Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Мета: Ритмізація і модуляція просторової структури вздовж міських вулиць і створення системи центрів міського значення.

Особливе методичне значення надається місцю розташуванню громадського центру міста, і трактуванню об'ємно-пластичної побудови громадських і житлових будівель, що становлять центр і виконують різноманітні соціальні функції.

До завдань проектування центра і комплексу в ньому входить створення цілісності сприйняття з різних відстаней і ракурсів, із різних рівнів організаційної структури архітектурного середовища і, на основі цього, формування просторово-часової структури по ходу руху до кульмінаційного стику зовнішнього і внутрішнього просторів.

Рис. 2.32 – Одеса – проект планування загальноміського центру. Варіант

Рис.. 2.33 - Варіант схеми планування центральної частини Ташкента

Формування просторової структури міста з урахуванням ландшафту, композиції, функціональної структури і шляхів руху (ув'язка основних містобудівних вузлів – центрів функціональних зон з ландшафтом і шляхами руху на перспективі «з пташиного польоту»: зарисовки уздовж міської вулиці від вокзалу до центру з виявленням ролі проектованої громадської будівлі в системі центрів).

Головна форма прояву архітектурної композиції – просторово-часова структура, що виникає на стиках різних масштабних рівнях архітектурного середовища. Вона враховує, по-перше, природні видові плацдарми і візуальні розкриття з них на виразні пластичні форми; по-друге, трасування шляхів, які відповідають візуальним каналам (спрямованості оглядів візуальним цілям); по-третє, динамічну функціональну структуру. Організація просторової структури архітектурного середовища включає закономірне чергування акцентів і пауз. В основі будь-якого ритму лежить простір як його елемент. Будь-яке місце події і руху людини – відбувається як його переміщення в просторі і у часі. Тому простір є могутньою «мовою» архітектури, а організація простору в умовах даного ландшафтного середовища – ціль архітектури. Ритмічні стосунки виникають також між домінантами історичного центру і зовнішніми домінантами. У процесі проектування треба "вписатися" у ці ритми і зберегти зовнішність історичного середовища.

Найбільш великі зони візуальних контактів створюються природою. У тому, яким чином природа формує візуальні зони, також виявлена індивідуальність даного місця. Облік цих специфічних для кожного міста умов – першооснова побудови його композиції. Трасування шляхів руху, таким чином, бере активну участь у формуванні композиції міського середовища. У масштабно-ландшафтному об'єднанні студент формує образ на основі зіставлення зі своїм масштабом різномасштабних об'єктів архітектурно-ландшафтного середовища.

Смислова значимість опорних вузлів повинна сполучатися з їхньою візуальною активністю. Вони повинні бути візуальними фокусами великого масштабу, концентрувати навколо себе видиме в реальних умовах велике просторове середовище.

Містобудівне середовище не може пізнаватися «з першого погляду». Воно пізнається шляхом фіксації дискретних складових, окремих вузлів діяльності, соціальної спрямованості окремих процесів, фрагментів ландшафту, історичних нашарувань і окремих маршрутів, у яких людина, відчуваючи кожен фрагмент, зіставляє їх один з одним.

Кінцевий результат проектування – художньо-ідеологічний вплив реального архітектурного середовища. Архітектор формує у своїй свідомості подвійний кінцевий образ, лише вивчивши реальну ситуацію: перший – вивчивши ситуацію у всіх її проявах і склавши про неї уявлення, і другий – на основі ескіз-ідеї він формує майбутній образ упорядкованого для певної життєдіяльності архітектурного середовища.

Рис. 2.35 - Просторова структура міського центру з громадським комплексом. Вик. студ О. Саратов, кер. д-р архіт., проф. В. Л. Антонов, ст. викл. О. В. Вдовицька

У ході аналізу аналогів і практичних завдань студент виявляє параметри середовища, що володіють найбільшим емоційним потенціалом. Ці параметри впливають у залежності від просторово-часових і світлотіньових ритмів, у процесі пересування, що накладаються на ритми подиху людини, формують її емоційно-позитивні й емоційно-негативні стани.

При такому сприйнятті ландшафтно-архітектурного середовища споруди утворюють екрани, що фланкують (звужують чи розкривають) простори й обмежують погляд до кульмінаційного розкриття. Цілісна картина є чуттєвим відображенням реального оточення зі складним переломленням і трансформацією його у світлі соціального і родового досвіду, відповідно до поставленої ідейної задачі.

У часі окремі фрагменти ландшафтно-архітектурного середовища поєднуються при русі; у процесі ритмічного чергування просторів архітектурного середовища народжується тема вагомості чи легкості подолання і створюється сюжет композиції узгоджено з особливостями ландшафту і «регіональної» архітектурної мови, що поєднує історичні й сучасні стилі. Пристосування до природної місцевості: форм рельєфу, наявності й форми водних просторів, наявності зелених масивів і т.п., - зумовлюють вимоги до організації функціональної і архітектурно-планувальної композиції міського генплану (рис. 2.35).

Мікрокліматичні особливості роблять істотний вплив на функціональну побудову різних зон міста, на їх розмір і конфігурацію, передбачаючи найбільш вигідний розподіл зон і умов їх взаємозв'язку. Відомо, що ультрафіолетова радіація майже уполовину ослабляється димом від промислових підприємств і транспорту. У зв'язку з цим доцільно розміщувати шкідливі промислові підприємства у віддаленні від житлових районів з урахуванням троянди вітрів, а напружені автомобільні магістралі і транспортні пристрої ізолювати засобами рельєфу місцевості і зелених насаджень від житла.

Рис. 2.34 – Френк Ллойд Райт. Громадський центр з навколишніми територіями Брайтон-сіті, 1939-1958 р.р. Центр, що займає значну площу, включає 50-поверхову адміністративну будівлю, парк, спортивні майданчики, зоологічний сад, акваріум і т.д. У річки, що тече з озера, розташовано дві багатоповерхові будівлі, де розміщуються установи і житлові квартири. Всі споруди оточені зеленими насадженнями.

В композиції центру слід передбачати наявність водних просторів, зелених масивів і композиційно використовувати перепади рельєфу. Доцільно також передбачати зелені смуги, що розділяють функціональні зони міста, а також зелені коридори, по яким приноситься вітром ззовні в місто чисте повітря з оточуючої місто лісопаркової зони. При цьому особливе значення надається центру міста як місцю найбільшої концентрації громадського життя населення. Тут, як правило, розташовуються будівлі загальноміських адміністративних і ділових установ, громадських і культурних організацій, крупних торгових і видовищних підприємств і ін., з'єднаних в єдиний архітектурний ансамбль, композиційно домінуючий в забудові міста і гармонійно пов'язаний з його загальною планувальною структурою (рис. 2.36-2.53).

Рис. 2.36 – Схеми планування міста замкнутої (а) і відкритої (б) структури

Рис. 2.37 – Променева просторова структура міста: а – орієнтація променів на міський центр; б – проміні розходяться до міського центру

Рис.2.38 – Геометричні схеми просторової структури міст: а – прямокутна; б – прямокутна з діагональною схемою вулиць; в – радіально-кільцева; г – пів кільцева

Рис.2.39 – Структура міста: а – радіально-кільцева; б – півкільцева променева

Рис. 2.40 – Приклад лінійного загальноміського центру великого міста: І–І – центральний проспект; 2, 3, 4, 5 – поперечні проспекти; А – площа на в’їзді до центрального району; Б – театральна площа; В – адміністративна і торгова площі

Рис. 2.41 – Схеми розміщення функціональних зон центру міста: 1 – будівля адміністративно-громадських організацій; 2 – школа; 3 – Будинок культури; 4 – готель; 5 – Будинок зв’язку; 6 – АТС; 7 – Будинок побуту і торгівельний центр; 8 – ресторан; 9 – кінотеатр; 10 – ринок і торговий центр; 11, 12 – корпуси навчальних закладів; 13 – бульвар; 14 – авто-стоянки; 15 – парк

З погляду зручностей населення міський громадський центр переважно розташовувати в геометричному центрі міста. Але особливості території, ландшафтні особливості місця, транспортні магістралі і забудова, що історично склалися, часто вимушують вибирати місце для міського громадського центру, зміщене від геометричного центру міста. Наприклад, в крупних портових містах часто спостерігається наближення міського громадського центру до водного простору. В цілях ізоляції території центру від транзитних потоків транспорту слід передбачати організацію магістралей руху, що відводять від центру потоки транзитного транспорту і розподіляють в цілому рух в центральній частині міста.

Планувальна структура центру міста припускає розташування тут ділянок: для розміщення громадських споруд, для озеленення, для пішохідних шляхів, проїздів і автостоянок. При проектуванні центру слід передбачати виділення спеціальних майданчиків для короткочасної стоянки автомобілів, площа яких.принимается 10% загальної території центру.

Для пом'якшення мікроклімату в центральній частині міста, де спостерігаються обмежені можливості провітрювання, викликані високою густиною забудови і наявністю покриттів горизонтальних площ транспортного значення, доцільно передбачати широке озеленення і обводнення території.

Як затінюючи засоби слід застосовувати високі дерева, розташовані так, щоб не перешкоджати руху повітря, оснащувати пішохідні шляхи зеленими алеями, квітниками, перголами, чагарниками, фонтанами і комплексом малих форм.

1 2

Рис. 2.42 – Приклад планування центру міста з чітким функціональним зонуванням його території: 1) – центральна площа; 2 – зона торгового центру; 3 – зона центру культури; 4 – зона Адміністрації; 2) – Вашингтон (США) – центральні проспекти: 1 – Пенсільванський проспект; 2 – проспект Конституції; 3 – проспект Незалежності; 4 – Меріленд авеню; 5 – проспект Мелл; 6- Національний сквер; 7 – архів; 8 – Білий Будинок; 9 – Державне казначейство; 10 – монумент Вашингтону; 11 – музей Майбутнього; 12 – Національний історичний музей; 13 – Національна галерея мистецтв; 14 – Національний архів; 15 – Капітолій; 16 – міська автомагістраль (тунель).

Рис. 2.43 – Схема розташування озеленених просторів центру Ташкента: 1 – центральний парк куль-тури та відпочинку; 2 – спортивний парк; 3 – на-бережна Бозсу; 4 – парк ім. Ленінського комсомолу; 5 – сквер Революції; 6 – Палац піонерів – дитячий садок та парк, 7 – площа імені В.І. Леніна; 8 – бульвар імені В. І. Леніна; 9 – паркімені Пушкіна

А Б

Рис. 2.44 – Приклади розгалуженого, розосередженого загальноміського центру:

А – Новосибірське наукове містечко: 1 – міська Рада і центральна площа; 2 – університет; 3 – Палац культури; 4 – готель; 5 – Будинок зв’язку; 6 – торгівельний центр; 7 – кінотеатр; 8 – Будинок вчених; 9 – сквер; 10 – парк; 11 – бульвар; 12 – парк; 13 – зона відпочинку; 14 – водосховище;

Б – Схема загальноміського центру Зеленограду: 1 – адміністративний і торгівельний центри; 2 – стадіон в арку; 3 – Спортивний центр з фізкультурним комплексом; 4 – зелені насадження; 5 – водоймище

А Б

Рис. 2.45 – Вена (Австрія). А – проспект Рінгштрассе: 1 – Шоттенрінг; 2 – Карл Люгер Ринг; 3 - Бургрінг; 4 – Оперирінг; 5 – Кертнеррінг; 6 – Паркрінг; 7 – Штубенрінг: 8 - Дунайський канал; 9 – річка Вена; 10 – Біржа; 11 – Вотін-кірха; 12 – університет; 13 – ратуша; 14 – парк ратуші; 15 – театр; 16 – сад; 17 – парламент; 18 - Палац Юстиції; 19 – музей; 20 – Марія – Тереза – плац; 21 – виставка; 22 - площа Героїв; 23 – міські ворота; 24 – палац; 25 – сад палацу; 26 оперний театр; 27 – міський парк. Б – проспект Рінгштрассе: поперечний профіль.

Рис. 2.46 – Схеми формування центру міста Київ: а – загальноміський центр в планувальній структурі міста; б – пам’ятники архітектури і культури; в - природні умови; г – зона культурно-побутового обслуговування; І – ХІІІ – планувальні райони міста

Рис. 2.47 – Схема архітектурно-просторової композиції центру Києва (пропозиція інституту Київпроект)

1. 2.

Рис. 2.48 – Харків. Схема планування загальноміського центру: 1 – загальноміський центр; 2 – основні міські магістралі; 3 – зелені насадження. Площа Дзержинського (нині пл. Незалежності): 1 – університет; 2 – будівля Держпрому; 3 – готель

2.11 Прийняття розробки композиційного рішення і формування генплану міста на 60000 жителів

Мета: Ухвалення композиційного рішення пов'язано з наступними задачами (вирішуваними на основі допроектного аналізу):

А – посилення естетичного потенціалу вузлів, осей і зон, активно сприйманих в місті;

Б – збереження (і посилення) значущості своєрідних по вигляду елементів міського середовища (зон забудови, що історично склалася, цінних компонентів природного ландшафту) засобами заповідного і охоронного режимів, що не допускають зниження рівня «своєрідності» включенням нової забудови, або перетворенням природного ландшафту;

В – використовування візуально активних зон ландшафту міста для розміщення в них соціально значимих об'єктів

Виконання завдань:

1) Перенесення знайденої просторової структури міста на топологічну основу в масштабі М 1:5000 – 1:10000; вказати розрахунки балансу території, техніко-економічних показників, експлікацію центрів і громадських будівель, «троянду вітрів» і профілі вулиць.

2) Вжити наступні показники:

І – Санітарно-гігієнічні показники:

1 – взаємне розташування промислових і житлових територій, санітарні вимоги (з підвітряної сторони чи з навітряної сторони)

2 – мікрокліматичні умови (сприятливі)

ІІ – Архітектурно – планувальні вимоги:

3 – зв'язок міста з ландшафтом (вихід до водосховища чи річки, рельєф території рівний чи з уклоном до 20%)

4 - наявність і використання цікавих і яскравих відмінностей ландшафту – «унікальних вузлів ландшафту»

5 – наявність резервних територій для подальшого розвитку міста

ІІІ – Транспортні вимоги:

6 – відстань до основної промислової зони в км – 11 – 13 км

7 – відстань до зони відпочинку в км – 3 км

8 – тип структури розселення (компактний, лінійний, розосереджений)

ІV – Техніко-економічні показники:

9 – середні витрати часу на переміщення в хвилинах 25 – 30 хв.

10 – загальна оцінка витрат на освоєння в %.

Рис. 2.49 – Схема генерального плану міста: 1 – промисловість; 2 – кордони міського району; 3 – кордони комплексного райо-ну; 4 – кордони жилого району; 5 – кордони мікрорайону; 6 – магістраль міського значення; 7 – магістраль районного зна-чення; 8 – жилі вулиці й про-їзди; 9 – залізна дорога; 10 – центр мікрорайону; 11 – під центр жилого району; 12 – центр жилого району; 13 – центр комплексного району; 14 – центр промислового району; 15 – центр міського району; 16 – центр міста; І – залізнодорожний вокзал; ІІ – автовокзал; ІІІ – пристань.

А Б

Рис. 2.50 – Роль системи зелених насаджень у формуванні структури генплану: А – Фрагмент генплану Москви (варіант); Б – Схема системи зелених насаджень генплану Свердловська: лісопарки: 1 – Оброшенський; 2 – Уктуський; 3 – південно-західний; 4 - Шарташський; 5 – Шувакінський; пруди: 6 – Зверхнє-Ісецький; 7 – міський; 8 – Нижнє-Ісецький; сади: 9 – Історичний сквер; 10 – ПкіВ ім. Маяковського; 11 – парк лісоводів

При визначенні оцінки будівництва міста дотримуються наступних орієнтовних співвідношень показників по основних видах капітальних витрат в %:

- житлові будівлі 50-55

- громадські споруди і будівлі 20-25

- інженерне обладнування і впорядкування 25-30

Як правило, розробляються декілька варіантів проекту планування міста, що дає можливість оптимізувати функціональне і будівельне зонування території, вибрати найбільш зручні для освоєння території, визначити черговість забудови і т.п.

Генпланом розв'язується система обслуговування населення міста, територіальне зонування і чітка побудова планувальної структури, що створюють умови композиційного, функціонального і образного – інформаційної взаємодії в архітектурному середовищі. Архітектурне середовище складається з поєднання смислових акцентів – об'єктів, що володіють індивідуальною характеристикою, просторових поєднань, що створюють легкість або трудність подолання шляху до мети, і того або іншого ступеня функціональної насиченості вулиць і площ міста. На прикладі генпланів всесвітніх виставок можна побачити різноманітність і індивідуальний підхід до рішення генеральних планів з урахуванням умов зорового сприйняття об'ємно-просторового середовища (рис. 2.49-2.52).

Рис. 2.52 – Схема генерального плану міста Харків, 1986 р.

1 – житловий масив Дергачі; 2 – Олексієвський житловий масив; 3 – житловий масив Рогань; 4 – житловий масив Північна Салтівка; 5 – дорога на Москву; 6 – дорога на Суми; 7 – дорога на Київ; 8 – дорога на Сімферополь; 9 – дорога на Ростов

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 11 12 13 141516 Следующая ⇒