції стане в найближчому майбутньому екологічна та науково-технічна безпека товарів.

Вагомим чинником технологічного відродження України є за­безпеченість країни науково-інженерним персоналом. За даними


ООН, вона є найвищою у світі й становить в Україні 6761 чол. на 1 млн населення, тоді як у США —3873 чол., Швеції — 3081, Нідерландах — 2656, Франції — 2267. Ефективне поєднання систем вищої школи, науки та інноваційного бізнесу з опорою на досвід розвинутих країн сприятиме нарощенню науково-техніч­ного потенціалу країни, прискоренню інтеграції її до СРТ.

Контрольні запитання

D Визначіть сутність понять «техноглобалізм», «світовий ринок технологій» та обгрунтуйте об'єктивний харак­тер їх розвитку.

2) Дайте змістовну характеристику сучасного СРТ. ® Наведіть класифікацію інновацій і технологій^ спира­ючись на новітні досягнення НТР.

® Схарактеризуйте поняття технологічної місткості тор­гівлі та критерії конкурентоспроможності основних груп товарів (послуг). ® Які форми трансферу і правового захисту інновацій /

технологій є домінуючими на СРТ? ® Дайте системний аналіз місця і ролі суб'єктів СРТ на

всіх структурних рівнях світового господарства. ф Які канали трансферу, дифузії та правового захисту інновацій / технологій є найбільш динамічними та перспективними?

® Схарактеризуйте технологічні стратегії, найбільш при­таманні суб'єктам інноваційного бізнесу в США, Япо­нії, країнах Західної Європи та «нових індустріальних країнах».

(D Зробіть порівняльний аналіз доцільності використання різних форм платіжних відносин у ліцензійній торгівлі в конкретних ситуаціях.

© Які з основних положень інноваційно-підприємниць-ких теорій є, на Вашу думку, найбільш адаптивними до умов перехідної економіки?

(Я) Порівняйте життєві цикли товару та технології, вико­ристовуючи матрицю СРТ.

@ Обгрунтуйте власну позицію щодо можливих шляхів ефективної інтеграції України до СРТ.


11. Світовий ринок праці


 


Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...