 |
Оформлення списку використаних джерел
|
|
|
|
Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел згідно із стандартами з бібліотечної та видавничої справи. Розміщується після висновків.
Приклади оформлення бібліографічного опису документів згідно з ДСТУ ГОСТ 7. 1: 2006 наведені в додатку Ж.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів:
1) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (посилання на Конституцію України, Закони України, постанови Верховної ради України та Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові документи розміщують перед початком алфавітного списку джерел);
2) у хронологічному порядку, тобто в порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.
Перелік умовних скорочень
Перелік умовних скорочень представляється у таблиці з прозорою рамкою. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення,
символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку (додаток Д).
Додатки
Додатки відокремлюють від основної роботи окремим аркушем, на якому посередині сторінки напівжирним шрифтом Times New Roman 14 пт. великими літерами друкують слово «Додатки». Далі, з наступної сторінки, представляють самі додатки, які оформлюють як продовження роботи, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Посередині рядка над заголовком малими літерами жирним шрифтом з першої великої друкується слово «Додаток » і через пробіл – велика літера, що позначає додаток. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати назву, надруковану під словом «додаток» напівжирним шрифтом малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.
|
|
|
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад, додаток А, додаток Б). Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожною додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А. 2 – другий розділ додатка А, В. 3. 1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1. 2. – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А.
У випадку, якщо додаток містить один рисунок або одну таблицю, їх нумерувати не потрібно, при цьому назва рисунку вказується зверху симетрично до тексту як назва додатка.
3. Захист та оцінювання дипломної роботи
3. 1. Порядок подання роботи до захисту
Захист дипломної роботи здійснюють на відкритому засіданні ДЕК відповідно до вимог стандарту СО ВНЗ-ДНУЗТ-3. 04-2010.
На засідання ДЕК студент надає дипломну роботу, відгук керівника, рецензію, демонстраційний матеріал для доповіді.
Надрукована дипломна робота з підписами керівника та виконавця роботи подається на відповідну кафедру для проходження нормоконтролю – перевірки на відповідність встановленим вимогам щодо її оформлення. Після проходження нормоконтролю та отримання підпису завідувача кафедри на титульній сторінці роботи, її необхідно здати у палітурку, використовуючи тверду обкладинку без будь-яких надписів.
На закінчену роботу складаються відгук наукового керівника та зовнішня рецензія (форми відгуку та рецензії див. у додатках И і К).
Рецензентом дипломної роботи може бути керівник, начальник структурного підрозділу, посадова особа організації (підприємства, установи), який має досвід вирішення аналогічних проблем або працює у даній сфері, а також висококваліфікований науково-педагогічний працівник, який має науковий ступінь.
|
|
|
Рецензент повинен мати високу компетентність у науково-практичному напрямі, за яким написана дипломна робота, та не повинен працювати в навчальному закладі, де навчається магістрант.
Відгук керівника і рецензія не підшиваються та не підклеюються до роботи, а подаються секретарю відповідної державної екзаменаційної комісії разом з оправленою роботою за два дні до захисту роботи в ДЕК.
3. 2. Підготовка виступу на захисті
Виступ (доповідь) на захисті дипломної роботи є надзвичайно важливим завершальним етапом роботи, від якого значною мірою залежить її успіх. Тут слухач має показати вміння щодо публічного виступу, публічної презентації результатів своєї праці та власного внеску до розв’язання проблеми дослідження, щодо переконання присутніх у корисності та надійності положень, які винесені на захист.
Для успішної презентації доповідь необхідно підготувати заздалегідь.
Надійною передумовою для вдалої доповіді є ґрунтовно опрацьовані висновки роботи, належна структура доповіді та наявність ілюстративного матеріалу. У доповіді головна увага повинна приділятися
власним дослідженням: розробкам нових підходів і методик, отриманим результатам.
Рекомендована тривалість доповіді – до 10 хвилин. Рекомендована структура доповіді та зміст її окремих елементів наведені в табл. 3. 1.
Успішна доповідь на захисті зумовлюється дотриманням певних правил, зокрема:
- упевнено й системно розповідати про свою роботу, користуючись текстом виступу за необхідністю, а не просто читати його, що передбачає належну підготовку до виступу та його репетицію;
- не використовувати під час виступу довгі складні фрази й словосполучення, а намагатися застосовувати стислі, лаконічні речення;
- не перевантажувати виступ цифрами і фактами;
- надавати чіткі та по суті справи відповіді на питання та зауваження;
- суворо дотримуватися регламенту.
Перевагою під час доповіді вважається наявність ілюстративного матеріалу. Він може бути поданий за бажанням автора у вигляді:
|
|
|
- презентації у Microsoft PowerPoint;
- роздаткового матеріалу;
- не документів, таблиць, рисунків тощо);
- схем чи рисунків на дошці або на фліп-чарті.
Можливість використання додаткового технічного оснащення має
бути узгоджена слухачем заздалегідь із секретарем ДЕК.
Таблиця 3. 1
Рекомендована структура доповіді на захисті роботи
| Структурний елемент доповіді | Зміст | Рекомендована тривалість, хвилин |
| Загальна характеристика роботи | Стисло: актуальність напряму дослідження, характеристика проблеми, об'єкт, предмет, мета роботи, стан і досвід розв’язання проблеми | 2 – 3 |
| Характеристика проведеного дослідження | Опис власних досліджень і розробок: визначення обраних шляхів дослідження та розв’язання проблеми, аналітичні обґрунтування аргументів і фактів, огляд методик і локальних результатів кабінетних та польових досліджень, виконаних розрахунків, створених моделей чи схем. Увага концентрується на аргументації положень, що винесені на захист | 4 – 5 |
| Отримані результати, висновки | Характеристика отриманих наукових та практичних результатів, пропозицій та рекомендацій, загальні висновки. Увага концентрується на власному внеску в розв’язання проблеми. |
Захист дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК, тобто процедура захисту є максимально публічною із можливістю присутності всіх бажаючих.
Дата захисту визначається згідно з графіком засідань, що затверджується директором інституту і доводиться до відома голів і членів ДЕК і магістрантів.
Процедура захисту містить:
- представлення магістранта і його роботи головою ДЕК;
- виступ автора дипломної роботи;
- питання членів ДЕК і присутніх до магістранта;
- відповіді на питання членів ДЕК і присутніх;
- оголошення відгуку наукового керівника (бажано, самим керівником) та рецензії на магістерську роботу;
- відповіді магістранта на зауваження наукового керівника і рецензента;
- виступ наукового керівника з приводу розкритих питань (факультативно);
- загальна дискусія (факультативно);
- завершальний виступ магістранта (факультативно);
- підведення підсумків захисту дипломної роботи на закритому засіданні ДЕК;
- публічне оголошення результатів захисту (здійснюється в день захисту після оформлення протоколу засідання ДЕК).
|
|
|
