 |
Власне українська та іншомовна лексика
|
|
|
|
У складі споконвічної української лексики найбільшу групу становлять слова, властиві лише українській мові, це власне українські слова: годинник, мрія, дотепність, примхливий, завдяки та інші. Вони виникли на основі давньоруської мови за допомогою різних словотворчих засобів: свідомість, слухач, балакучий, обеззброїти.
Слова, запозичені з інших мов, складають близько 10% словникового складу української мови. Переходячи в іншу мову, слово пристосовується до її закономірностей, фонетично і граматично адаптується. Вживання слів іншомовного походження в офіційно-діловому стилі значно рідше, ніж у науковому.
Використовуючи слова іншомовного походження, слід враховувати таке:
- вони мають виконувати функцію термінів;
- повинні представляти літературну мову;
- використовувати їх слід відповідно до потреб (не надмірно, наприклад: Ефективність заходів, які паралізують вплив вищезгаданих директив, залежить від ступеня стабільності відповідних факторів і координування цих заходів (надмірне вживання слів іншомовного походження).
- не спотворювати значення запозиченого слова незапозиченим поясненням: дезорганізація порядку, власноручний автограф, вільна вакансія, хронометраж часу, власна автобіографія, лімітне обмеження, адекватний відповідно та ін.
Робота з словником іншомовного походження.
Записати українські відповідники слів: апелювати (звертатися), дебати (обговорення), дефект (недолік), домінувати (переважати), координувати (погоджувати), прерогатива (перевага), пріоритет (першість), компроміс (згода, порозуміння), консенсус (збіг думок, згода у спірних питаннях), конфіденційний (секретний, що не підлягає розголошенню), паритет (рівність сторін у їхніх взаєминах).
|
|
|
Більшість слів сучасної української мови є загальновживаними. Ними користуються в усіх сферах життя і діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей.
Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професіоналізмами. Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі з них не набувають загального поширення і літературного нормування.
І терміни, і професіоналізми покликані визначити поняття певної галузі виробництва, культури, науки тощо. Отже, терміном називається слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь науки, техніки, мистецтва, суспільного життя.
Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика М. Зубков, Сучасне українське ділове мовлення. С. 63-64.
Багатозначність слова і контекст.
Слова в прямому і переносному значенні.
Синоніми. Точність і виразність змісту документа часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово, уникнути неоднозначного тлумачення висловлення та зберегти нейтральний тон.
Незнання синонімічних можливостей часто призводиться до помилок. Особливо виникають ускладнення тоді, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне поняття, а в українській – кілька (заместитель – заступник і замісник; билет – білет і квиток; отношение - ставлення, стосунки, відношення, відносини і т. д. )
Омоніміка – слова, які за лексичним значенням різні, але мають однакове звучання. Можуть бути:
- повними (ключ, рукав);
- частковими = омоформи поділяються на омофони і омографи;
- омофони – однакові (близькі за звучанням, але різні за написанням) вдень-в день, потри мак і розклади по три;
|
|
|
- омографи - пишуться однаково, але вимовляються по-різному: приклад – приклад, засипати (в ліжку) і засипати (землею).
Антоніми – слова з протилежним значенням. Антоніми служать длябільш наочного зіставлення, порівняння контрастних понять. У зв’язку з багатозначністю слово може мати не один, а кілька антонімів: холодний – теплий (день), гарячий (чай), палкий (погляд).
Пароніми - слова, що подібні за звучанням, але мають різне значення: адрес – адреса; пам’ятка - пам’ятник, дипломат – дипломник - дипломант; адресат – адресант, компанія – кампанія.
Домашнє завдання. Скласти речення, правильно використовуючи запозичені слова та їх незапозичені відповідники: стимулювати - заохочувати; інтеграція – об’єднання в ціле; форсувати – прискорювати; лаконічний – короткий, стислий); екстрений – терміновий.
Матеріал для самостійного опрацювання теми №4
„Фразеологізми”.
Усталені в мові вислови, прислів’я й приказки, різні жартівливі і анекдотичні вирази, крилаті слова називається фразеологізмами.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ ( несподіване багатство); сіль землі (кращі люди своєї епохи); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа і омега (початок і кінець); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина);
- переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант);
- крилаті вирази українських письменників: Убий – не здамся! (Леся Українка); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов);
- переклади крилатих виразів: Народжений плазувати літати не здатний (М. Горький); Нам спокій тільки сниться (О. Блок);
- біблійні і євангельські вислови: берегти, як зіницю ока; повертатися на круги своя; прощайте ворогам нашим; співати Лазаря; книга за сімома печатями; кожний камінь кричить.
Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення.
У діловому і професійному спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіді, лекції, публічній промові). В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше – як засіб влучного образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення.
|
|
|
Але надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу загострити питання, на сьогоднішній день та ін. іноді недоречне і небажане.
Засмічують також невдалі неологізми, вульгаризми, просторічні вирази, фразеологізми, що стали згрубілими фамільярними зворотами. Слід дбати і про правильність перекладених фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу.
У письмовому діловому мовлення вживання фразеологізмів не допускається.
Закріплення.
Дайте відповідь:
1. Що називається фразеологізмами.
2. Де найчастіше використовуються фразеологізми і з якою метою?
3. Що є джерелом української фразеології?
Тренувальна вправа. Перекласти українською мовою: умные речи приятно и слушать; не уронить свое достоинство; смотреть в корень; сейте разумное, доброе, вечное; рук не покладая; родное пепелище; питать доверие.
ТЕМА №5 Професійна лексика
Студенти повинні знати: особливості професійної лексики та термінології; правопис, вимову стилістичні функції фахової лексики.
Студенти повинні вміти: вільно орієнтуватися в словниковому запасі фахової лексики, правильно використовувати його залежно від сфери й мети спілкування, пов’язаних з професійною діяльністю.
Зміст заняття
Звучить фрагмент музики Г. Свиридова до кінофільму „Заметіль”.
1. Бесіда про особливості музичного мистецтва.
-Я збудила ваші почуття, а тепер хочу збудити вашу думку. Хто відгадає загадку: Що говорить усіма мовами?
- Кому належать слова і як ви їх розумієте: „Музика – найпоетичніше, наймогутніше, найважливіше з усіх мистецтв” (Г. Берліоз)
|
|
|
- Прокоментуйте вислів – „мова музики”.
2. Словниковий конкурс. Дібрати якомога більше означень до слова музика, враховуючи різні жанри, темпи, емоційне сприйняття і т. ін. Отже, музика буває: ... ( класична, симфонічна, камерна, народна, джазова, естрадна, хорова, інструментальна, сучасна, задушевна, зворушлива, сумна, популярна, відома, улюблена і т. д. )
3. Бесіда з елементами диспуту: „ Якою має бути музика, щоб вона стала другом, помічником і розрадою людини? ”
1. Говорять, щоб музика стала помічником людини, треба вивчати свої музикальні реакції. Що це значить?
2. Коли музика може стати насолодою, розрадою, а коли злом?
3. Коли музика може заважати людині? Допомагати?
4. Роль репертуару, гучності, тривалості при слуханні музики.
Висновки.
4. Аналіз виконавської майстерності. Після виконання окремих творів студентами (у кожній групі різні музичні інструменти), пропонується зробити аналіз музичного твору та виконавської майстерності, використовуючи професійні слова і терміни.
5. Аналіз музичних фрагментів. Пропонується студентам прослухати кілька фрагментів “грози” у Гайдна, Бетховена, Вівальді і проаналізувати їх, порівнюючи та співставляючи засоби музичної виражальності.
6. Рольова гра. „Мій інструмент грає найкраще”.
Пропонується студентам розіграти ситуацію. Вони вперше прийшли на перший урок у музичну школу викладачем гри на своєму інструменті. До них вперше прийшла дівчинка (чи хлопчик), яка б хотіла навчитися грати на такому ж інструменті. Пропонується учасникам гри переконати „учня”, що їх інструмент грає найкраще.
7 Діалог-полеміка „Яка музика важливіша – класична чи народна? ”
Студентів поділяємо на дві групи – прихильників класичної музики і народної. Вони мають, зберігаючи етикет спілкування, довести одна одній, що вони є прихильниками найважливішої музики.
8. Усні повідомленняпро роль музики в житті людини, які студенти підготували заздалегідь.
Домашнє завдання. Написати міні-твір „Музика в моєму житті”.
Матеріал для самостійного опрацювання теми: „ Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення”
Література:
1. Зарицька І. М., Чикаліна І. О. Українське ділове мовлення с. 96-99
2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. с. 47-52
Одним із способів заощадити місце на папері та час складання документів – використати абревіатури та графічні скорочення.
Абревіатура (лат. – скорочую) = іменник, утворений поєднанням початкових літер, звуків, частин слів, словосполучення. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як в усному, так і в писемному мовленні. Наприклад, МВС, ООН, АТС.
|
|
|
Графічні скорочення мають ту ж мету, але призначені тільки для зорового сприйняття. Наприклад, проф. – професор, див. – дивись, та ін. – та інші.
Правопис різних груп абревіатур обумовлений способом їх творення. Відповідно до цього розрізняють:
1. Абревіатури ініціального типу (звукові, буквені, буквено-звукові): ДАІ, СНД, КПП.
2. Складові абревіатури:
а) поєднання початкових складів слів: виконком, міськком, юннат;
б) поєднання початкового складу і цілого слова: запчастини, техдокументація, ощадкаса, будматеріали;
3. Абревіатури змішаного типу: міськвно
Графічні скорочення мають інші правила творення і оформлення:
Зберігається написання великої і малої літер, дефісів, що були у повній назві: б-я - будь-який, півн. - сх. – північно-східний.
Не скорочуються слова на голосну (крім іноді початкової): о. - острів, пор. -порівняй, укр. – український;
Слова скорочуються до першого приголосного або ж до останнього у складі, якщо це дозволяє правильно розгорнути скорочення у повне слово: філософ. - філософський, висотн. -висотний;
Використовуючи абревіатури та графічні скорочення, слід дотримуватись таких вимог:
- скорочення повинно бути зрозумілим і легко розгортатися у повну назву, бажано використовувати стандартні скорочення;
- скорочення не повинно збігатися за формою зі словом або скороченням, уже наявним у мові: МТС- машинно-тракторна станція і Московський театр сатири. Саме через це, щоб уникнути збігу, існують дві різні абревіатури: ДонДУ (Донецький державний університет) і ДДУ (Дніпропетровський державний університет).
Скорочене слово чи словосполучення повинно зберігати однакову форму в одному тексті. Наприклад, скорочувати слово товариш один раз формою т. , другий раз формою тов., ви порушуєте однотипність.
Закріплення.
Творча вправа 1. Зробіть графічні скорочення таких слів і словосполучень.
Інститут, університет, тобто, таким чином, старший, гривня, район, будинок, заступник, кандидат педагогічних наук, наприклад, національний, головний.
Творча вправа 2. Розшифруйте подані абревіатури.
НЛО, АТС, ООН, ГЕС, ТЕЦ, США, ЛККМ
Примітка. Для більш детального ознайомлення з темою див. М. Зубков. Сучасне українське ділове мовлення. Скорочування слів і словосполучень, с. 47-52)
ТЕМА №6 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп’ютерний переклад текстів
Студенти повинні знати: особливості перекладу професійних текстів українською мовою.
Студенти повинні вміти: перекладати тексти українською мовою, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники.
Зміст заняття.
1. Перевірка підготовки самостійно опрацьованих тем (усне фронтальне опитування).
2. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда з практичними вправами „ Особливості перекладу текстів українською мовою”.
Переклад – один з ефективних методичних прийомів засвоєння мов. Багато доводиться перекладати працівникам, які мають справу з величезним потоком наукової, політичної, культурної, спортивної та іншої інформації, що доходить до нас завдяки іншим мовам.
При перекладі особливо слід бути уважним, коли зустрічаються багатозначні слова.
Іноді одному російському слову відповідає кілька українських. Наприклад, російське слово ящик. Це буде ящик, коли мова йде про тару для овочів або корито для квітів, скринька - поштова і шухляда - частина меблів.
Практичне завдання: Скласти речення зі словами, переклавши їх українською мовою: грамотный; размер, объем; общий; способный.
Якщо мають на увазі, що хтось уміє читати й писати, - це буде письменний; коли хочуть підкреслити, що він знавець своєї справи, - грамотний ( грамотний інженер, грамотний шахтар, грамотний музикант і т. д. ).
2) размер, объем українською мовою відповідно до контексту передаються словами розмір, об’єм, обсяг
Розмір – коли йдеться про величину якогось виміру (маленькі розміром перлини); музичний розмір, літературознавчий термін, стандартизований показник одягу.
Об’єм – показує величину завдовжки, заввишки і завширшки (об’єм конуса).
Обсяг –вживається із словами книжка, стаття, знання, капіталовкладення, робота.
Общий перекладається українською мовою як загальний і спільний.
Загальний- «такий, що охоплює, стосується всіх»; спільний – «властивий не одному» - спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира.
Способный в українській мові має два значення здатний і здібний.
Здатний це спроможний, має змогу і силу щось зробити (циліндр здатний витримати тиск повітря).
Здібний – обдарований, такий, що має здібності (здібний музикант, здібна дитина, здібний шахматист).
Особливості орфографії при перекладі.
а) В словах іншомовного походження загальних назв подвоєння не зберігається (окрім винятків). У власних іншомовних і похідних словах подвоєння зберігається.
Перекласти українською мовою музичні терміни: либретто, пианиссимо, фортиссимо, интермеццо, брависсимо, гамма, Одиссей, Шиллер.
б) Передача голосних українською мовою:
- в основах загальних іншомовних слів після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним (крім й ) пишемо и. В основахвласних іншомовних назв (у географічних назвах і прізвищах) буква и пишеться після шиплячих та ц перед наступним приголосним, а також після р, д. т і кінцевих сполученнях – ика, ида.
Слід звернути увагу і на відтворення іншомовних власних імен українською мовою, запропонувавши студентам перекласти такі прізвища: Лавренев, Соловьев, Хмелев, Белкин, Лесков, Никитин, Николаев, Александров, Виноградов, Тихомиров, Матвеев, Медведев, Малышев, Зайцев, Зинкевич, Медяник, Новицкий, Толстой, Диккенс, Роллан.
Тренувальна вправа 104 (Ющук І. П. Практикум з правопису української мови, К.: Освіта. 1994, с. 68). Подані в російському написанні слова записати українською мовою.
Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні або протилежні за змістом поняття, наприклад, здатність до активної чи пасивної дії.
Слід пам’ятати, що лише від дієслів недоконаного виду можна утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням - ати, -яти, -ути, -іти на - ання, -іння, -иття, -уття: змінювати – змінювання, змінити – змінення.
На означення дійових властивостей об’єктів і суб’єктів російська мова використовує дієприкметники, а українська завжди віддієслівні прикметники ( змінювати – змінювальний, виконувати – виконавчий).
Активні дієприкметники та терміни – словосполучення з дієприкметниковим компонентом на -ущ –(-ющ-), -ащ-(-ящ), -ш-(-вш-) залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із суфіксами –н-, -увальн-(-ювальн-), -івн-, наприклад: падающий - спадний; смазывающий- змащувальні; тормозящие – гальмівні.
У деяких випадках використовуються дієприкметники на -уч-(- юч-), якщо вони набули прикметникового значення (знающий – знаючий; стоящий – стоячий; деградирующий – деградуючий).
Російські активні дієприкметники минулого часу на –вший передаються зазвичай описовою конструкцією (включивший – що увімкнув; усиливший – що підсилив).
Російські пасивні дієприкметники на –аемый, -уемый мають форми на –овуваний (-юваний), а в прикметниковому значенні -овний (-ний): ( восстанавляваемый - відновлюваний (дієприкметник; ) відновний (прикметник).
Комп’ютерний переклад. Останнім часом з швидким зростанням комп’ютеризації на допомогу перекладачам приходять електронні словники та програми перекладу різних мов світу. Користувачам цих програм слід пам’ятати, що комп’ютерний переклад не завжди враховує деякі нюанси, зокрема, використання синонімії, фразеології, мовні кліше. Тому при такому перекладі необхідно уважно вичитувати текст, щоб уникнути небажаних неточностей.
Контрольно-оціночна робота.
1. Записати слова, поставивши в них наголос:
адже, видання, випадок, дефіс, договір, завжди, урочисто, навколишній, феномен, чотирнадцять, щодоби, каталог, квартал, експерт, український, мабуть.
2. Поставити у формі кличного відмінку подані прізвища, імена та по батькові:
Коваленко Марія Сергіївна
Васильченко Михайло Іванович
Гончарук Ольга Василівна
Ступка Сергій Григорович
Озеров Павло Андрійович
3. Скласти словосполучення зі словами:
ставлення, стосунки, відносини, відношення;
ефектний, ефективний;
абонент, абонемент;
прогрес, регрес.
суспільний, громадянський, громадський.
4. Перекласти українською мовою словосполучення і скласти з ними речення:
способный на подвиг; быть на все способным, способный студент.
5. Відредагувати речення:
1. Доповідач висловив свою власну думку,
2. На протязі другої половини засідання виступило по крайні мірі десять студентів.
3. Ми рахуємо, що прийняті заходи були недостатніми.
4. Перерву буде оголошено в дві години.
5. Прескурант цін слід вивішувати на вільному місці.
6. У відділі кадрів я запитала про вільну вакансію викладача музики.
6. До іменників поставити необхідні прикметники - дружний чи дружній: група, потиск, розмова, сім’я, колектив, атмосфера, вітання.
7. З поданими словами скласти речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським: симптом, фіксувати, лаконічний, екстрений.
Домашнє завдання. Вправа 98 (Біляєв. Українська мова: Підручник 10-11, с. 39). Знайти і записати українські відповідники до російських прислів’їв.
ТЕМА №7 Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні
Студенти повинні знати: особливості вживання граматичних форміменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
Студенти повинні вміти: правильно використовувати граматичні форми іменників; доречно вживати аналітичні форми ступенів порівняння прикметників; правильно використовувати займенники у професійному мовленні; користуватися довідковою літературою, „Українським правописом”.
Література:
1. М. Зубков. Сучасне українське ділове мовлення. с. 186-192, 198-201
Зміст заняття.
1. Аналіз виконання контрольно-оціночної роботи.
2. Вивчення нового матеріалу.
|
|
|
