 |
Тема 3. Поняття та види злочину
|
|
|
|
Тема 3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗЛОЧИНУ
Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації. Проблеми визначення поняття злочину в теорії кримінального права. Способи визначення поняття злочину: формальний та матеріальний. Поняття злочину у чинному КК України та його основні ознаки: наявність діяння (дія чи бездіяльність), суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність, наявність суб’єкту злочину. Поєднання формальних та матеріальних ознак у визначенні поняття злочину.
Кримінально-правові ознаки злочину. Органічна єдність та загальна характеристика основних ознак злочину.
Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпечності діяння. Важливість положення ч. 2 ст. 11 КК України щодо малозначності діяння для змісту поняття злочину.
Протиправність як формальна ознака злочину. Законодавча прерогатива визнання діяння протиправним. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.
Винність як невід’ємна ознака злочину та її значення.
Караність як формальна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин.
Класифікація злочинів в кримінальному праві. Окремі класифікації злочинів за різними підставами (за ознаками та видами об’єкту посягання, за формами вини, за мотивами вчинення) та їх кримінально-правове значення. Класифікація злочинів за ступенем їх тяжкості, передбачена у ст.. 12 КК України та її значення.
Література: 28, 45, 48, 69, 110, 250, 251.
Тема 4. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
Поняття кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Ознаки кримінальної відповідальності. Різні точки зору щодо змісту кримінальної відповідальності в науці кримінального права.
|
|
|
Форми реалізації кримінальної відповідальності. Критерій для розрізнення форм реалізації кримінальної відповідальності − передбачений законом спосіб реалізації кримінальної відповідальності. Змістовна характеристика форм реалізації кримінальної відповідальності: покарання; звільнення від покарання та його відбування. Спірні питання щодо юридичної природи звільнення від кримінальної відповідальності.
Підстава кримінальної відповідальності. Проблеми визначення підстави кримінальної відповідальності в науці кримінального права. Загальна характеристика підстави кримінальної відповідальності в науці кримінального права України. Склад злочину як єдина, достатня підстава кримінальної відповідальності.
Поняття складу злочину та його значення. Різні точки зору в науці кримінального права стосовно складу злочину. Юридична та фактична сторона складу злочину. Основні функції складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання.
Елементи та ознаки складу злочину, їх зміст та органічна єдність. Об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона як елементи складу злочину.
Поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, значення такого поділу.
Види складів злочинів. Критерії класифікації складів злочинів: ступінь суспільної небезпечності діяння, спосіб опису ознак складу злочину в законі, особливості конструкції.
Література: 11, 14, 15, 39, 49, 66-68, 93, 94, 128, 129, 135, 146, 151, 158, 159, 162, 166, 169, 173, 174, 184, 200, 203, 214, 215, 224, 235, 240, 254.
Тема 5. ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ
Поняття об’єкту злочину. Значення об’єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину і його кваліфікації. Порядок суспільних відносин як об’єкт злочину. Спірні питання щодо об'єкта злочину у сучасній науці кримінального права.
|
|
|
Класифікація об'єктів злочинів. Підстави класифікації об'єктів злочинів. Види класифікації об’єктів злочину: " по вертикалі" та " по горизонталі". Класифікація об’єктів злочину " по вертикалі" на загальний, родовий та безпосередній, їх зміст та кримінально-правове значення. Класифікація безпосереднього об'єкту злочину “по горизонталі” на основний, додатковий та факультативний та її практичне значення.
Предмет злочину. Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину та знарядь і засобів вчинення злочину.
Література: 22, 23, 66, 76, 91, 126, 127, 133, 148, 149, 172, 179, 181, 216, 217, 237, 238, 246.
Тема 6. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ
Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які утворюють об'єктивну сторону: обов’язкові та факультативні. Кримінально-правове значення об'єктивної сторони складу злочину. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності злочину, його кваліфікації, а також для відмежування одного складу злочину від іншого.
Суспільно небезпечне діяння як головна ознака об'єктивної сторони злочину. Загальні ознаки діяння як прояву поведінки людини. Дія чи бездіяльність як окремі форми діяння за кримінальним правом України. Фізична та суспільна характеристика дії. Обов’язкові ознаки злочинної дії. Значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи. Поняття та ознаки злочинної бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність: обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, який покладено на особу.
Суспільно-небезпечні наслідки: поняття, види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальним та формальним складами і значення такого поділу.
Причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і його наслідками в кримінальному праві та його значення. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв’язок між діянням і злочинними наслідками. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності. Основні філософські концепції причинного зв'язку та їх використання в різних кримінально-правових теоріях (теорія еквівалентності, адекватності, необхідного спричинення та ін. ). Об’єктивний характер причинного зв’язку.
|
|
|
Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину. Кримінально-правове значення цих ознак. Спосіб, засоби, обстановка, місце, час як конститутивні ознаки; як кваліфікуючі ознаки; як обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання.
Література: 2, 9, 20, 21, 28, 33, 40, 48, 50, 51, 55, 59, 61, 62, 63, 71, 75, 77, 78, 88, 112, 115, 117, 143, 144, 163, 167, 170, 175, 177, 178, 183, 192, 205, 206, 210, 213, 219, 223, 242, 251, 253, 256, 261.
|
|
|
