 |
Зб = Σ Зdзн * R + Σ Зdкг * R + Σ Зdсг * S + Σ Зdпр *Ф (1)
|
|
|
|
Зб = Σ Зdзн * R + Σ Зdкг * R + Σ Зdсг * S + Σ Зdпр *Ф (1)
де: Зdзн – питомі збитки, завданні здоров’ю населення, грн. на 1 особу (Таблиця 1);
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства;
Зdкг – питомі збитки комунальному; господарству, грн. (Таблиця 1):
Зdсг – питомі збитки сільському господарству і лісовому господарству, грн. (Таблиця 2);
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.;
Зdпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн грн. фондів наведено в Таблиці 2;
Таблиця 1
Питомі збитки, завдані здоров’ю населення (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери, грн.
| Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки | Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду мг/м3 |
Питомі збитки | ||
| здоров’ю населення | комунальному господарству | здоров’ю населення | комунальному господарству | ||
| 0, 30 | 0, 10 | ||||
| 0, 45 | 0, 25 | ||||
| 0, 60 | 0, 20 | ||||
| 0, 75 | 0, 25 | ||||
| 0, 90 | 0, 30 | ||||
| 1, 05 | 0, 35 | ||||
| 1, 20 | 0, 40 | ||||
| 1, 35 | 0, 45 | ||||
| 1, 50 | 0, 50 | ||||
| 1, 65 | 0, 55 | ||||
Таблиця 2
Питомі збитки сільському і лісовому господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн грн. фондів) залежно від концентрації пилу й сірчистого ангідриду
| Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки | Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3 |
Питомі збитки | ||
| с/г і ліс. господарству, грн | промисловості, грн | с/г і ліс. господарству грн | промисло-вості, грн | ||
| 0, 1 | 0, 05 | - | |||
| 0, 2 | 0, 1 | ||||
| 0, 3 | 0, 2 | ||||
| 0, 5 | 0, 3 | ||||
| 0, 6 | 0, 4 | ||||
| 0, 9 | 0, 5 | ||||
| 1, 2 | 0, 6 | ||||
| 1, 5 | 0, 7 | ||||
| 1, 8 | 0, 8 | ||||
Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах викиду шкідливих речовин, економічні збитки визначаються за формулою 2:
|
|
|
3а = Σ f1 * f2 * 3dа * Мв, (2)
де f1 – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитків (табл. 3);
f2 – коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду (табл. 4);
3dа – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн. /т (табл. 5);
Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.
Таблиця 3
Величина коефіцієнта f1, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення
| Значення коефіцієнта | Характеристика пункту, де розташовано об’єкт забруднення |
| 0, 1 | Для об’єкта, віддаленого від людських поселень, розміщеного на незручних для сільськогосподарського освоєння землях, які не мають цінності для збереження їх як ландшафтних і заповідних зон. |
| 0, 3 | Для об’єкта, розташованого віддалік від людських поселень на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт. |
| 0, 5 | Для об’єкта, розміщеного на території сільських населених пунктів. |
| 0, 7 | Для об’єкта, розташованого на території міста з населенням до 100 тис. осіб. |
| 1, 0 | Для об’єкта, розташованого на території міста з населенням від 100 тис. осіб до 500 тис. осіб. |
| 2, 0 | Для об’єкта, розташованого на території міста з населенням понад 500 тис. осіб. |
| 2, 5 | Для об’єкта, розміщеного поблизу ландшафтних водоохоронних зон, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах та інших населених пунктах. |
| 3, 0 | Для об’єкта, розташованого поблизу території курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, які охороняються державою, місць масового відпочинку людей. |
Таблиця 4
|
|
|
Величина коефіцієнта f2, який враховує висоту викиду
| Висота викиду, м | Коефіцієнт |
| 0-15 | 1, 5 |
| 16-40 | 1, 3 |
| 41-80 | 1, 0 |
| 81-150 | 0, 7 |
| 151-220 | 0, 3 |
| 221-300 | 0, 15 |
Таблиця 5
Питомі збитки від викиду 1 т токсичної речовини в атмосферу, грн/т
| Токсичні речовини | Питомі збитки |
| Пил | |
| Сірчаний ангідрид | |
| Оксид азоту | |
| Фтористичний водень та інші фтористичні сполуки | |
| Оксид вуглецю | |
| Вуглеводневі сполуки |
Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою 3:
Зв = Σ L * Звd * Мс, (3)
де: L – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 6);
Звd – питомі збитки від скиду 1 т забруднювальної речовини у воду (табл. 7);
Мс – маса скиду у воду, т/рік.
Таблиця 6
Величина коефіцієнта L, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону.
| Величина коефіцієнта | Характеристика району за водозабезпеченням |
| 0, 5 | Для районів, які не відчувають дефіциту у водних ресурсах. |
| 1, 0 | Для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться без дефіциту. |
| 1, 5 | Для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом. |
| 2, 0 | Для районів, де водозабезпечення здійснюється з великих водосховищ. |
| 3, 0 | Для районів, де скид стічних вод передбачено в малі річки за великого дефіциту води. |
Таблиця 7
Питомі збитки від 1 т забруднювальних речовин, грн/т
| Забруднювальні речовини | Питомі збитки |
| Завислі частки | |
| Важкі метали | |
| Органічні сполуки | |
| Кислоти і луги |
Навчальні завдання:
1. Підготуйте реферати на теми:
§ Оподаткування і навколишнє середовище.
§ Соціальні та економічні збитки.
§ Наукові основи та історичні етапи раціонального природокористування в Україні.
§ Принципи раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.
2. Розв’язати задачі:
Задача 1. Користуючись даними таблиць 1, 2, знайдіть економічні збитки для промислового підприємства, вартість основних промислово-виробничих фондів якого становить 300 млн. грн. і діяльність якого супроводжується концентрацією пилу в приземному шарі атмосфери: над промисловим майданчиком – 0, 9 мг/м3 повітря, над населеним пунктом із населенням 300 тис. осіб – 0, 45 мг/м3 повітря, а над полем і лісом загальною площею 100 га – 0, 2 мг/м3 повітря.
|
|
|
Задача 2. Користуючись даними таблиць3-5, визначте обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату, розташованого в населеному пункті людністю 380 тис. душ, який викидає в атмосферу на висоту 90 м 10 тис. т пилу, 7 тис. тсірчаного ангідриду і 18 тис. т оксиду азоту.
Задача 3. Користуючись даними таблиць 6, 7, визначте економічні збитки для підприємства, яке скидає в р. Південний Буг 40 тис. т завислих часток. 10 тис. т важких металів на рік, якщо в регіоні, де розташоване підприємство, баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом.
Лабораторно-практична робота № 2
Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів
Мета: ознайомитися з економічними результатами від впровадження природозахисних заходів.
Теоретичні відомості: У відповідності з діючими методиками визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічної шкоди, яка спричинена забрудненням навколишнього середовища до природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів.
Досягнення вказаних цілей оцінюється з допомогою екологічних і соціально-економічних результатів.
Екологічна результативність середовищезахисних заходів полягає у зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і покращення його стану. Вона проявляється в зниженні об’ємів забруднюючих речовин, збільшенні кількості і покращенні якості сприятливих до використання земельних, лісових і водних ресурсів.
Соціально-економічна результативність полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні національного багатства країни.
|
|
|
Соціальні результати заходів – це покращення фізичного розвитку населення, зменшення захворюваності, збільшення життя і періоду активної діяльності, покращення умов праці і відпочинку, підтримка екологічної рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду), збереження естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’ятників природи, заповідних зон і інших природоохоронних територій.
Екологічні та соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як допоміжні до економічних показників ефективності.
Економічні результати заходів – це економія або попередження втрат природних ресурсів, живої і уречевленої праці у виробничій і невиробничій сфері, а також у сфері особистого споживання.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального і чистого економічного ефекту від цих заходів.
Показник загальної (абсолютної) економічної ефективності природоохоронних затрат обчислюється як відношення річного обсягу повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до затрат, що його зумовили.
Повний економічний ефект природозахисних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат у невиробничій сфері, витрат із державного бюджету та особистих коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природозахисних заходів) і прогнозованого стану.
Загальна ефективність природозахисних витрат визначається на всіх стадіях, планування заходів з охорони природи та раціонального використання природних ресурсів у народному господарстві в цілому, економічних районах та областях, галузях і господарських об’єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
Оцінка ефективності – це порівняння результатів з видатками. До неї ставляться дві вимоги:
· по можливості повніше охоплювати всі соціально-економічні результати у різних сферах господарства як в найбільшій, так і у віддаленій перспективі;
· найповніше охоплювати усі видатки, пов’язані із здійсненними заходами.
Економічне обґрунтування природозахисних заходів здійснюється через порівняння їхніх економічних результатів ( Р ) з необхідними для їх впровадження витратами ( В ) з допомогою показників повного і чистого економічного ефекту ( Е ) від цих заходів, тобто:
|
|
|
|
|
|
