 |
Ілюстрації, рисунки. Таблиця
|
|
|
|
Ілюстрації, рисунки
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотографії, у тому числі копії з екрана монітора комп’ютера) слід розміщувати відразу після посилання на них в тексті або на наступній сторінці. Ілюстрацію розміщують так, щоб її можна було розглядати без повороту дипломної роботи. Якщо таке розміщення неможливе, то ілюстрацію слід розташовувати так, щоб для її розгляду достатньо було повернути пояснювальну записку на чверть обороту за рухом годинникової стрілки.
Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми в дипломній роботі мають відповідати вимогам стандартів ЄСКД, СПДБ, ЄСПД, ЄСТД та іншим нормативно-методичним документам.
Ілюстрації можуть мати назву, яку слід розташовувати під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією можна розміщувати пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначають словом «Рисунок», яке разом із номером та підписом розміщують після пояснювальних даних. Слово «Рисунок», номер і підписповинні бути поза ілюстрацією, мати шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, написання звичайне, вирівнювання по центру, інтервал перед рисунком встановлюють 6 пунктів, після – 12 пунктів.
Ілюстрації нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер складається із номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою.
На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. При посиланні слід вказувати повний номер ілюстрації. Повторні посилання варто давати зі скороченими словами «дивись рисунок», наприклад: див. рис. 2. 1.
Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис, зразок див.
на рис. 2. 1).
|
|
|
Рис. 2. 1. Дисконтований період окупності проекту
Таблиця
Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Форма таблиці показана на рисунку 2. 2. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.
Таблиці нумерують арабськими цифрами у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номеру таблиці, розділених крапкою.
Таблиця повинна мати стислу змістовну назву. Назву таблиці й заголовки граф слід починати з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони самостійні. У кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапки не ставити. Заголовки й підзаголовки граф указують у однині.
Рис. 2. 2. Приклад побудови таблиці
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. На всі таблиці обов'язкове мають бути посилання в тексті роботи.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш (сторінку). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номери вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл. » і вказують номер таблиці, наприклад «Продовж. табл. 1. 2» (без крапки в кінці).
При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву таблиці вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф (стовпчиків) можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, у другому – боковик.
|
|
|
Лінії таблиці мають бути однакової товщини і дорівнювати 0, 75 пт. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до таблиці жирним шрифтом. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Шрифт у таблиці – той же, що у тексті роботи (Times New Roman, розміру 14 пт. ), у великих таблицях, які займають площу до двох сторінок, допускається міжстроковий інтервал (щільність), якій дорівнює 1 пт. (на відміну від тексту роботи, де щільність складає 1, 5 пт. ), та шрифт, який дорівнює 10 пт. Таблиці більш двох сторінок переносяться у додатки.
Заголовок кожної графи (стовпчику) у головці таблиці мас бути по можливості стислим. Слід уникати повторювань тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи, лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.
Стовпчик з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Нумерація здійснюється у тому ж стовпчику, що й текст рядка.
|
|
|
