Тема № 10. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Кримінально-правове значення суспільно небезпечного діяння у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину. Форми суспільно небезпечного діяння.

2. Поняття та ознаки суспільно небезпечної дії, як вольового акту особи.

3. Об’єктивні межі суспільно небезпечної дії, як об’єктивної ознаки складу злочину.

4. Поняття та ознаки суспільно небезпечної бездіяльності, як вольового акту особи.

5. Підстави та умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.

Висновки.

Методичні вказівки:

Курсову роботу рекомендується починати з вступу, в якому необхідно вказати актуальність вибраної теми, її проблемність, ступінь наукової розробки. Перший пункт плану доцільно розпочати з загальної характеристики суспільно небезпечного діяння та його кримінально-правового значення у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину. Далі необхідно дати стислу характеристику формам суспільно небезпечного діяння.

Аналіз суспільно небезпечної дії, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину слід розпочати із загального визначення дії як вольового акту поведінки особи. Дію слід розглянути як акт злочинної поведінки особи, порушення таким злочинним актом норм Кримінального закону, спричинення шкоди суспільству. Доцільно дати характеристику ознак дії, як складової об’єктивної сторони складу злочину. Ознаки при цьому краще розподілити на групи, навести приклади. Приділити увагу питанню відмежування дії від бездіяльності.

Наступне питання пов’язане із встановленням об’єктивних меж злочинної дії, вказівкою на момент її початку, закінчення та початку розвитку причинного зв’язку. Практичне значення відповіді на питання стосовно моменту вчинення злочинної дії полягає, насамперед, у вирішенні питань щодо дії кримінального закону у часі та просторі, в розмежуванні добровільної відмови та дійового каяття винної особи. Крім того, момент початку злочинної дії має значення для розмежування стадій вчинення злочинів. Також, слід відзначити, що значна кількість злочинів вчинюється із використанням різних технічних пристроїв та механізмів. Коли мова йде про дію цих механізмів, суперечливим є вирішення питання про те: чи може їх дія бути приєднаною до дії винної особи, або її слід віднести до етапу розвитку причинного зв’язку. Слід навести різні наукові погляди та аргументи щодо вказаної проблеми.

Аналізуючи бездіяльність, як ознаку об’єктивної сторони складу злочину рекомендується навести загальне поняття бездіяльності як вольового акту поведінки особи. Далі слід вказати та коротко охарактеризувати ознаки бездіяльності як елемента об’єктивної сторони складу злочину. В об’ємі відповіді на це запитання обов’язково повинні знайти своє відображення міркування стосовно властивостей бездіяльності: безпосередньо спричинювати злочинні наслідки чи не стримувати хід суспільно небезпечної дії різноманітних процесів. Крім того, рекомендується звернути увагу на соціальну сутність бездіяльності, дослідити рівень, на якому проявляється відмінність бездіяльності від дії і рівень, на якому ця різниця зникає.

Аналіз останнього питання полягає у визначенні підстав та умов притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за бездіяльність, а саме, можливості та обов’язку діяти певним чином і вчинення злочину шляхом бездіяльності. Для цього слід вказати межі можливого (загальні принципи встановлення таких меж), дати визначення поняття «реальна можливість діяти». Визначення обов’язку діяти, як однієї з умов відповідальності, рекомендується проводити через характеристику підстав покладення на особу такого обов’язку, серед яких вказати різноманітні норми та правила, визначити їх джерела.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань.

Рекомендований перелік літератури до теми № 10: [33, 108, 113, 140, 167, 185, 248, 272, 278, 299, 300].