 |
Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС)
|
|
|
|
| Дата | Подія |
| Кінець серпня 1914 р. | Формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові |
| 30 серпня 1914 р. | Передислокація легіону УСС до Стрия |
| 3 вересня 1914 р. | Складення січовиками присяги |
| Початок вересня 1914 р. | Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева) |
| 27—28 вересня 1914 р. | Перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах |
| Вересень 1914 р. | Дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах |
| Жовтень 1914 р. | Участь УСС у контрнаступі австрійських військ |
| Грудень 1914 р. — січень 1915 р. | Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах |
| Січень 1915 р. | Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах |
| 29 квітня — 2 травня 1915 р. | Бій на г. Маківка |
| 30 травня — 1 червня 1915 р. | Бої під Болеховим |
| Кінець червня 1915 р. | Бої за Галич |
| 28 серпня — 2 вересня 1915 р. | Бої стрільців у межиріччі Серету і Стріпи |
| 10 жовтня — 3 листопада 1915 р. | Семиковецький бій на р. Стріпа |
| Грудень 1915 р. | Переформування куренів УСС у полк |
| 17 серпня 1916 р. | Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського наступу |
| Серпень 1916 р. | Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного |
| Вересень 1916 р. | Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Із полку залишилося 150 осіб |
| Вересень 1916 р. — лютий 1917 р. | Період переформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурно-освітня діяльність стрільців на Волині |
| Лютий 1917 р. | Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля |
| Червень—липень 1917 р. | Бій під Конюхами |
| Липень 1917 р. | Похід до р. Збруч |
| Січень—листопад 1918 р. | Похід на Правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь у німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину |
|
|
|
Сама ж Головна Українська Рада проіснувала до 5 травня 1915 р., коли внаслідок об’єднання її з Союзом визволення України була тимчасово створена Загальна Українська Рада з К. Левицьким на чолі. Політичними вимогами Головної Ради було утворення самостійної України на територіях Росії і широка національно-територіальна автономія української Галичини і Буковини, об’єднаних в єдиний окремий коронний край. Тобто, Рада не виключала монархічний устрій майбутньої України під короною Габсбургів. Діячі Ради вважали, що перемога Австрії і Німеччини забезпечить незалежність України. «Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!» - таке гасло лунало з Маніфесту, основного програмно-пропагандистського документу Головної Української Ради від 4 серпня 1914 року.
Головна Українська Рада
| Українська націонал-демократична партія (УНДП) | Русько-українська радикальна партія (РУРП) | Українська соціал-демократична партія (УСДП) | ||
| Координаційний центр Головна Українська Рада (ГУР) (1 серпня 1914 р. — 5 травня 1915 p.). Голова К. Левицький | ||||
| Мета діяльності | ||||
| • Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни • Підтримка політики Австро-Угорщини |
|
|
|
Гайдамаччина. Коліївщина. Рух опришків на західноукраїнських землях
Гірські ландшафтні структури Українських Карпат
Голова Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів
Державність західноукраїнських земель в 20-30-х роках ХХ ст.
ДОЦІЛЬНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕСЕ В РЕГІОНАЛЬНИХ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ
З’ясуйте основні проблеми конкурентоспроможності українських банків на сучасному етапі.
ЛУГАНСЬКЕ РАДІО В СИСТЕМІ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ЗМІ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
