Формули та рівняння

Формули та рівняння слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, окремими рядками, посередині сторінки. До і після формули залишають один вільний рядок. Безпосередньо після формул (до номера) ставлять той розділовий знак, який необхідний, виходячи з побудови фрази.

Формули та рівняння нумерують по порядку в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер записують в круглих дужках на рівні формули або рівняння у крайньому правому положенні на рядку. При посиланні в тексті на формулу або рівняння зазначають у дужках повний номер.

Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3. 1) (перша формула третього розділу), без крапки в кінці.

Вище і нижче кожної формули або рівняння залишають інтервал, який дорівнює 6 пт. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку з текстом, а не одну під одною. Невеликі формули, що не мають самостійного значення, вписуються в середині рядку тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі з абзацного виступу. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (див. приклад нижче).

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х).

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до їі номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку, навпроти основного рядка формули. Номер формули подають на тому ж рядку, де знаходиться сама формула. Так, наприклад: «Відомо, що чиста поточна вартість розраховується за формулою (7. 1):

,                                 (7. 1)

де – первісні вкладення коштів;

– повні вигоди за рік t;

– повні витрати за рік t;

 t – відповідний рік проекту;

 n – строк служби проекту в роках;

i – ставка дисконтування.

Переносити формулу чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Знак множення при цьому слід записувати у вигляді «× ».

У формулах та рівняннях слід застосовувати позначення, які встановлені державними стандартами.

Пояснення позначень і числових коефіцієнтів, які входять до формули чи рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені в формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу й числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Цифри у формулах повинні мати прямий шрифт. Літерні позначення розмірів (символи), для яких застосовуються букви латинського алфавіту, повинні мати курсивний шрифт.

Скорочені математичні терміни (наприклад, sin, arcsin, lg, lim, const, max) у формулах та рівняннях слід записувати прямим шрифтом. Скорочені найменування фізичних і технічних одиниць виміру, метричних мір і похідних від них, які позначені буквами українського алфавіту, наводять курсивним шрифтом без крапок. Скорочення в індексах повинні мати прямий шрифт.

Розмірність одного й того ж параметра в межах дипломної роботи повинна бути однаковою.

Математичні знаки дозволяється застосовувати лише у формулах. У тексті їх слід записувати словами. Не слід вживати математичні знаки без цифр.

Позначення одиниць слід застосовувати тільки після числового значення розмірів та в заголовках граф і найменуваннях рядків таблиць. У тексті (без числового значення розмірів) наводять повне найменування одиниць. Не дозволяється застосовувати різні позначення однакових фізичних величин.

Позначення одиниць, які входять у добуток, слід розділяти на середній лінії крапкою, як знаком множення, наприклад: Н·м (ньютон·метр). У позначеннях одиниць, які утворені діленням одних одиниць на інші, застосовують косу риску. При цьому всі позначення складної одиниці слід розміщувати в один рядок.

Посилання на бібліографічні джерела слід давати в тексті дипломного проекту (роботи) у квадратних дужках [ ]. Посилання нумерують арабськими цифрами в порядку їх появи в пояснювальній записці.

Примітки

Примітки наводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Примітку розташовують безпосередньо після матеріалу, якого вона стосується, друкувати шрифтом Тіmеs New Roman, розмір якого 12, написання звичайне, вирівнювання за лівим краєм з абзацним відступом, інтервал перед приміткою дорівнює 6 пунктів і після – 12 пунктів. Слово «Примітка» набирають розрідженим шрифтом із розрядкою 1 пункт.