Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

10.3. Критерії та показники оцінки народногосподарської (суспільної) і комерційної (госпрозрахункової) ефектив­ності землеустрою




Необхідність урахування сукупності суспільних, групових та індивідуальних інтересів вимагає розгляду ефекту землеустрою з двох сторін: народногосподарської та госпрозрахункової (комерційної). З методологічної точки зору такий поділ дозволяє зробити наступні висновки.

У народногосподарському аспекті землеустрій виступає як інструмент для цілеспрямованого розподілу земельного фонду країни в інтересах усього суспільства по категоріям, землекорис­тувачам, землевласникам і угіддям, для регулювання економіки підприємств різних галузей з метою проведення в життя еконо­мічної та земельної політики держави. У цьому розумінні земле­устрій - невід'ємна частина системи суспільного виробництва, без якої неможлива раціональна організація будь-яких підприємств. Тому землеустрій є необхідним при будь-яких змінах виробницт­ва і території, таких, як:

· утворення, укрупнення, розукрупнення і реорганізація зем­лекористувань (землеволодінь) та їх систем;

· зміна спеціалізації та концентрації виробництва; запровадження прогресивних форм землекористування, землеволодіння, систем ведення господарства, землероб­ства;

· здійснення меліоративних, протиерозійних і природоохорон­них заходів;

· приведення існуючої організації території у відповідність з новими технологіями і т. п.

Госпрозрахункова (комерційна) ефективність відображає вплив наміченої проектом організації території на ефективність виробництва конкретних господарств або їх самостійних госпроз­рахункових виробничих підрозділів.

Критерій ефективності внутрішньогосподарського землеустрою повинен бути не тільки показником, що дає кількісну оцінку орган­ізації території, але в першу чергу характеризувати її якісну сто­рону.

У сільському господарстві ріст обсягів виробництва виражаєть­ся валовою продукцією. Певний вплив на ріст обсягів має і зем­леустрій. Механізм цього впливу полягає в наступному:

1. При землеустрої вишукуються ділянки для сільськогоспо­дарського освоєння, трансформації угідь у більш цінні види та їх поліпшення.

2. Обсяги валової продукції зростають за рахунок залучення у виробництво невикористовуваних земель (оранки непотрібних доріг, ліквідації меж, виявлення вільних земель на території ви­робничих центрів І т. д. ).

3. Введення сівозмін, розміщення культур на найбільш придат­них для них землях по кращих попередниках, правильна органі­зація кормової бази, намічувані при землеустрої, сприяють знач­ному росту врожайності сільськогосподарських культур, продук­тивності тварин.

4. Обсяг валової продукції росте і внаслідок запобігання різно­го роду втрат. Так, наприклад, за рахунок збільшення продуктив­ності сільськогосподарської техніки, яке забезпечується при правильній організації території, значно скорочуються терміни польо­вих робіт, у результаті чого запобігаються фізичні та біологічні втрати продукції внаспідок опадання зерна, полягання культур, несприятливих погодних умов. Скорочення відстаней перегону худоби при правильній організації угідь і влаштуванні території пасовищ забезпечує ріст продуктивності тварин за рахунок ско­рочення втрат енергії, яка витрачається на далекі перегони до водопою, пасовища і назад, до літніх таборів і на ферми.

5. Зарахунок проведення заходів щодо поліпшення родючості ґрунтів, диференційованого розміщення культур, спрямованого внесення добрив, землювання, протиерозійного захисту території підвищуються продуктивні властивості землі, її економічна ро­дючість, що також спричиняє росту продуктивності угідь.

Разом з тим застосування показника валової продукції як крите­рію оцінки сукупного ефекту землеустрою ускладнено. При вико­ристанні його в натуральному вираженні важко зіставити різні види продукції. Вартісне вираження валової продукції дозволяє ліквіду­вати цей недолік, проте існуючі методики розрахунку, щоб уникнути повторного обліку насіння, кормів, та з метою обліку відходів про­дукції після переробки мають потребу в удосконаленні.

Крім того, різні результати виробництва досягаються за різни­ми витратами живої і уречевленої праці, що у значній мірі зале­жать від організації території, яка впливає на розмір амортизацій­них і експлуатаційних витрат, транспортні витрати, витрати на ме­ханізовану обробку полів і т. д.

По цій же причині, показник продуктвності праці як критерій ефективності землеустрою не може бути використаний. Він обу­мовлений відношенням валової продукції до чисельності праців­ників. Крім перерахованих вище недоліків, вартість валової про­дукції в цьому показнику відноситься до витрат тільки живого, а не до сукупних витрат живої та уречевленої праці.

У зв'язку з різними обсягами валової продукції по варіантах проекту землеустрою як критерій недоцільно використовувати також мінімум затрат виробництва.

Зіставлення результатів виробництва із затратами досягаєть­ся в показниках прибутку і рентабельності. При цьому рента­бельність може розраховуватися подвійно, як відношення при­бутку до виробничих затрат і як відношення її до основних і оборотних фондів. Застосування даних показників дозволяє враху­вати через вартість і собівартість продукції обсяг виробництва, економію сукупних затрат уречевленої та живої праці, що дося­гається при поліпшенні організації території, а також ріст родю­чості ґрунтів через урожайність сільськогосподарських культур і виробничі витрати.

Однак, якщо розрахунок прибутку і рентабельності виробницт­ва в конкретних підприємствах дасть деяке уявлення про ефек­тивність землеустрою, то на народногосподарському рівні дані показники точно оцінити ефективність організації території не можуть, що обумовлено рядом причин.

Насамперед показники прибутку і рентабельності не врахову­ють витрат, що несе держава на здійснення землеустрою. Крім того, у матеріальному виробництві значення має в першу чергу вихід продукції в натуральному вигляді. Більш важливо, яка кількість продуктів знаходиться на столі в споживача, наявність засобів, які неможливо в даний момент реалізувати. Далі, прибу­ток являє собою всього лише частину, іноді дуже незначну, ново- створеного продукту і у зв'язку з рухливістю цін не може дати по­вного уявлення про порівняльну ефективність землеустрою, особ­ливо за тривалий проміжок часу. А при застосуванні розрахунко­вих цін виникає значний елемент умовності. Можна назвати й інші недоліки, які властиві цим показникам.

Важко також погодитися з тим, що критерієм ефективності зем­леустрою повинен бути термін окупності та капітальних вкладень. Безумовно, що для переходу до проектованої організації тери­торії вимагаються капітальні вкладення на трансформацію і по­ліпшення угідь, проведення культуротехнічних заходів, будівниц­тво виробничих центрів, доріг та інших інженерних об'єктів Розмір цих капітальних вкладеннь та ефективність їх використання по багатьох причинах залежать від організації території. Головне завдання полягає не стільки у встановленні обсягів капітальних вкладеннь, скільки в наявності шляхів їх ощадливого й ефектив­ного застосування, що дозволить прискорити обіговість усіх ви­робничих фондів, визволити значну частину коштів і збільшити темпи розширеного відтворення. До тога ж частина землевпоряд­них організаційно-господарських заходів взагалі не вимагає капі­тальних вкладень, а їх включення в розрахунок приведе до пору­шення одного з принципів, сформульованого вище - порівнюваності витрат і результатів як по видах ефекту, так і в часі.

І останнє, різна організація угідь і сівозмін по порівнюваних варіантах може привести і до різних обсягів виробництва про­дукції. Порівнянність в обсязі виробництва і якості продукції може бути досягнута шляхом додаткового сільськогосподарського ос­воєння земель, що не завжди можливо.

Таким чином, показники валової продукції, прибутку, рентабель­ності, витрат виробництва, продуктивності праці, ефективності капітальних вкладень окремо не є всеосяжними при визначенні народногосподарської ефективності землеустрою сільськогоспо­дарських підприємств. Проте це не означає, що вони не повинні займати своє місце в системі оціночних показників.

З погляду ефективності суспільного виробництва критерії до­цільно шукати у величині новоствореного продукту, що показує, наскільки підвищується матеріальний добробут суспільства. Ви­значається вона як різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом відшкодування (призначеним для поновлення витраче­них засобів виробництва) і характеризує обсяг національного доходу. За натуральною формою цей доход складається з пред­метів споживання і частини засобів виробництва, що залишаєть­ся за винятком фонду відшкодування.

По вартості національний доход складається з необхідного і додаткового продукту і являє собою новостворену протягом року вартість. За рахунок національного доходу відбувається розши­рення виробництва і розвиток соціальної сфери, оплачується праця всіх членів суспільства, формуються суспільні фонди спо­живання.

Даний показник у порівнянні з розглянутим раніше володіє ря­дом переваг. Насамперед, він акумулює всі види ефективності землеустрою: екологічну, економічну і соціальну та характеризує всі стадії суспільного відтворення - власне виробництво, спожи­вання, розподіл і обмін. На відміну від прибутку (чистого доходу), у його збільшенні зацікавлені як окремий працівник або колек­тив, так і суспільство в цілому.

Приріст обсягу зробленого національного доходу (чистої про­дукції) у порівняльних цінах використовується також при визна­ченні народногосподарської ефективності капітальних вкладень, меліорації земель і в інших розрахунках, що забезпечує по­рівнянність показників ефективності землеустрою та інших заходів щодо поліпшення використання землі (меліорація, хімізація і т. п ). Він рекомендується в якості основного.

Разом з тим показник чистої продукції (валового доходу) во­лодіє і рядом недоліків. Оскільки він є частиною вартості валової продукції, у ряді випадків рух його розмірів не відображає дина­міку валової продукції. Крім того, питання перерозподілу і враху­вання диференціальної ренти, створеної в сільському госпо­дарстві, та ролі землі в її формуванні потребують подальшого вивчення. Тому величина чистої продукції повинна доповнювати­ся іншими характеристиками, зіставлятися з витратами й уточ­нюватися в міру розвитку теоретичних досліджень і впроваджен­ня їх результатів у практику державного управління земельними ресурсами.

При визначенні народногосподарської ефективності землеуст­рою виникають наступні питання методологічного порядку:

1) як вичленити із загального приросту чистої продукції ефект, який відноситься до землевпорядних заходів;

2) як зіставити результат землеустрою із затратами і які види затрат необхідно враховувати при цьому?

Зіставлення затрат З і результатів Р при визначенні ефектив­ності та оптимізації різних землевпорядних рішень у даний час здійснюється наступними основними способами:

1. P→ max при З=const.

2. Р→ З при Р=const чи З=const.

3. З→ min при Р=const.

При такій постановці землевпорядні завдання мають оптимізаційний характер, в якому цільова функція є критерієм оцінки, а постійні величини враховуються через обмеження.

Розглядаючи ефективність з народногосподарських позицій, пропонується враховувати три однорідних показники, що характеризують абсолютний (Р− З→ max), дносний і питомий  ефекти.

Для оцінки сукупної ефективності землеустрою більш прийнятне співвідношення , що обумовлюється наступними причинами.

1. Даний вираз може враховувати тимчасовий аспект у наступ­них видах: шляхом порівняння щорічного ефектуР не тільки з щорічними затратами 3, але також і у випадку, якщо величина З являє собою одноразові вкладення. Крім того, дана величина може мати не тільки статичний, але і динамічний характер:

де і – оцінюваний період часу.

2. При зіставленні в часі та за іншими умовами дане співвідно­шення допускає врахування різних джерел ефекту до їхніх за­трат, що викликали, тобто

де і – вид ефекту (затрат).

3. Розглянуте співвідношення затрат і результатів також може характеризувати різні сторони ефективності:

відносну , питому  і абсолютну Р.

4. Величина  відбиває не тільки загальну ефективність усього виробництва через співвідношення , але і дає можливість оцінити використання різних видів ресурсів, наприклад, якщо Р – валова продукція, а Зі – відповідно затрати праці, фондфв, капітальних вкладень, земельна площа і т. д., то відношення результату до витрат характеризує продуктивність праці, фондовіддачу, ефективність капіталовкладень, врожайність (чи через валову продукцію у вартісному вираженні - ефективність використання землі).

Зворотне співвідношення  дає уявлення відповідно про трудомісткість, фондоємність, капіталоємність і землеємність про­дукції.

Затрати на землеустрій необхідно розділити на три групи:

Заходи щодо організації території, які мають організаційно- господарський характер. Це формування організаційно-виробни­чої структури господарства, земельних масивів виробничих підрозділів і їх встановлення: структури посівів, освоєння сівозмін, пасовищезмін, сінокосозмін і т. д. Дані заходи не вимагають капі­тальних вкладень, намічаються в проектах землеустрою й освою­ються одразу після перенесення проекту в натуру.

Їх ефективність залежить від суворого дотримання фахівцями й іншими працівниками підприємства прийнятих при землеуст­рою проектних рішень з організації території. Разом з тим, при­родні й економічні умови можуть вносити в характер використан­ня землі відповідні корективи (наприклад, загибель озимих куль­тур викликає необхідність пересівання їх ярими і зміну складу попередників; відсутність насіння багаторічних трав і протиеро­зійної техніки стримує введення ґрунтозахисних сівозмін і здійснен­ня агротехнічних протиерозійних заходів; зміна планів виробниц­тва продукції торкається структури посівних площ, системи сівозмін і організації земельних масивів, бригад і т. д. ).

Тому землеустрій допускає, крім складання проектів, їх корек­тування, надання допомоги господарствам у здійсненні проектів (авторський нагляд або землевпорядне обслуговування), узагаль­нення матеріалів землевпорядкування, тому і затрати на ці захо­ди також необхідно враховувати.

Заходи щодо будівництва р ізного роду інженерних об'єктів і споруд, терасуванню схилів, захисту ґрунтів від ерозії, з корінно­го поліпшення сільськогосподарських угідь, освоєнню і меліорації земель, закладці лісосмуг, будівництву сільськогосподарських доріг, ставків, облаштування культурних пасовищ і т. п. Заходи цієї групи розробляються в проектах землеустрою в ув'язці з особли­востями території і перспективами розвитку господарства, а їх освоєння ведеться безпосередньо або на основі проектно-кошторисної документації, яка є в проекті, або на основі самостійних робочих проектів на кожен захід, який фінансується за рахунок капітальних вкладень. Для оцінки їх ефективності необхідно вра­ховувати не тільки вартість проектно-дослідних робіт, але і відповідні капітальні затрати.

Заходи щодо підвищення родючості ґрунтів, застосування інтенсивних, ґрунтозахисних та інших прогресивних технологій об­робітку сільськогосподарських культур, здійснення агротехнічних протиерозійних заходів, використання хімічних засобів, спрямо­ваних на внесення добрив.

Проекти землеустрою є інформаційною основою для розробки і впровадження цих заходів. У них є необхідні дані про технологічні характеристики полів і робочих ділянок (тип, вид, механічний склад і ступінь еродованості ґрунтів, рельєф місцевості, довжина гону тракторних агрегатів і т. д. ), а також рекомендації з поліпшення використання землі.

Застосування заходів цієї групи не вимагає додаткових капі­тальних вкладень, а їх освоєння ведеться на основі проектів внут­рішньогосподарського землеустрою, або на основі самостійної проектно-кошторисної документації та потребує додаткових по­точних затрат підприємства.

Отже, для оцінки сукупної ефективності землеустрою не­обхідно враховувати:

1) затрати на складання проектів землеустрою, включаючи вартість робіт із коректування проектів і наданню допомоги гос­подарствам в їх здійсненні;

2) затрати на проектування і здійснення заходів щодо органі­зації території, які вимагають протягом розрахункового терміну капітальних вкладень і супутніх затрат;

3) затрати на проектування і додаткові поточні затрати на здійс­нення заходів щодо підвищення інтенсивності використання землі.

Основний показник (критерій) сукупної ефективності внутріш­ньогосподарського землеустрою Епх пропонується визначати по формулі:

,

де Д − річний приріст обсягу зробленого національного доходу (чистої продукції сільського господарства, валової продукції, чис­того доходу), одержаний за рахунок землеустрою землекористу­вань або землеволодінь сільськогосподарських підприємств;

Зд − затрати на землеустрій, які сприяли цьому приросту.

При землеустрої використовуються матеріали аерофотогеодезичних вишукувань, фунтово-геоботанічних обстежень, дані еко­номічної оцінки земель, а також результати передпланових і передпроектних робіт із землеустрою (схем землеустрою, схем про­тиерозійних заходів і т. д. ). Тому річний приріст обсягу одержаного національного доходу (чистої продукції сільського господарства) потрібно співставити із загальними затратами на землеустрій Зд.

Для повної оцінки різних сторін землеустрою його ефективність слід визначати по системі натуральних і вартісних показників. Вона описує умови виробництва (факторні показники), дає характерис­тику впливу землеустрою безпосередньо на процес виробництва і на його ефективність (резупьтативні показники).

Система показників поділяється на три основні групи:

1) умови виробництва;

2) ефективність землеустрою;

3) ефективність використання виробничих ресурсів.

У першу групу включають показники, які характеризують розмір факторів і ресурсів виробництва, а також їх співвідно­шення. По суті, вони відображають рівень інтенсивності госпо­дарства. Сюди відносяться:

· структура земельних угідь;

· питома вага сільгоспугідь і ріллі в загальній площі;

· питома вага ріллі і багаторічних насаджень у сільськогос­подарських угіддях;

· питома вага умовної ріллі в площі сільгоспугідь;

· структура посівів;

· чисельність середньорічних працівників на 100 га сільгосп­угідь (трудозабезпеченість);

· фондооснащеність (фондозабезпеченість);

· енергооснащеність;

· відносні величини затрат на внутрішньогосподарське зем­левпорядкування, загальних затрат на проектні дослідні ро­боти з землеустрою, капітальних вкладень з організації те­риторії.

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...