Фактична і розрахункова ефективність можуть не збігати­ся в силу наступних причин.

Фактична і розрахункова ефективність можуть не збігати­ся в силу наступних причин.

1. Розрахункова ефективність визначається на момент повно­го освоєння проекту землеустрою згідно запланованими на його основі показників урожайності культур, продуктивності тварин, со­бівартості продукції тощо. Фактична ж ефективність залежить від погодних умов, що складаються, інших природних і економічних факторів.

2. Розрахункова ефективність базується на системі заходів, пов'язаних з капітальними вкладеннями, які передбачається здійснити до кінця проектного терміну, а фактична складається тільки з тих, які до часу проведення оцінки повністю або частково здійснені.

3. Величина фактичної ефективності залежить від реально ви­трачених засобів, термінів введення в дію різних інженерних спо­руд, у той час як розрахункова оцінюється по укрупнених норма­тивах.

4. Якщо розрахункова ефективність визначається на основі порівняння базового і розрахункового періодів, то фактична ефективність оцінюється, виходячи з реальних умов виробництва.

Викладені теоретичні поняття використовуються при обґрунту­ванні будь-яких конкретних проектів землеустрою.

10. 2. Методологія побудови системи показників оцінки

Для визначення системи показників економічної оцінки ефек­тивності проектів організації території землеволодінь і землекористувань необхідно враховувати:

· структуру і стадії процесу виробництва, у якому організуєть­ся земля, починаючи від територіальної організації проце­су праці і закінчуючи процесом відтворення суспільно не­обхідного продукту на рівні господарства в цілому;

· роль землі на різних рівнях (стадіях) процесу виробництва, що може виступати як предмет праці, головного засобу ви­робництва і просторового операційного базису;

· перелік основних питань, які підлягають обґрунтуванню в різних складових частинах і по елементам проектів земле­впорядкування.

Якщо розчленувати процес виробництва кожного сільськогос­подарського підприємства на стадії (рівні, структурні складові), то він складається з виробництва взагалі, галузей виробництва й окремих виробничих процесів.

Метою виробництва взагалі є виробництво суспільно необхід­ного продукту, обумовленого виробничою програмою господарства і вимогами розширеного відтворення. Тому час виробництва сусп­ільно необхідного продукту узгоджується з часом (періодом) відтво­рення в сільськогосподарському підприємстві і включає в себе всі його стадії (власне виробництво, розподіл, обмін і споживання).

У результаті функціонування галузей виробництва створюєть­ся готовий продукт, а час його виробництва збігається з робочим періодом галузі, що являє собою визначене число пов'язаних між собою робочих днів, необхідних у даній галузі для одержання го­тового продукту.

Виконання окремих виробничих процесів не пов'язане з вироб­ництвом конкретного продукту, а обумовлено особливостями сільського господарства, в якому процес виробництва і процес праці не збігаються. Тому операції посіву, догляду за посівами, збирання врожаю, незважаючи на те, що здійснюється на одній площі і є складовими частинами однієї технології, за часом не збігаються з періодом виробництва зерна, картоплі тощо.

Кожній частині виробництва відповідає і своя форма земель­ного устрою. Виробництву взагалі - земельний масив виробничо­го підрозділу, окремому виробництву або процесу, групі процесів - поле, робоча ділянка (табл. 10. 1)[7].

Рівень виробництва визначає відповідну йому інфраструктуру. Разом з тим одні й ті ж самі елементи інфраструктури властиві різним галузям виробництва. Наприклад, в умовах зрошення гос­подарству виділяється вода, для забору і розподілу якої служать водозабірні споруди, загальногосподарські магістральні канали, скидна мережа. Кожній бригаді надається свій забір води, а об­слуговування земельних масивів зрошування здійснюється з гру­пових каналів. Для здійснення поливу в полі використовуються дільничі розподільники, тимчасові зрошувачі, відвідні й поливні борозни. Те ж саме відноситься до дорожньої мережі та інших елементів інфраструктури, які розміщуються при організації те­риторії.

Так, для обслуговування виробництва (відтворення) господар­ства в цілому використовується магістральна дорожня мережа, яка з'єднує центральну садибу сільськогосподарського підприєм­ства з пунктами збуду сільськогосподарської продукції, населе­ними пунктами, виробничими центрами.

Таблиця 10. 1.

Взаємозв’язок форм організації території та виробництва на різних рівнях його процесу

Рівні процесу виробництва	Складові частини виробництва	Види виробничої діяльності	Термін виробництва	Форма суспільної організації	Форма (елемент) організації території	Домінуюча роль землі
Процес праці	Окрема виробнича операція технологічного процесу	Виконання виробничих операцій	Робочий час виробничої операції	Бригада, ланка, тимчасовий загін	Робоча ділянка, поле, окремий контур	Предмет праці, просторово виробничий базис
Процес виробництва окремого продукту	Галузь сільськогосподарського виробництва	Процес виробництва готового продукту в галузі (рільництво, садівництво, овочівництво і т. д. )	Робочий період галузі (період власне виробництва)	Виробнича бригада, ферма, цех	Сівозміна, вид угідь (сад, виноградник, сінокос, пасовище) або земельні масиви угідь	Головний засіб виробництва (предмет і засіб праці одночасно)
Процес виробництва в цілому (виробництво, розподіл, обмін і споживання продукції)	Підприємство в цілому	Процес виробництва суспільно необхідного продукту	Період відтворення	Підприємство, відділення, виробнича ділянка	Землекористування (землеволодіння)	Фундамент і просторовий базис виробництва

 

Основні дороги з'єднують також господарські центри бригад між собою, з фермами, сільськогосподарськими угіддями, маси­вами сівозмін.

Польова дорожня мережа призначена для руху автомашин і сільськогосподарської техніки при виконанні польових робіт, до­гляду за багаторічними насадженнями, сінокосінні тощо.

Виходячи з диференціації процесу виробництва слід розрізня­ти ефект організації території, поставивши його в залежність від ролі землі та характеру її використання:

· при виробництві суспільно необхідного продукту й у галу­зях тваринництва (земля - просторовий базис);

· при виробництві продукції в галузях рослинництва (земля − головний засіб виробництва);

· при виконанні окремих виробничих процесів (земля - пред­мет праці або просторовий операційний базис).

У зв'язку з цим основний ефект організації території полягає:

1) у зниженні щорічних затрат виробництва і різного роду втрат (під забудову, будівництво доріг) при розміщенні виробничих підрозділів, господарських центрів і магістральних доріг;

2) у прирості чистого доходу при організації угідь і сівозмін;

3) в економії затрат на виконання виробничих процесів і запоб­ігання втрат виробництва (за рахунок зменшення площ під пово­ротними смугами, залишковими трикутниками, клинами) при при­строї території сівозмін, багаторічних насаджень і кормових угідь.

Відповідно до розглянутої диференціації економічного ефекту пропонується розраховувати ефективність капіталовкладень на створення елементів виробничої та соціальної інфраструктури відповідного рівня процесу виробництва. Наприклад, при транс­формації угідь капітальні затрати окупаються приростом чистого доходу з освоєних або більш інтенсивно використовуваних зе­мель, при впорядкуванні території сівозмін вкладення на будівництво польових станів і доріг скуповуються за рахунок економії виробничих затрат і т. д.

Очевидно, основний ефект землевпорядкування пов'язаний з приростом чистого доходу і зниженням виробничих затрат, що також можуть трансформуватися в приріст чистого доходу. Приріст обумовлений здійснюваними заходами за рахунок додаткових капіталовкладень, або за рахунок додаткових виробничих затрат, чи організаційно-господарськими діями, які здійснюються без до­даткових затрат.

Для розрахунку узагальнюючого показника оцінки ефективності проекту Е_п, який враховує всі згадані вище заходи, використо­вується відношення приросту чистого доходу до приведених зат­рат:

де: ∆ ЧД – приріст частого доходу;

З – додаткові виробничі затрати;

К – додаткові капіталовкладення;

Е – нормальний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

 

Відношення приросту чистого доходу, який одержаний за раху­нок організації території відповідно до затрат на проектні та вишукувальні роботи, капіталовкладень, поточних затрат виробниц­тва дозволить оцінити ефективність останніх.

⇐ Предыдущая48495051525354555657Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: