Види програмних документів
ДЕРЖСТАНДАРТ ГОСТ 19.101-77 [1] визначає види програмних документів. Програмними документами є такі документи, що містять відомості, необхідні для розробки, супроводу й експлуатації програм. Для можливості посилання на програмні документи у ГОСТах їм присвоєні відповідні коди, що для експлуатаційних документів наведені в таблиці 4. Таблиця 4 – Види експлуатаційних програмних документів
Шифри документів Для ідентифікації документа ЄСПД ГОСТ 19.103-77 [2] визначає структуру його шифру. На рисунку 1 подано структуру шифру для специфікації, а на рисунку 2 – для інших програмних документів.
Рисунок 1 – Структура шифру специфікації
Рисунок 2 – Структура шифру інших програмних
документів (крім специфікації)
Для студентських робіт, присвячених розробці програм та програмних документів, на кафедрі ОТП вирішено, що у загальній частині шифру замість коду країни та організації (перша кодова група) необхідно вказувати назву факультету та індекс навчальної групи студента, а замість реєстраційного номера програмного виробу (друга кодова група) – п'ятизначний номер залікової книжки. Таким чином, наприклад, шифр документа «Пояснювальна записка», що розроблена студентом групи КІТ39А із заліковою книжкою за номером 20176, буде такий: КІТ.39А.20176-01 81 01-1 Відповідно до вимог ГОСТ 19.106-96 [3] шифр документа проставляється на кожному аркуші текстової частини документа у верхньому його колонтитулі посередині. Опис програмних документів Загальні вимоги Згідно вимог ГОСТ 19.105-78 [4] програмні документи складаються: – з титульної частини; – інформаційної частини; – основної частини. Титульна частина програмного документа містить: – аркуш затвердження (див. додаток А). Це завжди перший аркуш документа. Він не нумерується; – титульний аркуш (див. додаток Б), це друга сторінка документа; її номер – 1, але номер на цій сторінці не ставиться. Інформаційна частина документа містить: – анотацію – це стисла інформація (до 5 рядків) про зміст доку-мента; пишеться українською, російською та англійською мовами на одній сторінці; розташовується за титульним аркушем; номер аркуша анотації два, але цей номер на аркуші не ставиться; – зміст (зміст містить усі документи, крім специфікації).
Основна частина документа містить: – перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (цей аркуш може бути відсутнім у документі); – текстову частину документа. Зверніть увагу. Нумеруються всі сторінки документа, починаючи з титульного аркуша. Проставляються номери, тільки починаючи з другої сторінки змісту. Номер сторінки записується у верхньому її колонтитулі справа. На всіх сторінках (починаючи з анотації) у верхньому колонтитулі посередині проставляється шифр документа. Увага: при описі програмних документів у пунктах 5.3.2 – 5.3.7 буде подано склад основної частини відповідного документа, а курсивом – приклади, що можуть бути використані студентами як зразки при розробці даного документа. Специфікація Специфікація розробляється згідно з вимогами ЄСПД ГОСТ 19.202-78 [5]; є основним програмним документом для розроблюваних програмних продуктів; розробляється на форматних аркушах (рис. 3) і, по суті, є переліком документів, що розроблені на програмний виріб.
Рисунок 3 – Форма специфікації У специфікацію вносять програмні документи на дану програму, крім специфікації та технічного завдання, у порядку зростання коду виду документа, що входить до складу шифру документа (див. додаток Г). Лист затвердження будь-якого програмного документа у специфікації записується окремим рядком. У графі «Позначення» указують шифри розроблених документів програми, у графі «Назва» – назву і вид документа на дану програму та повну назву програми, у графі «Примітка» – додаткові відомості про програму. Текст програми Оформлення тексту програми регламентуються ЄСПД ГОСТ 19.401-78 [6], код - 12. Текст програми повинен бути простим для сприйняття, для цього необхідно забезпечити форматування тексту та наявність коментарів. Основна частина документа повинна складатися з текстів одного або декількох розділів, яким присвоєні назви. У випадку наявності більше одного розділу необхідно передбачити Зміст документа. Текст кожного програмного файла починається з «шапки», у якій указується: назва програми, автор, дата створення програми, номер версії, дата останньої модифікації. У додатку Д подано приклад тексту програми.
Опис програми Документ Опис програми регламентується ЄСПД ГОСТ 19.402-78 [7], код - 13. Основна частина документа складається із вступу й таких розділів: – функціональне призначення; – опис логічної структури, – умови застосування; – вхідні та вихідні дані; – склад і функції; – виклик і завантаження. У вступній частині документа подається інформація загального характеру про програму: повна назва, позначення, її можливі застосування. Наприклад: Програма «Інформаційно-пошукова система» призначена для робітників служби …, може використовуватися в установах …, реалізована на мові програмування …. У розділі «Функціональне призначення» вказують призначення програми й наводять загальний опис функціонування програми, її основні характеристики. Наприклад: Програма призначена для розв’язання завдань пошуку... Програма використовується самостійно (не вимагає інших програм). Користувач має можливість знайти..., відредагувати дані про …(додати, видалити, змінити вже існуючі), переглянути дані про …. У розділі «Опис логічної структури» вказують: – опис структури програми та її основних частин. – опис функцій складових частин і зв'язків між ними; – відомості про мову програмування; – опис вхідних і вихідних даних для кожної зі складових частин; – опис логіки складових частин. При описі структури програми та її основних частин можна вказати, наприклад, таке: До складу програми входять наступні модулі: – інтерфейсний; – базового класу CbazeClass; – класу спадкоємця Cavto; – класу - колекції CAvtoServise. При описі функцій складових частин і зв'язків між ними можна написати так: Програма складається із чотирьох модулів: інтерфейсного та модулів класів. Інтерфейс побудований на діалозі типу «меню». Інтерфейсний модуль керує взаємодією.... Модуль базового класу BazeClass містить опис... Він є базовим в ієрархії класів... і т.д. Коли подаються відомості про мову програмування можна вказати таке, наприклад:
Програма написана мовою... з використанням компілятора.... При опису вхідних і вихідних даних для кожної зі складових частин вказують, наприклад: Вхідними даними для функції читання даних з файла є текстовий файл, що містить дані про …. Вихідними даними є: - двонаправлений список з головним та хвостовими елементами …. При опису логіки складових частин потрібно навести опис структури програми. Приклад структури програми подано у додатку Е. При опису логіки програми необхідна прив'язка до тексту програми. У розділі «Умови застосування» вказуються умови, які необхідні для виконання програми, наприклад: Програма експлуатується на IBM-сумісних ПК під керуванням ОС Windows 2000/XP/2003/Vista. Для роботи в діалоговому режимі використається екран монітора, клавіатура та маніпулятор типу «миша». Вхід-ні дані зберігаються на зовнішніх носіях CD-R/RW, FLASH-RAM або HDD. У розділі «Вхідні та вихідні дані» вказують: Вхідними даними для програми є текстовий файл, що містить дані про …. Вихідними даними є: – виведена на екран текстова інформація про …; – текстовий файл – результат редагування даних. У розділі «Склад і функції» вказують опис складу й функції програми, застосовуваних методів розв’язання завдань. У розділі «Виклик і завантаження» можна вказати, наприклад, так: Завантаження програми здійснюється набором у командному рядку DOS імені завантажувального файла – INFO.EXE з можливою вказівкою імені файла даних.
Читайте также: Ефективність проектування програмних продуктів Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|