 |
Відповіді на запитання контрольної роботи
|
|
|
|
Відповіді на запитання контрольної роботи
1. Дистанційне навчання психологів
У сучасній освіті широко впроваджуються різні дистанційні технології навчання, що використовують телебачення, Інтернет, нові форми зберігання та передачі інформації. Дистанційними вважаються форми навчання, які надають можливість виключити (або значно обмежити) безпосередній особистий контакт викладача зі студентами. Новітні педагогічні технології дозволяють навчатися вдома, на роботі або в будь-якому іншому зручному для студентів місці і гнучко планувати час навчальних занять.
Така можливість важлива для сучасних ділових і мобільних людей, а також для людей з обмеженими фізичними можливостями. Провідні вузи США, Канади, Японії, Англії, Німеччини, Франції мають власні телекомунікаційні системи або мережі. Нова технологія виявилася перспективною; розвиток таких дистанційних технологій навчання відбувається і в Україні.
Під дистанційними освітніми технологіями розуміють освітні технології, реалізовані в основному із застосуванням інформаційних і телекомунікаційних технологій при опосередкованій (на відстані) або в повному обсязі опосередкованій взаємодії того, хто навчається і педагогічного працівника. Метою дистанційного навчання є надання студентам можливостей навчання безпосередньо за місцем проживання, роботи або тимчасового перебування. Таке навчання має гнучкий характер, студенти зазвичай не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій і семінарів. Їм надаються необхідні підручники і навчальні посібники, розробляються чіткі навчальні програми. Консультації студентів проводяться через мережу філій, телестудії та комп’ютерні мережі.
|
|
|
Моделі дистанційного навчання. У дистанційному навчанні існують наступні моделі. 1) Консультаційна модель є традиційною і досі широко використовується в дистанційній освіті. Вона передбачає регулярне відвідування студентами консультаційного (навчального) центру, де вони прослуховують лекції, зустрічаються з іншими студентами і викладачами, отримують необхідні їм роз’яснення та результати оцінки попередніх робіт. Викладачі дають рекомендації про те, що і як необхідно вивчити, студенти приносять свої домашні завдання. Навчальний процес контролюється в консультаційному центрі тьюторамі.
2) Модель кейс-технології передбачає більшу самостійність учнів у навчальній діяльності. Вона нагадує схему заочного навчання, але має сучасне оснащення. Студент отримує набір (комплект, кейс) навчальних матеріалів, основу якого складають паперові навчальні посібники, можуть також включатися відеоматеріали і СІ. На установчому занятті тьютор пояснює, як працювати з навчально-методичними посібниками, дає інструкції по організації самостійної роботи. Потім періодично проводиться консультування і перевірка тестів. Контрольована самостійна робота складає основу навчального процесу. Завершується вивчення предмета заключним заняттям, на якому обговорюються найбільш важкі питання. Іспити проводяться, як правило, в письмовій очній формі.
3) Модель кореспондентського навчання ‒ це навчання по листуванню. Викладачі та студенти постійно обмінюються навчальними матеріалами, домашніми завданнями і результатами. Очні контакти не плануються. Студенти отримують:
1) навчальні матеріали, які вони повинні вивчити за певний проміжок часу;
2) завдання, які необхідно виконати;
3) питання, на які необхідно відповісти.
Викладач консультує і перевіряє контрольні роботи. Студент посилає всі виконані завдання викладачеві і отримує відповідь, в якій міститься не тільки формальна оцінка, а й аналіз змісту відповідей, рекомендації. Обмін інформацією може відбуватися як по пошті, так і по інших каналах зв’язку: телефону, факсу, комп’ютерних мережах. Модель в цілому орієнтована на випадки, коли в місці навчання студента відсутні телекомунікації.
|
|
|
4) Радіотелевізійна модель навчання. Для доставки навчальної інформації в даному випадку використовуються телебачення і радіо. На їх основі проводяться установчі заняття та лекції, самопідготовка здійснюється за навчальними посібниками. Контрольні роботи пишуться і висилаються студентами. Консультації, іспити реалізуються зазвичай в очній формі.
5) Модель мережевого навчання базується на використанні мережі Інтернет. Після зарахування на навчальний курс студент отримує пароль для санкціонованого доступу до навчальної інформації та прізвище тьютора для індивідуальних консультацій і здачі проміжних тестів. Спілкування з викладачем реалізується за допомогою електронної пошти, теле- або відеозв’язку. Іспити реалізуються в очній формі або за допомогою відео-конференц-зв’язку.
Для успішного навчання студентів в системі дистанційного навчання необхідні добре підготовлені навчальні посібники, які повинні відрізнятися чіткістю викладу, наочністю матеріалу і оптимальною стислістю, а також виконувати методичні функції керівництва навчанням.
Доставка навчальної інформації, як правило, здійснюється або поштою (текстові матеріали, СВ-диски), або з використанням систем телекомунікації (телебачення, Інтернет, електронна пошта). Важливу роль для зв’язку з викладачем грає телефон, факс, електронна пошта. Групова робота, інтерактивні форми навчання реалізуються в формі теле- і відеоконференцій, дискусійних груп в режимі онлайн.
В сучасних умовах прогресу електронного зв’язку основними дистанційними освітніми технологіями є інтернет-технологія і телекомунікаційна технологія. В якості основного інформаційного ресурсу в навчальному процесі використовуються методично опрацьовані інформаційні бази даних, які включають фонд основної навчальної та навчально-методичної літератури, фонд періодичних видань, фонд наукової літератури (у вигляді видань на різних типах носіїв). При дистанційному навчанні кожному студенту за допомогою телекомунікацій забезпечується доступ до засобів дистанційного навчання і основного інформаційного ресурсу в обсязі годин навчального плану.
|
|
|
Засоби дистанційного навчання. У традиційному навчальному процесі засобами навчання є друковані видання підручників, навчально-методичних посібників, довідників, записи на дошці і конспекти, плакати, кіно- і відеофільми, а також слово викладача. У дистанційному навчанні засоби навчання значно ширше. Поряд з традиційними інформаційними ресурсами для забезпечення дистанційного навчання використовуються:
Þ спеціалізовані підручники з мультимедійним супроводом;
Þ електронні навчально-методичні комплекси, що включають електронні підручники, навчальні посібники;
Þ тренінгові комп’ютерні програми;
Þ комп’ютерні лабораторні практикуми;
Þ контрольно-тестуючі комплекти;
Þ навчальні відеофільми та аудіозаписи;
Þ комп’ютерні мережі.
Електронні навчальні посібники і комплекси мають ряд переваг:
ü компактність зберігання в пам’яті комп’ютера або на СВ; гіпертекстові можливості, мобільність, тиражованою;
ü можливість оперативного внесення змін і доповнень;
ü зручність пересилання по електронній пошті.
По суті, це автоматизована навчальна система, яка включає в себе дидактичні, методичні та інформаційно-довідкові матеріали з навчальної дисципліни, а також програмне забезпечення, що дозволяє використовувати їх для самостійного отримання та контролю знань.
Комп’ютерні навчальні системи дозволяють диференціювати процес навчання, дають студентові зворотний зв’язок про помилки, забезпечують самоконтроль і самокоррекцию, демонструють візуальну інформацію, моделюють і імітують процеси, дають можливість проводити лабораторні роботи в умовах віртуальної реальності.
Комп’ютерні мережі мають безліч комп’ютерів, з’єднаних каналами зв’язку, які здійснюють зберігання та передачу інформації. Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет поєднала разом багато джерел інформації, перш розділені. Вони стали доступні для всіх. Для користувача (студента) з’явилася можливість швидко отримати текст джерела, користуючись комп’ютером, підключеним до Мережі, і неважливо, в якому місті чи селищі, в якій країні цей комп’ютер знаходиться. Студент майже не обмежений просторовими і тимчасовими рамками для отримання інформації.
|
|
|
Сучасне дистанційне навчання вимагає від студентів певної комп’ютерної компетентності, розуміння, як влаштована Мережа, знання відповідної термінології і володіння комп’ютерними навичками на рівні кваліфікованого користувача. Інтернет несе в собі величезний потенціал освітніх послуг. Значна частина користувачів працює в мережі Інтернет в діалоговому режимі, який вимагає постійної участі користувача в управлінні пошуком інформації в Мережі і її «скачуванні». У діалоговому режимі головний засіб пошуку інформації в мережі Інтернет ‒ Всесвітня павутина (WWW ‒ World Wide Web). Для навігації та перегляду інтернет-ресурсів необхідна спеціальна програма ‒ браузер. Браузер ‒ це програма навігації і перегляду інтернет-ресурсів по їх URL (Universal Resource Locator ‒ універсальна посилання). Найбільш поширеними браузерами для роботи в даний час є Firefox і Google Chrome.
Для пошуку інформаційних сторінок в Мережі потрібно знати їх URL, тобто адреса, що використовуються веб-браузером для пошуку ресурсу в Інтернеті і представляють собою стандартизований рядок символів, що вказує місцезнаходження ресурсу або документа в Інтернеті. Цей рядок зазвичай починається з вказівки типу протоколу (наприклад, FTP: //, якщо документ знаходиться на FTP-сервері або, якщо він на веб-сайті), за яким слідує ідентифікатор конкретної інформації, наприклад, ім’я домену, якому належить сервер, назва організації або шлях імені файлу на цьому сервері.
Оскільки світова комп’ютерна мережа величезна, існує проблема пошуку потрібної інформації. Для цього можна скористатися пошуковими системами, наприклад, google. com або yahoo. com. Ці пошукові системи ефективні також для пошуку міжнародних статей та інших електронних матеріалів, опублікованих в Інтернеті.
Особливості навчальних занять в дистанційному навчанні. Хоча самостійна робота студентів є основною в дистанційному навчанні, традиційні види навчальних занять ‒ лекції, семінари, лабораторні заняття, контрольні роботи, іспити ‒ також в ньому використовуються. Однак проявляються деякі специфічні особливості в їх проведенні.
|
|
|
Лекції, на відміну від традиційних аудиторних, виключають живе спілкування з викладачем, але мають інші переваги. Для їх запису використовуються аудіо- та відеокасети, СО-диски. Використання новітніх інформаційних технологій (гіпертексту, мультимедіа, віртуальної реальності) робить лекції виразними і наочними. Для створення лекцій можна використовувати можливості кінематографа: режисуру, сценарій, артистів. Такі лекції можна слухати в будь-який час і на будь-якій відстані. Крім того, не потрібно конспектувати матеріал.
Семінари дистанційного навчання є активною формою навчальних занять і можуть проводитися у вигляді відеоконференцій. Вони дозволяють включитися в дискусію в будь-який момент, повернутися назад, переглянути попередні висловлювання. Викладач виступає в ролі рівноправного партнера. Існує два види електронних конференцій, що проводяться в Інтернеті: 1) «реальні» конференції, коли користувачі спілкуються один з одним безпосередньо, можливо, навіть з використанням звуку і зображення; 2) відстрочені за часом дискусії, які найчастіше і називають електронними конференціями, або телеконференції.
Консультації є формою керівництва роботою студентів і надання їм допомоги в самостійному вивченні дисципліни. Для цього використовується телефонний зв’язок і електронна пошта, яка стала таким же типовим засобом телекомунікації, як телефон і факс, і служить для пересилання текстових повідомлень, а також файлів, що містять комп’ютерну програму, графічне зображення, електронну таблицю, документ в текстовому редакторі, а також аудіо- та відеоінформацію. Електронна пошта може використовуватися для пересилки навчальних матеріалів, завдань, для обговорення незрозумілих питань. Це відмінний засіб консультації, яким студенти користуються все частіше. Електронна пошта зручніше (не потрібно домовлятися про зустріч з викладачем і їхати), дешевше багатьох інших засобів передачі повідомлень, допускає зручний асинхронний режим консультування (можна запитати і займатися іншими справами; викладач відповість, коли зможе).
Лабораторні роботи в дистанційному навчанні призначені для практичного засвоєння матеріалу і можуть використовувати мультимедіа-технології, імітаційне моделювання. Віртуальна реальність дозволяє продемонструвати студентам явища, які в звичайних умовах показати складно або взагалі неможливо.
Контроль в дистанційній освіті призначений для перевірки результатів теоретичного і практичного засвоєння навчального матеріалу і широко використовує тестові форми. Тести добре пристосовані для самоконтролю і дуже корисні для індивідуальних занять з використанням комп’ютера та Інтернету.
Консультаційні сесії, звані часом тьюторіали, під час яких викладач (тьютор) і студенти зустрічаються один з одним, спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, консультування з важких питань. Широко використовуються метод аналізу конкретних ситуацій, ділові та рольові ігри, імітаційні вправи, групові дискусії, різні форми групової роботи.
Надійність оцінки засвоєння знань і умінь студентів в системі дистанційного навчання досягається за рахунок того, що поточний контроль і проміжна атестація студентів здійснюються або традиційними методами, або з використанням електронних засобів (наприклад, електронне тестування), що забезпечують ідентифікацію особистості. Традиційні методи оцінювання виявляються незамінними там, де необхідна очна демонстрація професійних умінь. Обов’язкова підсумкова атестація випускників здійснюється традиційними методами.
Онлайн-навчання є перспективною формою дистанційного навчання і може здійснюватися в рамках звичайних (очних) освітніх програм, а також в умовах заочного освіти. Викладання курсу може бути повністю або частково онлайн через Інтернет. Воно дає більше свободи в організації навчального процесу. У разі, коли курс повністю здійснюється в режимі онлайн, викладач і студенти можуть перебувати в різних частинах країни або навіть в різних країнах; вони збираються у віртуальній аудиторії. В інших випадках викладач використовує онлайн-викладання як доповнення до свого традиційного аудиторного курсу. Наприклад, він розміщує там інформаційні матеріали, збирає студентські роботи або організовує дискусійну роботу в малих студентських групах. Така форма проведення онлайн-курсу отримала назву «гібридний курс» (Hybrid course).
Для того щоб увійти в віртуальну аудиторію, викладач або студент друкує URL сайту, на якому розміщений навчальний курс, де йому пропонується ввести для користувача ім’я та пароль. В результаті він входить на веб-сайт, на якому знаходяться навігаційні кнопки. Викладач може, використовуючи їх, управляти розміщенням матеріалів і організацією змісту сайту. Наприклад, він може розміщувати будь-які документи за курсом: програму, питання до семінару, завдання або додаткові інформаційні матеріали, необхідні для студентів. Викладачеві надається можливість розміщувати завдання, бачити ті з них, які виконані студентами, поміщати до них свої коментарі і оцінювати їх. Він може організувати групову дискусію, переглядати участь в ній студентів і брати участь сам, поміщаючи свої коментарі. Викладач також використовує можливості електронної пошти, які є на сайті, для розсилки повідомлень всім студентам даного курсу одночасно. Так, в матеріали можна поміщати статті для додаткового читання, а також відеофрагменти психологічних спостережень або експериментів.
Використання дистанційних засобів навчання обмежена в певних областях науки і практики, в яких необхідна безпосередня демонстрація і реальна взаємодія з об’єктом вивчення. Наприклад, навчання експериментальної психології важко реалізувати через дистанційне навчання. Елементи дистанційної освіти можуть, однак, використовуватися спільно зі звичайними формами навчання.
Отримання професійних умінь в гуманітарних і природничих областях також не може бути повністю реалізовано в технології дистанційного навчання. Наприклад, навчання клінічної психології, вивчення методів психотерапії вимагають реальної взаємодії з пацієнтами і клієнтами під наглядом досвідченого клініциста. У зв’язку з цим у професійній підготовці психологів дистанційне навчання розглядається як додатковий засіб. Більше можливостей в цьому плані мають різні види додаткової освіти та підвищення кваліфікації; студенти тут в більшій мірі проявляють відповідальність і самостійність.
|
|
|
