Розділ 10. Оцінка соціально-економічної ефективності землеустрою

Розділ 10. Оцінка соціально-економічної ефективності землеустрою

10. 1. Суть, види і принципи оцінки ефективності землеустрою

Землеустрій є складовою частиною існуючої економічної сис­теми, яка являє собою складний, багатогранний процес, що за­лежить від характеру виробничих відносин, форм власності на землю й інші засоби виробництва. З цього випливає, що:

· економічна ефективність землеустрою повинна оцінювати­ся, виходячи із системи економічних законів, і відповідно, вимагає системи оціночних показників;

· необхідно враховувати, з одного боку, групові й особисті інтереси землекористувачів та землевласників, з іншогобоку - суспільні інтереси, що вимагає використання як гос­прозрахункового (комерційного), так і народногосподарсь­кого підходів при визначенні економічної ефективності;

· оскільки земля є елементом навколишньої природного се­редовища (біосфери), при оцінці необхідно враховувати умови відтворення родючості ґрунтів і екологічні характе­ристики території;

· при розрахунках показників ефективності землевпорядних заходів вичленувати ефект власне землеустрою, зіставив­ши його з відповідними витратами, забезпечивши якісну од­норідність і кількісну порівнянність показників (по різним господарствам, по складовим частинам і елементам про­екту і т. д);

· оскільки проекти землеустрою пов'язані з поліпшенням ви­користання землі, водогосподарським, виробничим і до­рожнім будівництвом і т. п., потрібний облік ефективності заходів, що здійснюються в період освоєння проекту, ви­трат на формування (поповнення) основних і оборотних коштів, приведених витрат, пов'язаних з компенсацією втрат і охороною навколишнього середовища;

· розрив в часі (лаг) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту від них, необхідність порівняння ефекту і витрат, які не збігаються в часі, вимагають особливого об­ліку тимчасового аспекту ефективності землеустрою.

При внутрішньогосподарському землеустрої за рахунок пра­вильної організації території, раціонального використання землі створюються умови для виконання виробничої програми з мак­симальною ефективністю, поліпшується використання всіх засобів виробництва.

Землеустрій повинен розглядатися в декількох аспектах - сто­совно навколишнього природного середовища, до матеріального виробництва і до суспільства в цілому. Відповідно ефективність землеустрою поділяється на екологічну, виробничо-економіч­ну і соціальну.

Екологічна ефективність пов'язана з необхідністю охорони природи, відтворення і раціонального використання природних ресурсів. Вона насамперед виявляється через вплив землевпо­рядних заходів на навколишнє природне середовище і характер використання землі. Тут першочергове значення мають рекуль­тивація земель, їх захист від ерозії, здійснення природоохорон­них заходів.

Виробничо-економічна (або просто економічна) ефективність обумовлена впливом організації території на організацію вироб­ництва і навпаки. Землевпорядні рішення повинні сприяти ство­ренню оптимальних пропорцій виробництва, поліпшенню умов господарювання, що прямо позначається на результативних по­казниках діяльності підприємств.

Соціальна ефективність землеустрою характеризується зміцненням земельних відносин, стабільністю прав землекорис­тування і землеволодіння. Вона зумовлена значенням землі як об'єкта соціально-економічних зв'язків і спрямована на поліпшен­ня соціальних умов суспільного відтворення.

Економічну ефективність землеустрою необхідно розглядати у двох аспектах. У широкому розумінні вона заключається в за­безпеченні раціонального поєднання праці, землі та інших за­собів виробництва. Наприклад, проекти територіального земле­устрою сільськогосподарських підприємств дозволяють вирішу­вати питання їх оптимального розміру, розміщення, структури ви­робництва, складу угідь. Проекти внутрішньогосподарського зем­леустрою сприяють раціональній організації території та різних угідь в конкретному господарстві, створенню найкращих умов для розвитку економіки господарства і неухильного підвищення ро­дючості ґрунтів. Проект організації і влаштування території колек­тивних садів дає можливість технічно й економічно правильно, юридично грамотно оформити відведення земель для цієї мети.

У вузькому розумінні ефективність землеустрою - це підсумок порівняння одержуваних за рахунок землевпорядкування резуль­татів з їх витратами, що необхідні на здійснення заходів.

Ефективність внутрішньогосподарського землеустрою розгля­дається в ув'язці з організацією виробництва у конкретних підпри­ємствах. Вона полягає в такій організації території та викорис­танні землі, що забезпечують оптимальні темпи розширеного відтворення, раціональну побудову і ведення господарства з ме­тою повного використання внутрішніх резервів і підвищення ефек­тивності виробництва.

Розрізняють абсолютну і порівняльну економічну ефек­тивність землеустрою.

Розрахунок абсолютної ефективності має на меті вибір найбільш доцільних напрямів і обсягів здійснення землевпорядних заходів у народногосподарському комплексі, його галузях і підприє­мствах. При оцінці порівняльної ефективності вибирається найк­ращий варіант здійснення конкретних заходів.

На відміну від економічного обґрунтування економічна ефек­тивність допускає не тільки вибір найкращого варіанта проектно­го заходу, але і його максимальний ефект стосовно базису оцінки (існуючому стану або в порівнянні з нормативами і т. п. ).

З методологічної точки зору необхідно також розрізняти фак­тичну і розрахункову ефективність землеустрою. Визначення фактичної ефективності здійснюється з метою перевірки віддачі здійснення витрат, налагодження систематичного контролю за освоєнням проекту в процесі авторського нагляду, і в разі потре­би, коректувати його. Розрахункова (проектна) ефективність ви­значається при складанні й обґрунтуванні землевпорядних схем та проектів, а також здійсненні окремих землевпорядних дій.

При визначенні фактичної ефективності землеустрою береть­ся зіставлення фактичної організації території з наміченою в ра­ніше складених проектах, а також порівняння звітних показників із проектними і нормативними. Фактична ефективність землеуст­рою дозволяє визначити його реальний результат, ступінь корис­ності для розвитку суспільного виробництва. При здійсненні органі­заційно-господарських заходів вона виявляється відразу ж після перенесення проекту в натуру і проведення на цій основі відпо­відного перевлаштування території господарства (організація сівозмін та їх влаштування на поля і робочі ділянки, пристосуван­ня для ефективної роботи сільськогосподарської техніки, розмі­щення посівів культур на найбільш придатних дня них ґрунтах, наближення трудомістких культур до господарських центрів і т. п ).

Фактична ефективність досягає свого максимуму на момент повного освоєння проекту, однак тривалість (років) його здійсненця, а силу розходження погодних умов, може бути неоднаковою.

При здійсненні заходів, пов'язаних з додатковими капітальни­ми вкладеннями або поточними затратами, фактична ефек­тивність землеустрою залежить від тривалості періодів проекту­вання цих заходів, термінів будівництва і часу нормальної експ­луатації об'єктів. Судити про неї можна і по економічній ефектив­ності таких заходів (меліорації, сільськогосподарського освоєння і корінного поліпшення угідь, закладки багаторічних насаджень, будівництва польових станів, доріг і т. д. ). Цілком або частково здійснюваних у період розрахункового терміну на основі робочих проектів (проектно-кошторисної документації), розроблених у розвиток основного проекту.

⇐ Предыдущая48495051525354555657Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: