Проблемний Семінар. «характеристика, особливості та способи створення розвивального середовища за базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку « я у світі»
ПРОБЛЕМНИЙ СЕМІНАР
«Характеристика, особливості та способи створення розвивального середовища за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку « Я у світі»
Мета: обгрунтувати вимоги до створення розвивального життєвого простору — природного, предметного, соціального, простору -Я; сприяти розумінню важливості різнобічного та гармонійного розвитку дошкільника; налаштувати на створення відповідного розвивального середовища у групах. План 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Інтерактивний тренінг «Колесо життя». 3. Стратегічне завдання — створити розвивальні умови. 4. Умови реалізації педагогічних функцій предметного середовища. 5. Практичне завдання «Як оптимально організувати простір ігрової кімнати? » 6. Вправа «Зворотній зв'язок». 7. Домашнє завдання: «Особистісно – орієнтована модель виховання дошкільника: проблема спілкування з дітьми».
Хід 1. Інтерактивний тренінг «Колесо життя» Педагогам пропонується повісити «сонечки» на ті сфери життя, де, на їх думку, не порушується право дитини на свободу та вільний розвиток, та «хмаринки» на ту сферу життя, де, на їх думку, найбільше порушуються ці права. В «колесі життя» пропонуються такі сфери: духовна, інтелектуальна, професійна, соціальна, особиста, екологічна. Ця вправа наблизить педагогів до даної проблеми та викликає інтерес до глибокого обгрунтування проблеми.
2. Стратегічне завдання — створити розвивальні умови для роботи дітей Сьогодні багато говорять про розвивальне середовище. Яким воно бачиться в новій Програмі? Завважте, це слово має спільний корінь зі словом " серед". Воно вказує на зв'язок Я і того, що поруч зі мною, навколо, вище, поперед)' тощо. По суті, йдеться про простір, в якому перебуває, живе, діє, радіє, сміється дитина. Тобто розвивальне середовище — це єдність соціальних і предметних засобів збагачення різноманітної діяльності дитини
Базова програма пропонує розширити розвивальний, виховний та навчальний простори, вивести юну особистість за межі жорстко унормованого, регламентованого та контрольованого дорослими функціонування, у сферу співбуття Дитини і Світу. Світу реального, складного, неоднозначного. Того, в якому їй належить жити й почуватися щасливою. Ми з вами — посередники між ними. Від того, наскільки вдало ми виконуватимемо свої функції, залежить життєздатність зростаючої особистості. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» визначає своїм пріоритетом розвиток особистості. Тож перед педагогами стоїть стратегічне завдання — створити розвивальні умови для відповідального самовизначення дитини, становлення продуктивних форм її активності, різних видів діяльності, формування системи ціннісних ставлень до Природи, Культури, Людей, власного «Я». Реалізація права дитини на свободу та вільний розвиток. Вимоги до розвивального середовища. Розвивальне середовище — це динамічний і змінний простір, який забезпечує рухові та пізнавальні потреби кожного вихованця дошкільного навчального закладу. Формування повноцінного розвивального предметно-ігрового та комунікативного середовища сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. Педагогам потрібно дбати про те, щоб через предметно-ігрове середовище максимально розгорнути самостійну творчу активність дошкільнят, надати їм право власного вибору, збільшити міру їхньої свободи, так організувати життя у групі, щоб діти могли гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатись улюбленими справами й на власний розсуд використовувати вільний час. Оснащення осередків потрібно змінювати, трансформувати відповідно до нових ідей, задумів. До активної участі в реорганізації групового середовища залучати і самих дітей. Облаштовуючи приміщення разом з вихованцями, дорослі обов'язково враховують їх побажання. Якщо ж реалізувати якусь дитячу пропозицію неможливо, педагог неодмінно повинен пояснити це малюкам, запропонувати свій варіант змін і спільно ухвалити остаточне рішення.
Яким вимогам має відповідати предметно-ігрове середовище: · надавати дитині свободу; · бути доцільним, зручним, інформативним; · створювати образ того чи іншого процесу; · налаштовувати на позитивні емоції, добре впливати на само- · забезпечувати гармонійні відносини між дитиною та навколишнім світом; · сприяти розвиткові природної цікавості дитячого пізнання світу. Визначимо основні принципи облаштування розвивального довкілля для дітей в ДНЗ: · принцип взаємодії; · принцип активності, самостійності й творчості; · принцип динамічності; · принцип вільного центрування; · принцип емоційного комфорту; · принцип естетичносгі в добиранні матеріалів та атрибутів; · принцип зв'язку з реальним життям; · принцип урахування вікових особливостей дітей. (Кожну вимогу обговорюємо та обґрунтовуємо, також колективно з'ясовуємо фактори його оптимізації, для корекційного процесу користуємось Базовим компонентом). Фактори оптимізації розвивального предметно-ігрового середовища: · наявність природничонаукових та культуродоцільних компонентів; · інтеграція продуктів дитячої діяльності та високохудожніх зразків; · створення простору заданих і вільних середовищ, що спонукають дитину 3. Умови реалізації педагогічних функцій предметного середовища Для того, щоб предметне середовище виконувало свої педагогічні функції стосовно дитини, воно має відповідати її віковим особливостям. Важливо, щоб предметно-просторове середовище спонукало дітей до різних видів діяльності — гри, малювання, ліплення, конструювання, художньої праці; сприяло розвиткові самостійної пізнавальної активності та забезпечувало оптимальний руховий режим.
В основних та допоміжних приміщеннях діти повинні мати змогу індивідуально чи невеликими групами займатись певними видами діяльності за власним бажанням. У куточках мають зберігатися матеріали, посібники, обладнання для спеціальних занять. Для цього слід передбачити відповідні умови — полички, шафи, столики, килимки, ящики тощо. Простір групової кімнати потрібно використовувати таким чином, щоб дошкільнята мали можливість діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально, адже постійне перебування у великому колективі втомлює їх. Для того, щоб розділити групову кімнату на окремі осередки, потрібно використовувати різні предмети обстановки: невисокі шафи, полички, пересувні стінки, куби, модулі, ширми. Це дає змогу вихователеві тримати в полі зору всіх дітей, а дітям — спілкуватися, вільно пересуватися в предметному просторі, за бажанням змінювати свою діяльність. Аби задовольнити потребу дитини побути на самоті, відпочити від спілкування з однолітками, в кожній групі бажано створити так звані «куточки мрії» або «куточки усамітнення». Тут дитина може побути наодинці з собою, зайнятися улюбленою справою або просто відпочити, не беручи участі ні в якій діяльності. Це дуже важливо для її емоційного благополуччя. Вихователь має дбати про те, щоб діти орієнтувались у приміщенні групи, знали, які матеріали є в кожному центрі, чим можна займатися там, самостійно обирали ігри та іграшки. Варто зауважити, що стабільна просторова локалізація куточків чи осередків, їх тематична пістрявість та різностильність оформлення заважають дитячій уяві вийти за межі заданої теми. Тому потрібно наситити ці зони як відносно малими предметами та іграшками, гак і різними за розміром коробками, модулями, предметами-замісниками, які діти можуть переносити чи комбінувати, створюючи предмети) опору. Це стимулює рухову активність малят, дає їм змог) урізноманітнювати свою діяльність, виходити за межі традиційних ігор і ширше відображувати явища навколишньої дійсності.
Залежно від площі групи, потреб дітей, що визначаються їхнім віком, можливостями, інтересами, зацікавленістю, вихователь визначає кількість куточків, їх розташування і способи їх обладнання. З старших групах до цього доцільно залучати і дітей.
4. Практичне завдання «Як оптимально організувати простір ігрової кімнати? » (Педагоги поділяються на три підгрупи та створюють моделі забезпечення розвивального середовища для різних вікових категорій: ранній вік, молодший вік, старший дошкільний вік з послідуючою презентацією) Орієнтовний перелік центрів (куточків). 1. Центр ігрової діяльності — сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, 2. Настільні, друковані, театралізовані ігри та різноманітна атрибутика для ігор фантазування тощо. 3. Центр пізнавальної діяльності — куточки: " Цікава математика", " Читайлик", " Науковий", " Екологічний". 4. Естетичний центр — художньо-літературний, музичний, художньо - зображувальний, театральний куточки. 5. Центр трудового виховання —знаряддя та атрибутика для побутової праці, самообслуговування, праці в природі, ручної праці. 6. Центр здоров'я — спортивний та валеологічний куточки. 7. Центр психологічного розвантаження -куточки: «Куточок усамітнення», «Куточок мрії».
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|