Тема № 14. Неосудність за кримінальним правом України

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття осудності та неосудності та їх кримінально-правове значення.

2. Характеристика медичного критерію неосудності.

3. Характеристика юридичного критерію неосудності.

4. Проблема обмеженої (зменшеної) осудності, її співвідношення з осудністю.

5. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але до встановлення вироку захворіли на психічну хворобу.

Висновки.

Методичні вказівки:

Курсову роботу рекомендується починати зі вступу, в якому необхідно вказати актуальність вибраної теми, її проблемність, ступінь наукової розробки. Висвітлюючи перше питання теми необхідно вказати, які визначення осудності та неосудності пропонуються вченими, яке співвідношення цих понять. Потрібно відмітити, що осудність є обов’язковою ознакою такого елементу складу злочину, як суб’єкт злочину. Разом з тим, визначення поняття осудності та неосудності, у стислому вигляді, містяться в ст. 19 діючого КК України і мають своє вираження в можливості або неможливості особи усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідно звернутися до поняття особи в соціально-біологічному аспекті. Зупинитися на проблемі свободи волевиявлення особи, вивчити та проаналізувати точки зору щодо даної проблеми таких авторів, як Б.С. Волков, О.І. Санталов, І.Д. Шаргородський, І.С. Лєйкіна, Г.В. Мальцева, П.С. Дагель, Б.С. Маньковський, О.О. Піонтковський, І.А. Кудрявцева, Г.В. Назаренко. Деякі автори визнають спірним чи є питання про осудність та неосудність кримінально-правовим або медико-психологічним. Слід висловити свою суб’єктивну думку щодо цієї проблеми та обґрунтувати її. Завершуючи перше питання теми, доцільно показати значення осудності та неосудності як передумов встановлення вини та кримінальної відповідальності особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки складу злочину, вказати співвідношення цих понять.

Під час аналізу медичного критерію неосудності важливо мати на увазі, що він являє собою узагальнений перелік всіх можливих хворобливих розладів психіки людини, які можуть вплинути на свідомість та волю людини і виступати потенційною причиною неосудності. Далі необхідно дати розгорнуту характеристику кожної ознаки медичного критерію неосудності: хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства, іншого хворобливого стану психіки.

Висвітлюючи питання про юридичний (психологічний) критерій неосудності, необхідно враховувати, що він поєднує в собі три ознаки: інтелектуальну, вольову та емоційну. Щодо емоційної ознаки – вона не закріплена у законі, треба вказати чому. Потрібно детально і послідовно охарактеризувати кожну з цих ознак. При цьому потрібно зупинитися на тому, що розуміється під нездатністю особи усвідомлювати свої дії і в яких випадках правомірно говорити про те, що особа не могла керувати своїми вчинками. Детальніше необхідно зупинитися на питанні, чому в понятті неосудності інтелектуальна і вольова ознаки юридичного критерію розділені сполучником «або», навести приклади визнання особи неосудною саме за наявністю вольової ознаки юридичного критерію (клептомани, піромани, дромомани і т.ін.). Наприкінці, потрібно вказати на співвідношення юридичного та медичного критеріїв для визнання особи неосудною.

Питання про проблему обмеженої осудності в кримінальному праві, необхідно розкрити, посилаючись на ст. 20 КК України. Ця проблема виникає лише в тому випадку, коли серед притягнутих до кримінальної відповідальності трапляються особи з психічними розладами, які не виключають осудності. В теорії кримінального права це питання далеко не нове, суперечки щодо існування обмеженої або «зменшеної» осудності виникло задовго до закріплення положення про «обмежену осудність» у КК України 2001 року. У Кримінальних кодексах деяких закордонних країн це питання було вирішено доволі давно. На основі аналізу рекомендованої літератури потрібно показати, що існують як прихильники так і противники «обмеженої осудності», необхідно вказати якими критеріями, на ваш погляд, вона повинна характеризуватися.

Під час відповіді на заключне питання теми необхідно дати аналіз ч.3 ст.19 КК України. Необхідно вказати відмінності в правовому положенні особи, що визнана неосудною згідно ч.2 ст.19 КК України та особи, що захворіла на психічну хворобу вже після вчинення злочину, але до постановлення вироку (ч. 3 ст. 19 КК України).

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 14: [7, 20, 48, 148, 155, 180, 182, 189, 209, 259, 262].