Електронні медичні картки. Проблеми та завдання. Структура електронних персональних медичних записів (ЕПМЗ)

Електронні медичні картки

Проблеми та завдання

       Електронні медичні картки відіграють усе важливішу роль у передаванні та наданні дозволу на використання медичної інформації, дозволяючи попереджати шахрайство у медичному обслуговуванні. Існує значний потенціал для підвищення якості медичного обслуговування шляхом оптимізації інформаційних потоків та гарантування якості пов'язаних із доглядом інформаційних процесів. Доступ до медичних даних та їхнє передавання може здійснюватися простіше, в результаті чого знижуються витрати на обробку даних у кабінетах лікарів, лікарнях, аптеках та фондах медичного страхування.

       При цьому пацієнти отримують ширші можливості: з одного боку, дані про пацієнта зберігаються безпечно, з іншого боку, пацієнт одержує більше прав, оскільки самостійно вирішує, хто може отримувати доступ до інформації про його здоров'я. Інформація про здоров'я особи стає мобільною та дозволяє проводити оптимальне лікування у ситуаціях, коли в минулому така інформація могла втратитись, зокрема, коли пацієнти переселяються або подорожують.

            Експериментальний етап введення електронних медичних карток зараз уже завершився. З липня 2002 року в Тайвані були введені в дію Національні медичні картки. Уже поширено більше 350 тисяч професійних медичних карток та 24 мільйони медичних карток для пацієнтів. У Німеччині на 2005-2006 роки планується випуск національної медичної картки. Електронні медичні картки успішно впроваджені також у Португалії, Бельгії та в інших країнах.

Структура електронних персональних медичних записів (ЕПМЗ)

Електронні медичні картки (ЕМК) містять електронні медичниі записи занесені працівниками різноманітних медичних установ до яких звертався пацієнт. ЕПМЗ містить у собі такі елементи (обов'язкові і необов'язкові):

• Ідентифікатор пацієнта, однозначно визначає, якого пацієнта стосується цей ЕПМЗ . ІдентифІкатор, як правило, є посиланням до списку пацієнтів цієї установи, який зберігається в електронному медичному архіві. Проте ідентифікатором може бути й набір реквізитів пацієнта, що дозволяє його однозначно визначити серед пацієнтів як цієї так і іншої медичної організації.
• Унікальний ідентифікатор цього ЕПМЗ, що дозволяє однозначно знайти цей ЕПМЗ в електронному архіві відповідної медичної організації. Цей ідентифікатор має входити в роздруківку паперової копії ЕПМЗ і включатися в повідомлення при передачі ЕПМЗ по електронним каналами зв'язку.
• Ідентифікатор типу ЕПМЗ, відповідно до класифікатора типів ЕПМЗ, що використовуються в даному електронному архіві відповідної медичної організації. Може бути відсутнім, якщо даному електронному архіві використовується лише один тип ЕПМЗ (наприклад, в ізольованому електронному архіві лабораторії, яка робить один тип аналізів і, відповідно, здійснює лише один тип ЕПМЗ).
• Дата і час, події описуваної цим ЕПМЗ (огляду пацієнта, проведення маніпуляції, забору біоматеріалу для аналізу та ін. ).
• Номер історії хвороби чи амбулаторної карти. Необов'язковий елемент, що дозволяє визначити рамках якої історії хвороби чи амбулаторної карти складена ця ЕПМЗ.
• Ідентификатор особи, яка створила цей запис. Ідентифікатором може бути посилання до довідника працівників чи набір реквізитів, що дозволяє однозначно визначити автора ЕПМЗ серед працівників цієї медичної організації. Особа яка внесла запис і автор запису можуть відрізнятися.
• Текст ЕПМЗ. Необов'язковий елемент, що описує зміст цього ЕПМЗ (результат аналізу чи обстеження, статус, епікриз, призначення ліків тощо. ). Текст може бути відсутніми, якщо він міститься в файлах, прикріплених до ЕПМЗ, чи будується на підставі формалізованого опису, прикріпленого до ЕПМЗ.
• Прикріплені файли, що містять додаткову інформацію про цей ЕПМЗ (медичні зображення, графічні матеріали, тексти в різних форматах тощо. ). Прикріплені файли повинні мати стандартні формати. У систему мають бути включено засоби (програми), які забезпечують перегляд файлів використовуваних форматів. (Необов'язковий елемент).
• Формалізований опис ЕПМЗ. Набір кодів, значень і реквізитів, що дозволяє представити вміст ЕПМЗ, а також здійснювати електронну обробку ЕПМЗ (будувати динамічні криві, здійснювати пошук, відбір і фільтрацію ЕПМЗ за певними ознаками, проводити статистичну обробку, формувати звіти тощо. ). ( Необов'язковий елемент).
• Ідентифікатор автора ЕПМЗ. Обов'язковий елемент, що дозволяє однозначно визначити, хто написав і підписав цей документ. Ідентифікатором може бути посилання до довідника працівників чи набір реквізитів, що дозволяє однозначно визначити автора ЕПМЗ серед працівників цієї медичної організації. При використанні ЕПМЗ ідентифікатор автора має дозволити знайти сертифікат електронного цифрового підпису і перевірити його.
• Дата і час підпису ЕПМЗ, обов'язковий параметр, який визначає, з якого моменту документ вважається закінченим, підписаним і набирає статусу офіційного медичного документу. Цей елемент також є ознакою статусу документа: - якщо дата і час вказано, то документ закінчений і доступний іншим медичним працівникам; - якщо дата і час не вказано, то документ не закінчений і є робочим документом автора чи групи працівників.
• Дайджест, отриманий методом кешування вмісту ЕПМЗ і заши­фро­ваного секретним ключем сертифікату Електронного цифрового підпису особи, що підписала ЕПМЗ. Дайджест повинен бути отриманий кешуванням всього вмісту ЕПМЗ, включаючи всі прикріплені файли і всі елементи формалізованого опису. Цей елемент обов'язковий при використанні електронного цифрового підпису. ЕПМЗ може включати в себе й інші структурні елементи, відповідно до правил роботи конкретної медичної організації.