 |
47. Описати яка анатомія і функція м'язів живота?
|
|
|
|
47. Описати яка анатомія і функція м'язів живота?
Анатомія і функції м'язів живота. Ці м'язи утворять передню стінку черевної порожнини. Пружність, що втратила, мускулатура може піддаватися тиску на її внутрішні органи навіть у молодих людей. Навіть при невисокому ступені ожиріння жир відкладається в області живота, тому «животик» росте не тільки в повних людей, але й у таких, котрих можна вважати мускулистими. Розвивати черевні м'язи дуже важливо і по естетичних розуміннях, тому що живіт насамперед помітний і, по суті, визначає зорове сприйняття фігури, і по ще більш важливих розуміннях здоров'я: міцні м'язи живота забезпечують правильне положення внутрішніх органів, загальний тонус організму і можливість виконання багатьох рухів і силових вправ, особливо з білямаксимальним і граничним обтяженням.
Прес – безсумнівний показник рівня підготовленості атлета. Крім естетичних аспектів, для атлета, що працює зі значними обтяженнями, сильний прес є гарантією від травм.
Черевні м'язи утворять три шари, розташовані один на іншому, їхні м'язові волокна перехрещуються. У нижньому шарі лежить поперечний м'яз живота. Малюнок преса складений з обрисів косого внутрішнього м'яза живота, косого зовнішнього і прямого. Прямий м'яз у поздовжньому напрямку поділяється на дві, а в поперечному – на чотири-п'ять частин, що й утворює той самий класичний вид преса, що відрізняє атлетів.
Функція косих м'язів живота – нахил і поворот тулуба убік м'яза. Функція прямого м'яза – згинання тулуба вперед чи підйом ніг уперед, іншими словами, зближення грудей і стегон у будь-якім положенні. При тренуванні атлет може ставити собі задачі збільшення сили і маси м'язів преса чи поліпшення їхнього рельєфу і звільнення від зайвих жирових відкладень. Цій меті можуть служити ті самі вправи, але дозування, режим їхнього виконання і методика застосування якісно відрізняються, тому що задачі ці теж якісно різні. худорлява людина може мати слаборозвинений прес; наявність «великих» животів у багатьох штангістів-важкоатлетів зовсім не свідчить про їхній слабкий прес. Маючи слабкий прес, спробуйте підняти понад два центнери!
|
|
|
48. Описати яка анатомія і функція м'язів шиї?
Анатомія і функції м'язів шиї . Верхня частина трапецієподібного м'яза значною мірою визначає зовнішні обриси шиї. М'яз утримує лопатку і ключицю, особливо чітко вона виділяється тоді, коли треба піднімати плече, долаючи опір.
На бічних частинах шиї при повороті голови убік виділяється грудинно-ключично-сосковий м'яз. Її назва відображає систему її кріплення – від грудини і внутрішнього кінця ключиці до соскового відростка скроневої кісти черепа. Якщо одночасно працюють правий і лівий м'язи, голова нахиляється вперед; при однобічній роботі відбувається поворот і нахил голови убік працюючого м'яза.
Нахил голови назад здійснює група м'язів, розташована на задній поверхні шиї. Ці м'язи в основному кріпляться до основи черепа і до остистих відростків хребетного стовпа. Найбільш помітний в цій групі ремінний м'яз шиї.
М'язи, що кріпляться до під'язичної кістки і грудини, нахиляють голову вперед і додають форму передньої частини шиї.
49. Які ви знаєте типи статури за класифікацією Шелдона?
Кожний, хто бував на пляжі, у плавальному басейні чи роздягальні гімнастичного залу, міг особисто переконатися в тім, що люди від народження володіють подібними фізичними характеристиками. Деякі з нас вищі чи нижчі, вужчі чи ширші в плечах, більш довгорукі чи довгоногі. У людей буває різний рівень витривалості, будова м'язових волокон, співвідношення між м'язовою масою і жировими відкладеннями.
|
|
|
В практиці спорту в наш час найбільше розповсюдження отримала така типологія будова тіла (рис 3): крепкий, м'язистий (мезоморфний, атлетичний тип) слабкий, худий (ектомордний), товстий, схильний до повноти (ендоморфний).
В одному популярному методі класифікації типів статури розрізняються три фундаментально різних категорії, що називаються соматотипами:
Ектоморфний тип характеризується коротким тулубом, довгими руками і ногами, довгими і вузькими ступнями і долонями. Жирові відкладення дуже незначні; вузькі груди і плечі; м'язи звичайно тонкі і подовжені.
Мезоморфний тип. Широкі груди, довгий тулуб, щільна м'язова структура; велика мускульна сила.
Ендоморфний тип. М'ягка мускулатура, округле обличчя, коротка шия, широкі стегна; значна кількість жирових відкладень.
Зрозуміло, жодна людина не належить винятково до того чи іншого типу, а скоріше являє собою сполучення всіх трьох типів. Ця система класифікації нараховує 88 підрозділів, що розрізняються по ознаці домінування кожної категорії статури по шкалі від 1 до 7. Приміром, людина з характеристиками ектоморфності (2), мезоморфності (6) і ендоморфності (5) буде енд-мезоморфом, із щільною і мускулистою статурою, але зі схильністю до ожиріння,
Хоча основи тренування по методу бодибілдінга рівною мірою відносяться до всіх соматотипів, люди з різною статурою часто дуже по-різному реагують на тренування, і те, що працює для одного типу статури, необов'язково буде працювати для іншого. Статуру можна розвинути правильним тренуванням і харчуванням, але люди з різним типом статури повинні підходити до бодибілдінгу з різних стартових позицій, хоча їх цілі в довгостроковій перспективі можуть бути однаковими
При всім різноманітті людських індивідуальностей за найбільш важливими ознаками розрізняють три основних типи фізіологічної конституції – ендоморфний, ектоморфний і мезоморфний.
Вибираючи методи силової підготовки, підбираючи вправи, розробляючи плани тренування і дозування навантажень треба врахувати особливості будови тіла.
В міру своїх морфологічних особливостей люди атлетичної будови тіла краще пристосовуються до великих тренувальних навантажень, тому методику занять з обтяженнями, величину навантажень, підбір вправ в основному здійснюється з урахуванням особливостей цього типу будови тіла. Тим, хто має прикмети іншого типу будови тіла треба на певному етапі трохи змінити методику занять, враховуючи індивідуальні особливості кожного типу.
|
|
|
Худий юнак, з тонким кістяком повинен підвищувати інтенсивність навантаження. Це досягається деяким зменшенням кількості повторень і одночасно збільшенням ваги обтяжень. Час занять скорочується. Рекомендується також збільшити кількість вправ на розслаблення.
Юнак, схильний до повноти, свої тренування повинен збалансувати з режимом харчування, в тому числі і з прийняттям рідини. Для планування тренувань треба збільшити об'єм навантажень. Це досягається збільшенням кількості повторень і одночасно зниженням ваги обтяжень. Треба повсякчас підвищувати свою фізичну активність – регулярно бігати, постійно займатись спортивними іграми.
Інколи будова тіла має в собі всі три різні типи. У однієї людини можуть бути масивний тулуб і відносно слабкі ноги і навпаки. Щоб в таких випадках максимально врахувати індивідуальні властивості кожного, треба побудувати заняття так, щоб навантаження рівномірно приходилось на всі м'язові групи, але з акцентом на ті, що відстають в своєму розвитку.
|
|
|
