З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.

1. Після відкриття провадження у справі суд, в порядку підготовки справу до розгляду, з метою захисту прав законного держателя цінного паперу на пред’явника або векселя суд своєю ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя до суду та заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред’явника або за векселем. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ці дії суду є обов‘язковими і вживаються незалежно від того, чи було заявлене таке клопотання заінтересованою особою.

2. Коментованою статтею визначається коло осіб, яким надсилається ухвала.

Емітент втраченого цінного паперу на пред’явника - особа, яка випустила цінний папір на пред’явника. Емітентом цінних паперів може бути держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа.

Зобов’язані за векселем особи – особи, які зобов’язані платити за векселем при настанні певних обставин. До них належить:

- векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель;

- акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов’язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу;

- індосант — юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент).

Ухвала суду надсилається також всім нотаріусам відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. У разі неакцепту векселя платником, відмові у здійснення платежу за векселем векселедавцем векселедержатель має право опротестувати вексель.

Відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508, протест — це офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків.

Процедура опротестування векселя регламентована Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5.

Відповідно до ст. 8 Закону “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р., вексель, опротестований нотаріусом є виконавчим документом. В такому випадку векселедержатель може задовольнити свої права, які передбачені векселем, безпосередньо, тобто не звертаючись до суду. Саме тому, при пред’явленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус зобов’язаний повідомити відповідний суд про пред’явлення такого векселя для вчинення протесту.

3. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного паперу на пред’явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.