Класифікація часток за структурою

За хронологічною ознакою (часом виникнення) частки поділяють на первинні і вторинні. До первинних належать найпростіші за будовою, односкладні частки, які в сучасній мові вже не мають словотвірних і формальних зв’язків зі словами інших частин мови: би (б), же (ж), не, ні, ба, аж, ще, ну, но. Всі інші частки є вторинними. Вони в основному складні за будовою і зберігають структурно-словотвірні зв’язки з іншими частинами мови: ось, тут, це, куди, нехай, ледве, он, і (й), ніби, неначе, невже, адже, також і под.

За будовою виокремлюють прості і складені частки.

Прості частки. Це частки, утворені з одного слова. До них належать: а, абиде, абикуди, абищо, авжеж, аж, ані, атож, аякже, ба, би (б), бодай, було, власне, га, гаразд, ген, годі, давай, добре, еге, егеж, же (ж), і (й), лиш, лише, лишень, мабуть, майже, мов, мовби, на, навіть, навряд, наче, не, невже, немов, ні, ніби, нехай, ну, он, онде, ось, ото, от, оце, приблизно, рівно, саме, собі, справді, так, також, теж, тільки, то, точно, хай, хіба, хоч, уже (вже), чи, це, як, який, якраз та ін.

Складені частки. Ці частки утворені з кількох слів (двох, інколи трьох): хоч би, навряд чи, не тільки, трохи не, ледве не, не те щоб. Вони можуть утворюватися з кількох часток (ще б пак, хоч би); з частки і сполучника (а хіба, а то); з частки і прийменника (не без того); з частки і дієслова (було б); із сполучника і займенника (а то).

Складені частки поділяють на нечленовані і членовані. До нечленованих належать складені частки, компоненти яких у реченні не можуть бути розділені іншими словами, тобто між їх компонентами в реченні не можна вставити інші слова. Напр.: було б (Було б не залишатися в гуртожитку, а їхати додому); всього-на-всього (Це всього-на-всього калюжа, а не ставок); все ж таки (Все ж таки екзамен він склав!); далеко не (Це далеко не повна відповідь!); до чого ж (До чого ж тут гарно! До чого ж ти невдячний); ще б (Ще б не скласти цей екзамен! Ще б чого захотів!); чи що (Дзвінок, чи що? Глухий ти, чи що?); і то
(Батька і то не пустили в операційну!); як же (— Ти не виконав завдання! — Як же не виконав?); навряд чи (Навряд чи нададуть додаткову відпустку!); як так (– Ти навіть не хвилюєшся! – Як так не хвилююсь!)-, просто-напросто (Він просто-напросто сміється з нас!); так-таки (– Вхід заборонено! – Так-таки й заборонено!); що ж (Що ж ти блукаєш до ранку); чи й не (Чи й не весело! Чи й не парубок!); й так (Не гнівайся, я й так хвилююсь!).

До членованих належать складені частки, компоненти яких у реченні можуть бути розділені іншими словами, тобто між їх компонентами можна вставити інші слова. Напр.: ледь не (Голову ледь не розбив! Ледь голову не розбив!); як не (Як не знати цієї дороги! Як цієї дороги не знати!); лиш би (Лиш би вітру не було! Лиш вітру б не було! Лиш вітру не було б!); нехай би (Нехай би співали! Нехай співали б!); так і (Так і не пізнав він мене! Так не пізнав і він мене! Так не пізнав він і мене!); тільки б (Тільки б не спізнитися! Тільки не спізнитися б!); хоч би (Хоч би не спізниться! Хоч не спізниться б!); що за (Що за звичка у тебе! Що у тебе за звичка!); от би (От би дощу зараз! От дощу б зараз! От дощу зараз би!); ось і (Ось тобі і друг! Ось і друг тобі!).

Отже, така розвинута структура часток української мови дає можливість найповніше передавати найрізноманітніші відтінки значень і речень.