Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Російська окупаційна політика в Галичині в 1914—1917 pp.

Питання для характеристики	Окупаційна політика
1914-1915 pp.	1916-1917рр.	Тимчасовий уряд 1917 р.
Період окупації (місяць, рік), її тривалість	Кінець серпня 1914 р. — червень 1915 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до липня 1916 р.)	Липень 1916 р. — лютий 1917 р.	Березень—серпень 1917 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до квітня 1918 р.)
Адміністративний устрій	Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини	Генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих під час війни	Обласний комісаріат Галичини та Буковини
Керівник окупаційної адміністрації	Граф Г. Бобринський	Ф. Трепов	Д. Дорошенко
Головне завдання окупаційної адміністрації	Швидка інкорпорація Галичини і Буковини до складу Російської імперії за тісної співпраці з місцевими діячами та установами москвофілів	Забезпечення потреб армії і фронту, «уникати всякої політичної тенденції при управлінні краєм»	Забезпечення управління краєм в умовах революції, налагодження життя цивільного населення, допомога фронту
Політика щодо українства	Репресивна. Запровадження воєнного стану, закриття української преси, заборона друкування книжок українською мовою, припинення діяльності «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських установ, репресії проти лідерів національного руху, депортації населення, насильницька русифікація	Нейтральна. Дозвіл на відкриття українських шкіл. Надання допомоги населенню, що постраждало від бойових дій: постачання продовольства, посівного матеріалу	Позитивна. Відкриття українських шкіл, налагодження українського життя. Допомога населенню, що постраждало в результаті бойових дій
Політика щодо інших етнічних груп	Репресивна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами	Нейтральна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами	Позитивна
Церковна політика	Переслідування і нищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), депортація священиків углиб Росії, насаджування православ'я	Підтримка православної церкви	Невтручання в церковні справи

Політику царизму в зайнятому росіянами м. Львові восени 1914 р. активно проводив генерал-губернатор граф О. Бобринський. Він заявив, що в цих землях «корінне населення все було російське, устрій їх повиненбути оснований на російських засадах. Я буду тут вводити російську мову, закон і устрій». Така політика відійшла в історію під назвою русифікація краю. Восени були закриті практично всі українські установи, бібліотеки, школи. Почалися обшуки і переслідування місцевої інтелігенції. Греко-католиків почали насильно навертати до православ'я. Був арештований і вивезений до монастирської тюрми у Суздалі митрополит Андрій Шептицький, де він і перебував до 1917 р. Проводилася «інвентаризація», тобто грабунок галицьких банків, музеїв, книгарень. Демонтувалось обладнання друкарень, зокрема Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. До 1917р. перебував у засланні в Симбірську, Казані і в Москві М. Грушевський, заарештований в листопаді 1914 р. в Києві, після свого повернення з Австро-Угорщини..

Початок війни склався для Росії вдало. Російська армія розгорнула надзвичайно успішний наступ у Галичині й на Буковині. Австрійські війська змушені були відступати. В ході грандіозної Галицької битви, яка продовжувалася 33 доби, австрійська армія зазнала жорстокої поразки. Втрати її становили 400 тис. чол. Близько 100 тис. потрапило в російський полон. Серед полонених виявилося багато українців. Які нерозуміли, за що воюють. В результаті Галицької битви російські війська оволоділи Львовом, Ярославом, Галичем, була обложена фортеця Перемишль. Рятуючи австрійців від розгрому, німецьке командування знову перекинуло частину своїх військ з західного фронту на східний. Наступ російських військ тривав до весни 1915 р. На початку березня 1915 р. після чотиримісячної облоги капітулювала фортеця Перемишль з 117-тисячним гарнізоном. Російська армія заволоділа значною частиною Карпат і готувалася до остаточного розгрому австрійської та угорської армій і окупації Угорщини, відділення її від Австрії.

В основі плану Шліфена, начальника генштабу німецької армії, лежала ідея блискавичної війни проти Франції. Після цього ще до осіннього листопада німці надіялись завершити кампанію на Сході у війні проти Росії. Та воєнна фортуна розпорядилася так, що основний перебіг воєнних подій відбувався на східному фронті. Розгром росіянами австрійських армій в Галичині, означав крах плану блискавичної війни («бліцкрігу»). На західному фронті почалася позиційна окопна війна.Після цього держави Троїстого союзу посилили бойові дії проти Росії з наміром вивести її з війни. Тим-то на початку 1915 р. на Західному фронті Росії протистояли вже 140 німецьких і австро-угорських дивізій, тоді як на початку війни влітку 1914 р. — всього 55.

Запитання:

В чому полягала політика русіфікації Галичини з боку російського військового генерал-губернатора?
Чому Росії не вдалося остаточно перемогти Австро-Угорщину впродовж кампанії 1914 року?

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 Следующая ⇒