 |
Теоретичні положення
|
|
|
|
З поверхні водойм, вологого ґрунту, листків рослин, легенів і шкіри тварин та людини в атмосферу Землі випаровується величезна кількість водяної пари, тому атмосферне повітря завжди вологе. Вміст водяної пари в повітрі, тобто його вологість, можна охарактеризувати декількома величинами: абсолютною та відносною вологістю.
Абсолютна вологість (
) визнається масою водяної пари, яка міститься в 1см3 повітря, тобто густиною водяної пари. 
Атмосферне повітря є сумішшю різних газів (N2 = 78 %, O2 = 21 %, інертні гази, водяна пара). Тиск, який чинила б водяна пара, коли б не було інших газів, називають парціальним тиском водяної пари ра. Парціальний тиск пари ще називають пружністю. За парціальним тиском водяної пари не можна судити про те, наскільки водяна пара в цих умовах близька до насиченої. Тому ввели величину, яка показує наскільки водяна пара за певної температури близька до насичення - відносну вологість повітря.
· Відносна вологість повітря j визначається відношенням парціального тиску ра водяної пари, яка є в повітрі за певної температури, до тиску рн насиченої пари тієї самої температури і виражається у відсотках:
.
Значення р0 для кожної температури беруть з таблиць, тому визначення відносної вологості зводиться до знаходження абсолютної вологості ра.
· Відносна вологість j показує, скільки відсотків складає абсолютна вологість від густини (
) водяної пари, яка насичує повітря при наданій температурі:
(t) - густинe насиченої пари для кожної температури беруть з таблиць.
Пару, що не насичує повітря, можна зниженням температури перевести в насичену. Ознакою насичення пари є її конденсація – утворення крапельок води. Температура, при якій пара, що є в повітрі, стає насиченою, називається точкою роси.
|
|
|
Абсолютну вологість можна визначити за температурою точки роси – температура, при якій пара, що міститься в повітрі, стає насиченою.Температуру точки роси визначають за допомогою конденсаційного гігрометру (температуру в камері гігрометра знижують продуванням повітря крізь спирт, внаслідок чого він інтенсивно випаровується) а потім за таблицею „Тиск насиченої пари ті її густина при різних температурах” знаходять відповідно температурі точки роси густину. Знайдена густина є абсолютною вологістю навколишнього повітря: 
.
У цій роботі ми відносну вологість вимірюють за допомогою психрометру. Психрометр складається з двох однакових термометрів, один з яких обгорнуто вологою тканиною. Якщо водяна пара в повітрі не насичена, то вода з тканини випаровується, завдяки чому покази вологого термометру будуть меншими, ніж сухого. За різницею показів двох термометрів можна вимірювати вологість повітря. З цією метою складено так звані психрометричні таблиці, за допомогою яких визначають конкретні значення відносної вологості повітря.
Волосяним гігрометром безпосередньо вимірюють відносну вологість повітря у відсотках.Принцип дії волосяного гігрометра заснований на здатності натягнутої знежиреної людської волосини змінювати свою довжину в залежності від вологості повітря.
|
|
|
