 |
Системи підтримки прийняття рішень
|
|
|
|
Системи підтримки прийняття рішень
В них вирішуються неформалізовані, неструктуровані та змішані задачі з відсутніми чи незначними кількісними складовими. СППР використовують у різноманітних видах діяльності для прийняття рішень у ситуаціях, де небажано чи неможливо мати автоматичну систему для виконання усього комплексу рішень.
СППР забезпечують реалізацію таких важливих концепцій побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, стійкість, керованість.
· Інтерактивність - це можливість відгукнутись на дії користувача в процесі розв'язування задачі.
· Інтегрованість - забезпечення сумісності всіх складових частин системи у процесі її функціонування.
· Потужність - спроможність системи вирішувати велику гаму питань.
· Доступність - здатність системи в сприятливій формі і в необхідний час задовольнити потреби споживачів.
· Гнучкість - можливість системи адаптуватися до різних ситуацій і змін потреб.
· Надійність - здатність функціонувати протягом відповідного часу.
· Стійкість - міра здатності системи відновлюватися при виникненні помилкових ситуацій.
· Керованість - можливість контролю користувачем дій системи і втручання в них у ході розповсюдження задачі.
Моделювання і підтримка рішень
Проблеми та завдання
Сьогодні медичні рішення часто базуються на «розумних припущеннях». Система охорони здоров'я дуже складна, і навіть експерти в галузі медицини стикаються з труднощами, коли роблять заключні висновки щодо подальшого розвитку подій. Комп'ютерне програмне забезпечення, що базується на передових технологіях моделювання, таких як марківські процеси або моделювання за методом Монте-Карло, допомагають аналізувати складні сценарії та забезпечувати вдосконалену підтримку рішень.
|
|
|
Більшість аналітичних моделей рішень все ще розробляються за допомогою Microsoft Excel та VBA. Типовими замовниками таких рішень є органи з реєстрації або національні агентства з оцінювання технологій, на зразок Національного інституту якості медичної допомоги у Великобританії та німецького інституту DIMDI, а також фармацевтична промисловість.
Вимоги до IT-cередовища
ІТ-середовище в системі охорони здоров'я має забезпечувати виконання поставлених перед медичною установою завдань. Інформаційна архітектура масштабу установи має створювати середовище, яке гарантує:
· оперативність, щоб надати можливість швидко реагувати на зміну потреб та політик;
· можливість повторного використання компонентів;
· інтероперабельність та переношуваність;
· фундамент, побудований на комерційному та доступному програмному забезпеченні;
· узгоджену компонентну модель;
· узгоджені інтерфейси (протоколи, методи тощо);
· узгоджені стандарти доступу та транспортування (наприклад, веб-служби).
Дана стратегія забезпечить ефективність щодо витрат коштів та часу, а також підтримки лікувальних процесів. Звичайно, витрати на реалізацію такої стратегії можуть бути виправдані лише значними перевагами для медичної установи. Час на реалізацію та розгортання рішень має бути прийнятним, а стратегія повинна бути достатньо гнучкою для того, щоб пристосовуватися до зміни потреб. Ефективність підтримки процесів має визначатися простотою переходу від існуючих моделей до нових.
Ключовим завданням ІТ-стратегії є створення безпечної і надійної мережної інфраструктури організації та впровадження єдиних стандартів взаємодії (в ідеалі — узгодження цих стандартів із зовнішніми стандартами, в тому числі тими, що застосовуються на інших рівнях системи охорони здоров'я). Зокрема, для обміну даними може використовуватися відкритий формат даних, подібний до XML (eXtensible Markup Language).
|
|
|
Стратегія створення інформаційного середовища для системи охорони здоров'я передбачає:
· встановлення стандартів для всіх систем, що забезпечить обмін даними, взаємодію цих систем та їхню захищеність;
· розділення інформації для виконання вимог безпеки, а також з метою відокремлення конфіденційної інформації від доступної для всіх;
· вибір моделі метаданих, яка забезпечить однакову інтерпретацію даних, що зберігаються в різних системах, а також взаємодію із зовнішніми середовищами, зокрема обмін інформацією між підрозділами та іншими установами;
· встановлення балансу між централізованим та розподіленим керуванням і розташуванням систем і даних без втрати належного рівня доступу, безпеки та гнучкості;
· забезпечення можливості спільного використання інформації користувачами, які мають відповідні уповноваження в системі;
· використання наявних інформаційних активів і систем завдяки інтеграції та інтероперабельності компонентів системи;
· забезпечення гнучкості та спроможності оперативно реагувати на зміни, зокрема можливість масштабування системи відповідно до зростання вимог та кількості користувачів;
· досягнення прийнятних показників загальної вартості володіння.
Ця стратегія має бути спрямована не лише на визначення вимог охорони здоров'я, які постійно змінюються та яким потрібно відповідати, а й мати на меті створення такого спільного середовища, яке характеризуватиметься спроможністю до адаптації і гнучкістю, необхідною для задоволення майбутніх потреб. Загалом, останнім часом відбулася зміна підходів до розробки та підтримки інформаційних систем. Це дає можливість створювати більш пристосовані до поточних і майбутніх потреб системи.
|
|
|
