Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.




9. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику.

1. Судові дебати – частина судового розгляду, в якій сторони та інші особи, що беруть участь у справі виступають з промовами з метою переконати суд у тому, яке рішення він повинен постановити.

В цій частині судового розгляду на підставі обставин, які встановленні і перевіренні в процесі розгляду справи по суті, особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, в яких підводять підсумки розгляду справи. В своїх виступах особи, які беруть участь у справі, дають свою оцінку доказам, які досліджувались у судовому засіданні, роблять висновки про встановлення або не встановлення обставин, які мають значення для справи, висловлюють свої думки щодо застосування відповідного закону до встановлених правовідносин.[73]

2. Законом встановлюється послідовність виступів у судових дебатах. Першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом, але коли промовець виходить за межі справи, для виключення зловживань, головуючий може зупинити промовця. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом.

3. Основна задача дебатів – оцінка доказів, досліджених під час розгляду справи по суті, переконування суду у перевазі одних доказів над іншими, схилення суду до прийняття позиції промовця.

Хороша промова – та, яка переконала суддю. Промова повинна бути аргументованою, логічною, послідовною, емоційною, зрозумілою.

Основні правила підготовки судової промови:

Знай, що потрібно доказати. Судова промова – це не лише естетичний твір. Вона має важливе функціональне призначення – переконати суд. Тому промовець повинен чітко знати, що він доводить. На мові логіки, він повинен знати тезу, яку доказує.

Не доказуй очевидного. Очевидне – те, що не викликає сумніву ні в осіб, які беруть участь у справі, ні в суду. Безспірні факти доказувати не потрібно, оскільки це б дало підстави думати, що промовець не впевнений у цьому факті. Якщо такий факт на користь стороні, то його потрібно обов‘язково використати в промові.

Відрізняй головне. Головними є юридичні факти, тобто дії та події, що впливають на матеріально-правову кваліфікацію спору. Другорядні докази повинні використовуватися у зв‘язку із основними. Тоді вони підсилюють його.

Уникай слабких аргументів, коли є сильні. У промові потрібно використовувати аргументи, які супротивнику буде важко спростувати. Звернення до слабких аргументів часто сприймається як невпевненість у сильних аргументах.

Готуй ґрунт для головного аргументу. Найважливіший аргумент повинен наводитися тоді, коли суддя готовий до його сприйняття. Потрібно створити достатні логічні та психологічні передумови для проголошення головної думки промовця.

Пам‘ятай тезу і нагадуй про неї. Таким чином досягається ефект підсилення. Можна акцентувати увагу судді на доказуваній тезі на початку і наприкінці виступу.

Не припускай суперечливих доводів. Логічність – одна з найважливіших вимог до судової промови. Логічність, в свою чергу, досягається правильною побудовою промови, чіткою послідовністю викладу фактів та думок, правильними вихідними посилками для висновків. Суперечливість у ваших доводах може використати протилежна сторона. Спростує один ваш довід, а поставить під сумнів усі.

Не пояснюй, коли не розумієш. Спроба зробити це може бути смертельна для усієї промови. Крім того, неправильне пояснення буде використане іншою стороною як привід стверджувати, що ви намагаєтеся заплутати суд.

Використовуй прості речення. Словесні звороти повинні бути зручними для сприйняття. Разом з тим, однак, що б промова не стала безбарвною.

Підсумовуй найважливіше. Промову доцільно закінчувати висновками про те, які докази підтверджують аргументи промовця, та яке рішення мав би прийняти суд.

Будь точним у фактах. Точність свідчить про володіння матеріалами справи, належну підготовку до промови, а отже надає вашим словам впевненості, переконливості. Слід пам‘ятати, що “справа вирішується фактами, а не словами”.[74]

Контролюй тривалість промови. Суд першої інстанції не вправі обмежити тривалість промов, але занадто велика промова розсіює увагу суду. Намагайтеся, що б промова була короткою, на скільки це можливо. Пам‘ятайте: в словах розчиняється думка.

Обери темп, динаміку промови. Застосовуй паузи, повтори та ін. Промова, якою б вона логічною не була, не справить враження, якщо суддя її не почув. Одне із завдань промовця – тримати увагу судді, слідкувати, що б він зрозумів кожне промовлене слово. Під час виступу треба спостерігати за суддею. Бачите, суддя щось не зрозумів – роз‘ясніть, недочув – наголосіть, не запам‘ятав – акцентуйте, засинає – змініть інтонацію.

4. Певні особливості має захисна промова. Її мета – спростувати тезу позивача і обгрунтувати власну. Поряд із загальними рекомендаціями, при підготовці захисної промови потрібно враховувати й таке:

Не повторювати сильних аргументів противника. Напротивагу цим аргументам треба наводити свої. Клин клином вибивають. Людська пам‘ять влаштована так, що найкраще запам‘ятовується останнє.

Не доказувати, коли можна заперечити. Це особливо торкається аргументів безпідставних, надуманих.

Заперечувати не факти, а їх оцінку. Очевидні або доведені факти заперечувати недоцільно. Але одні й ті самі факти можуть по-різному оцінюватися сторонами. Враховуйте мотиви, обстановку та інші фактори, які не враховував супротивник, але які впливають на оцінку факту. Оцінку окремих фактів потрібно робити в сукупності з іншими доказами.

Користуватися фактами та аргументами, які противник визнав або не заперечив. Це демонструє суду безсилість противника перед цими фактами та аргументами.

Використовувати нейтралізовані докази опонента. За словами Р.Гарріса, самий вдалий прийом судового захисту – спростовувати позов показаннями тих, хто покликаний для його доведення. З невдалого свідка противника потрібно робити важливу фігуру, надавати його показанням великого значення.[75]

5. У промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

6. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліка – це коротка відповідь на почуте у судовій промові протилежної сторони. Репліка адресується конкретній особі. Ця особа має право на відповідь. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

7. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. Зазначена норма перешкоджає затягуванню розгляду справи.

На нашу думку, в судових дебатах не можна подавати заяв чи клопотань будь-якого характеру. Як зазначено у частині 1 коментованої статті, в дебатах виступають з промовами. Промова має іншу мету, ніж клопотання. Тому якщо під час промови особа заявляє клопотання, суд залишає його без розгляду і пропонує заявнику продовжити виступ в дебатах. Водночас, якщо суд вважає, що клопотання слід розглянути по суті, суд може ухвалити повернутися до з‘ясування обставин справи та відновити судове слідство (ст. 194 ЦПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦПК заявляти відвід після початку з‘ясування обставин у справі та перевірки їх доказами можна лише тоді, коли про підстави відводу стало відомо після цього. Відтак, якщо в судових дебатах заявлено відвід з підстав, про які не було відомо підготовчій частині судового засідання, суд повинен вирішити заяву і після цього продовжує судові дебати.

8. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику. З урахуванням вимог ст. 122-123 ЦПК, третя особа може заявити позов лише до початку розгляду справи по суті. Тому така заява підлягає поверненню не лише тоді, коли заявлена під час судових дебатів.В судових дебатах виступають особи, які беруть участь у справі. Особа, яка подала позов до сторін чи однієї з них, набуває статус третьої особи лише після прийняття її позовної заяви. Відтак, саме по собі подання позовної заяви не робить її особою, яка бере участь у справі, а тому вона не має права виступати в дебатах.Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі 1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку. 1. Якщо під час судових дебатів у суду виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Така необхідність виникає, зокрема, якщо під час судових дебатів суд захоче задати запитання або обговорити певні обставини; вирішити питання про залучення до участі у справі інших осіб; уточнити предмет та підстави позову; вирішити клопотання та заяви, які помилково не були вирішені раніше. Це робиться для того, щоб втілити принцип об’єктивності, повноти та достовірності дослідження всіх обставин справи.2. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку. Сторони можуть повторити свої виступи повністю або на пропозицію суду висловитися лише щодо додатково досліджених обставин. Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.1. Постановлення та проголошення судового рішен­ня — це заключна частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи суддя одноособово вирішує спра­ву по суті і проголошує судове рішення.2. Після закінчення судових дебатів, суд видаляється в нарадчу кімнату. Перед виходом із залу, суддя повідомляє орієнтовний час проголошення рішення. Ця дія має інформативний характер та не зобов‘язує суд оголосити рішення саме в той час, про який сказано. Водночас, суд не повинен проголошувати рішення достроково, якщо відсутні особи, які беруть участь у справі, оскільки це порушує їх процесуальне право на участь в судовому засіданні. Якщо після повернення суду до зали для оголошення рішення виявиться, що особи відсутні, рішення проголошується у їх відсутності. Суд не повинен чекати на появу цих осіб і тоді, коли відсутні з поважних причин. Час проголошення рішення визначається з урахуванням часу, необхідного для підготовки тексту рішення та його належного оформлення. Цей час може не співпадати із днем судового засідання. Особливо це стосується випадків, коли суд видалився до нарадчої кімнати з кінці робочого дня. Проте, з урахуванням вимоги проголосити рішення негайно (ст. 218 ЦПК), вважаємо, що суд повинен проголосити вступну і резолютивну частину рішення в той самий день.3. Підготовка тексту судового рішення здійснюється суддею особисто у нарадчій кімнаті. Нарадча кімната - це службове приміщення суду, як правило, кабінет головуючого судді. Спеціального обладнання для прийняття судового рішення не потрібно. Зазвичай, це комп‘ютер з відповідним програмним забезпеченням, нормативні акти та принтер. Роботою суду під час постановлення судового рішення керує головуючий. Текст судового рішення може виготовлятися рукописно або із застосуванням комп‘ютерної техніки, із дотриманням діловодних вимог.У нарадчій кімнаті суд вирішує такі питання фактич­ного і правового характеру: чи мали місце обставини, на які вказали сторони та інші особи, які беруть участь у справі, та якими доказами підтверджуються ці обставини; чи достовірні докази; які правовідносини сторін, що виплива­ють із встановлених фактів; яка правова норма підлягає застосуванню і як на підставі цієї норми і згідно із вста­новленими фактами повинно бути вирішено справу; чи підлягають стягненню судові витрати і як повинно бути розподілено між сторонами їх стягнення; чи підлягає рішення негайному виконанню.Порядок оцінки обставин справи та формування рішення судом не встановлений. Він має неформальний характер і відбувається шляхом обговорення, якщо справа розглядалася колегіально. 4. Всі питання, які виникають під час наради, якщо справа розглядається колегіально, вирішується суддями шляхом голосування, більшістю голосів. Жоден суддя не має права утриматися від голосування. Для того, щоб дати суддям можливість діяти самостійно і не впливати на них своїм авторитетом, головуючий голосує останнім. Суддя, який не згідний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку, яка приєднується до справи, але в судовому засіданні не оголошується.

Постановлене рішення викладається в письмовій фор­мі головуючим чи одним із суддів при колегіальному розгляді справи і засвідчується підписами всього складу суду.

5. У процесі постановлення судового рішення, як і у ході судових дебатів, у суду може виникнути потреба з‘ясувати додаткові обставини. Тому суд може постановити ухвалу про поновлення судового розгляду справи по суті в тій частині, яку треба з’ясувати. Після дослідження цієї обставини, суд переходить до судових дебатів з приводу додатково досліджених обставин. Суд може відкласти розгляд справи, якщо з’ясувати потрібні обставини додатковою перевіркою суду в даному засіданні не вдалося. Далі справа розглядається за загальними правилами. Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати 1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.1. Однією з гарантій незалежності та неупередженості суду є таємниця нарадчої кімнати. Її зміст полягає в тому, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Забороняється не лише перебувати, але й тимчасово входити в нарадчу кімнату. Це правило стосується як учасників процесу, так і інших осіб (суддів, помічників, секретарів). Це положення встановлено для того, щоб ніхто не міг вплинути на рішення суду.Рішення повинне бути постановлено одразу після судового розгляду. Інші справи в цей час розглядатися судом (або суддями) не можуть. Зазначене правило діє і тоді, коли суддя 2. Предметом таємниці є хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Усі обставини, що виникли та відбувалися в нарадчій кімнаті є таємницею і не можуть розголошуватися. Суддя з цих обставин не може бути допитаний як свідок.

 

ГЛАВА 5





Читайте также:





©2015- 2017 megalektsii.ru Права всех материалов защищены законодательством РФ.