Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Мета і завдання навчання




ЛЕКЦІЯ № 3

ТЕМА: ПРАКТИЧНІ ТА СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

План

1. Практичні заняття:

1.1. Мета і завдання навчання;

1.2. Мотивація навчальної діяльності;

1.3. Засоби та методи навчання;

1.4. Організація і управління навчальним процесом;

1.5. Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу;

1.6. Контроль за ходом навчального процесу:

- Функції педагогічного контролю;

- Типи і форми педагогічного контролю;

- Самоконтроль у фізичному вихованні.

2. Семінарські заняття:

2.1. Мета і завдання семінарських занять;

2.2. Типи та різновиди семінарських занять;

2.3. Планування семінарських занять та підготовка до них;

2.4. Організація і проведення семінарських занять.

 

 

Відповідно до діючого навчального плану для студентів фа­культету фізичного виховання на практичні заняття з СПД відво­диться понад 2000 год., це майже половина всього бюджету часу. Тому ми вважаємо, що саме в процесі проведення практичних занять повинна формуватися професійна компетентність майбут­нього вчителя фізичної культури, його педагогічна майстерність.

При традиційному способі проведення практичних занять з СПД основні зусилля викладачів і студентів спрямовані на за­своєння фізичних вправ і поліпшення фізичних кондицій майбут­ніх учителів та тренерів. Водночас, коефіцієнт корисної дії цих занять щодо набуття професійно-педагогічних умінь надзвичайно низький, оскільки технологія процесу навчання, його методична оснащеність у більшості випадків залишається прихованою від студентів. А це, зазвичай, призводить до того, що добре володію­чи вправою, студент виявляє певну безпорадність при спробі на­вчити інших. Помічено також, що чим вища педагогічна майстер­ність викладача, тим важче визначити, за допомогою яких методів і методичних прийомів він досягає швидких успіхів.

Якщо такий стан речей може бути прийнятний для прове­дення занять з фізичного виховання зі студентами інших спе­ціальностей, то на факультеті фізичного виховання викладач зобов'язаний розкривати методику проведення занять, їх техно­логію, а саме:

а) використання різноманітних способів виконання вправ
і методів організації навчальної організації учнів на уроках фі­
зичної культури адекватних завданням;

б) широке використання різноманітних прийомів наочності
на різних етапах навчання фізичних вправ;

в) використання зорових, тактильних, слухових, світлових та
інших орієнтирів;

г) виявлення помилок при навчанні фізичних вправ і пошук
шляхів їх усунення;

г) використання прийомів активізації діяльності студентів на
практичних заняттях з СПД і їх проекція на працю майбутнього
вчителя щодо навчання учнів;

д) розробка методики удосконалення фізичних якостей, чітке
визначення параметрів тренувальних навантажень при удоскона­ленні кожної з них;

є) використання тестів-орієнтирів, здатних прогнозувати по­тенціальні можливості кожного учня щодо виконання контроль­них нормативів;

є) пошук шляхів поєднання фізичних вправ кожного конкрет­ного виду СПД з іншими;

ж) оволодіння студентами технологією оцінювання техніки
виконання фізичних вправ з різних розділів шкільної програми;

з) використання різних способів контролю.

Таким чином увага студентів у процесі їх професійної підго­товки повинна зосереджуватись на наступних її компонентах:

1) меті і завданнях навчання;

2) мотивації навчальної діяльності;

3) засобах і методах навчання;

4) організації і управлінні навчальним процесом;

5) матеріально-технічному забезпеченні навчального процесу;

6) контролі ходу навчального процесу.

Таким чином, усі вищеназвані компоненти утворюють мето­дику, яку слід розуміти як систему управління навчально-вихов­ним процесом. Варто зазначити, що наявність усіх названих вище компонентів сама по собі ще не утворює систему управління. Компоненти методики утворюють систему управління лише за умови, якщо між ними є тісний взаємозв'язок і взаємодія. За­вдяки цим взаємозв'язкам налагоджується взаємозалежність ком­понентів, яка виражається в тому, що зміни в одному із них ви­кликають зрушення в усіх інших і в цілій системі загалом. Разом з тим, кожний окремий компонент методики навчання є складним утворенням зі своєю метою, завданнями, побудовою, функцією.

Розглянемо детально кожен з названих компонентів.

 

Мета і завдання навчання

Відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт» розбудова народної освіти в країні ставить нові завдання в справі докорінного перегляду принципів фізичного виховання учнівської молоді, визнаючи головними принципи гуманізму, демократизму та природовідповідності. Це, в свою чергу, вимагає переосмислення змісту, організації та методики підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Цен­тральне місце в цьому процесі належить факультету фізичного виховання, який покликаний допомогти майбутньому вчителю формувати педагогічне кредо, бачити мету, визначати завдання, добирати найефективніші засоби, методи та форми їх реалізації. Керуючись стратегічною метою фізичного виховання школя­рів (до закінчення шкільного курсу навчання сформувати вміння управляти життєво необхідними руховими діями в різних умовах діяльності та виховати потребу до систематичних занять фізич­ними вправами протягом усього життя) та завданнями предмета «Основи здоров'я і фізична культура», які передбачають:

розвиток в учнів основних фізичних якостей та рухових здіб­ностей;

формування життєво-важливих рухових навичок та вмінь;

набуття елементарних знань у галузі фізичної культури, гігієни та здорового способу життя;

виховання інтересу і звички до занять фізичними вправами;

виховання бережливого ставлення-до свого здоров'я як най­вищої соціальної цінності особистості;

формування основ здорового способу життя та безпеки життєдіяльності;

формування усвідомленої індивідуальної установки на необ­хідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності;

виховання морально-вольових і психологічних якостей особистості — необхідно створити впорядковану систему професійної підготовки майбутнього вчителя, де організація навчального
процесу була б зорієнтована на навчання професії. Така орга­нізація навчального процесу вимагає від викладачів усіх СПД
проводити практичні заняття таким чином, щоб кожний студент
міг усвідомити: навіщо потрібний даний матеріал для майбут­ньої професії; в яких ситуаціях виникає в ньому потреба; як
практично користуватися цим матеріалом тощо. Студент, який
пройшов такий курс підвищення професійної компетентності, не
буде байдужим виконавцем шкільної програми, а підходитиме до
навчально-виховного процесу творчо. Для цього за роки навчан­ня студент повинен одержати належну гуманітарну, біологічну, психолого-педагогічну, спортивну, багатопрофільну професійно-прикладну фізичну підготовку та навички роботи з професійного самовдосконалення.

Сучасна система підготовки фахівців фізичної культури включає різноманітні блоки навчальних дисциплін, які прямо або опосередковано зв'язані між собою. Провідне місце в цій системі займає блок СПД, який, крім удосконалення фізичних можливостей студентів, покликаний розвивати їх професійні здібності; формувати творчий підхід до навчання і виховання, вміння передбачати і прогнозувати педагогічні явища і ситуації; вказувати оптимальні шляхи вирішення завдань навчально-ви­ховного процесу, тобто все те, що забезпечить їм у майбутньому можливість ефективно виконувати педагогічні функції вчителя фізичної культури.

На практичних заняттях з гімнастики, спортивних ігор, легкої атлетики, лижного спорту, плавання тощо студенти повинні за­своїти термінологію фізичних вправ, навчитися якісно демонстру­вати рухові дії (з дотриманням відповідних вимог до демонстрації вправ). Вміти лаконічно і доступно пояснити (описати) техніку фізичної вправи, виявляти і виправляти помилки згідно з визначе­ними практикою правилами, добирати адекватні підвідні та підго­товчі фізичні вправи з метою корекції техніки виконання рухової дії, оволодіти технікою страховки і допомоги, жестикуляції.

Курс рухливих ігор повинен озброїти студентів знаннями теорії і методики проведення ігор, необхідними прийомами і на­вичками роботи з дітьми, умінням використовувати рухливі ігри залежно від змісту навчального процесу, віку та підготовленості учнів. На практичних заняттях студенти повинні вивчати правила та методи проведення рухливих ігор, щоб досягти найвищого ви­ховного ефекту; уміти за завданням викладача використовувати спеціальну літературу, робити короткий опис гри, її правил та методичних вказівок; підготуватися до гри (робоче місце, піді­брати відповідний інвентар, розробити конспект). Коротко, ло­гічно і образно розповісти про гру, правильно розподілити учнів на команди, вибрати ведучих, капітанів команд тощо; навчитися керувати поведінкою учнів, слідкувати за дотриманням правил та ролей учасниками гри. Навчитися бачити помилки і своєчасно їх виправляти, аналізувати проведену гру.

На практичних заняттях з ритміки студентам потрібно дати знання про ритміку і хореографію (як художнє і фізичне явище),сформувати в них музично-ритмічне відчуття як основу відо­браження музики в русі, яке ґрунтується на взаємодії слухових, м'язових і зорових аналізаторів, індивідуальну хореографічну майстерність, що проявляється у свідомому володінні і керуванні процесом хореографічного руху. Показати шляхи формування хореографічних навичок учнів, навчити підтримувати чіткий ритм роботи, дисципліну, культуру взаємостосунків серед учнів. Одним із вагомих чинників професійного становлення май­бутнього вчителя є його підготовка, яка здійснюється в курсі ПСМ. Курс ПСМ покликаний розв'язати два пов'язаних між собою завдання: перше — особисте спортивне вдосконалення студентів та досягнення високих спортивних результатів; друге — підвищення якості професійно-педагогічної підготовки май­бутніх учителів і особливо тренерів (оволодіння основами плану­вання та управління навчально-тренувальним процесом, органі­зацією проведення змагань, методикою суддівства тощо).

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...