| Дата
| Подія
|
| Кінець серпня 1914 р.
| Формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові
|
| 30 серпня 1914 р.
| Передислокація легіону УСС до Стрия
|
| 3 вересня 1914 р.
| Складення січовиками присяги
|
| Початок вересня 1914 р.
| Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева)
|
| 27—28 вересня 1914 р.
| Перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах
|
| Вересень 1914 р.
| Дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах
|
| Жовтень 1914 р.
| Участь УСС у контрнаступі австрійських військ
|
| Грудень 1914 р. — січень 1915 р.
| Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах
|
| Січень 1915 р.
| Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах
|
| 29 квітня — 2 травня 1915 р.
| Бій на г. Маківка
|
| 30 травня — 1 червня 1915 р.
| Бої під Болеховим
|
| Кінець червня 1915 р.
| Бої за Галич
|
| 28 серпня — 2 вересня 1915 р.
| Бої стрільців у межиріччі Серету і Стріпи
|
| 10 жовтня — 3 листопада 1915 р.
| Семиковецький бій на р. Стріпа
|
| Грудень 1915 р.
| Переформування куренів УСС у полк
|
| 17 серпня 1916 р.
| Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського наступу
|
| Серпень 1916 р.
| Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного
|
| Вересень 1916 р.
| Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Із полку залишилося 150 осіб
|
| Вересень 1916 р. — лютий 1917 р.
| Період переформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурно-освітня діяльність стрільців на Волині
|
| Лютий 1917 р.
| Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля
|
| Червень—липень 1917 р.
| Бій під Конюхами
|
| Липень 1917 р.
| Похід до р. Збруч
|
| Січень—листопад 1918 р.
| Похід на Правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь у німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину
|
Сама ж Головна Українська Рада проіснувала до 5 травня 1915 р., коли внаслідок об’єднання її з Союзом визволення України була тимчасово створена Загальна Українська Рада з К. Левицьким на чолі. Політичними вимогами Головної Ради було утворення самостійної України на територіях Росії і широка національно-територіальна автономія української Галичини і Буковини, об’єднаних в єдиний окремий коронний край. Тобто, Рада не виключала монархічний устрій майбутньої України під короною Габсбургів. Діячі Ради вважали, що перемога Австрії і Німеччини забезпечить незалежність України. «Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!» - таке гасло лунало з Маніфесту, основного програмно-пропагандистського документу Головної Української Ради від 4 серпня 1914 року.
