 |
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
|
|
|
|
Інструменти грошово-кредитної політики — це такі регулятивні заходи (прийоми, методи), які перебувають у повному розпорядженні центрального банку, безпосередньо ним контролюються і використання яких впливає на цільові орієнтири грошово-кредитної політики. Особливістю інструментів грошово-кредитної політики є те, що, застосовуючи їх, центральний банк має можливість впливати на процеси, що відбуваються не тільки в грошовому секторі економіки, а й у реальному та зовнішньому секторах.
Вибір інструментів грошово-кредитної політики, які застосовуються центральними банками, досить широкий. Використання різних інструментів варіюється залежно від спрямованості економічної політики держави, ступеня відкритості її економіки, рівня розвинутості грошового ринку, особливостей національної банківської системи, традицій та конкретних обставин.
Інструменти грошово-кредитної політики умовно можна класифікувати за такими ознаками:
—характер впливу на грошовий ринок;
—спрямованість регулятивного впливу;
—характер впливу на ліквідність банків;
—періодичність використання.
За характером впливу на грошовий ринок інструменти грошово-кредитної політики поділяються на інструменти прямої дії (адміністративні) та опосередкованої, непрямої дії (ринкові).
Інструменти прямої дії — це регулятивні заходи центрального банку, що мають форму обмежень, лімітів, директив. Вони спрямовані на обмеження сфери діяльності банків, зокрема визначають або обмежують ціни (процентні ставки) чи обсяги (кредитів). Яскравим прикладом застосування інструментів прямої дії є встановлення центральним банком для банків «кредитних стель», тобто обмежень на обсяг кредитних вкладень.
|
|
|
Інструменти опосередкованої дії — це регулятивні заходи впливу центрального банку на грошовий ринок шляхом формування на ринку відповідних умов, які визначають подальшу поведінку суб'єктів ринку. Інструменти опосередкованої дії ще називають ринковими, оскільки, застосовуючи їх, центральні банки проводять операції за ринковими цінами і на добровільних засадах. Застосування ринкових інструментів передбачає певний рівень їх регулювання. Так, у разі проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку центральний банк висуває певні вимоги і до учасників операцій і до цінних паперів, при рефінансуванні банків центральний банк визначає форми і методи рефінансування, зокрема порядок проведення кредитних тендерів.
Інструменти опосередкованої дії відрізняються більшою гнучкістю порівняно з інструментами прямої дії, вони більшою мірою притаманні ринковій економіці, але результати їх застосування не завжди адекватні визначеній меті.
Інструменти опосередкованого регулювання, які застосовуються центральними банками, поділяються на нормативні та коригувальні. Нормативні інструменти — це встановлення центральним банком для банків норми обов'язкових резервів та нормативів, що регламентують капітальну базу банків, ліквідність та ризики в діяльності банків. Вони є обов'язковими для виконання, тому деякі економісти вважають нормативні інструменти інструментами прямої дії. Нормативні інструменти періодично переглядаються з метою збільшення або зменшення їхніх параметрів. До коригувальних інструментів грошово-кредитної політики, тобто інструментів, застосування
Залежно від періодичності використання інструменти грошово-кредитної політики поділяються на інструменти постійної дії та інструменти разового використання. Постійно діючі інструменти центральні банки використовують для проведення як активних, так і пасивних операцій. У більшості країн центральні банки використовують постійно діючі механізми рефінансування банків. Прикладом таких механізмів виступає постійно діюча в межах Європейської системи центральних банків лінія рефінансування банків з надання кредиту «овернайт». Іншою складовою постійно діючих інструментів є механізм депонування надлишкових резервів банківської системи на рахунках у центральному банку. Прикладом такого механізму виступає діюча в межах Європейської системи центральних банків лінія депонування коштів банків у центральних банках у формі депозитів «овернайт». Центральні банки обмежують доступ банків до інструментів постійного кредитування і депонування коштів через установлення спеціальних процентних ставок, наприклад, кредити «овернайт» надаються за найвищою процентною ставкою на грошовому ринку, а депозити «овернайт» приймаються за найменшою процентною ставкою на грошовому ринку. Прикладом застосування центральними банками разових інструментів грошово-кредитної політики є розміщення ними у разі потреби депозитних сертифікатів.
|
|
|
Ефективність інструментів грошово-кредитної політики визначають такі чинники:
—гнучкість інструментів регулювання, тобто можливість ма
невру при застосуванні того чи іншого інструмента;
—зворотність дії інструмента, тобто можливість проведення
протилежної операції, наприклад, операції «прямого» репо і
«зворотного» репо;
—відповідність отриманих результатів наміченим цілям;
—швидкість дії.
В «Основних засадах грошово-кредитної політики» на 2010-15 роки. визначені наміри Національного банку України застосовувати широке коло інструментів грошово-кредитної політики: політику обов'язкових резервних вимог, політику рефінансування, процентну політику, політику проведення операцій на відкритому ринку, у тому числі проведення операцій на умовах угоди репо, депозитну політику через розміщення депозитних сертифікатів та залучення коштів банків на депозитні рахунки.
Питання для самоконтролю
1. Класифікаційна характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
2. Інструменти опосередкованого впливу центрального банку на грошовий ринок і економічні процеси та інструменти прямого впливу.
|
|
|
3. Інструменти постійної дії та інструменти разового використання.
4. Інструменти загальної спрямованості та селективні.
5. Зміст та ефективність політики обов'язкових резервних вимог.
6. Основні складові механізму обов'язкового резервування.
7. Розвиток механізму обов'язкового резервування в Україні.
8. Контроль НБУ за дотриманням банками норми резервування.
9. Зміст та ефективність політики рефінансування.
10. Особливості застосування політики рефінансування Національним банком України в умовах інфляції та в період монетарної стабілізації.
11. Зміст та ефективність процентної політики.
12. Чинники, що визначають рівень облікової ставки центрального банку.
13. Розвиток процентної політики НБУ.
14. Чинники, що послаблюють вплив облікової ставки на динаміку кредитного процента банків у сучасних умовах.
15. Зміст та ефективність політики відкритого ринку.
16. Характеристика операцій центрального банку на відкритому ринку.
17. Розвиток діяльності НБУ на відкритому ринку.
18. Депозитні сертифікати НБУ: призначення, порядок розміщення та обігу.
19. Інструменті прямого впливу центрального банку на грошовий ринок і економічні процеси.
20. Розкрийте сутність грошово-кредитної політики та її інституційну основу.
21. Що є об'єктом грошово-кредитного регулювання?
22. Проаналізуйте передавальний механізм і ефективність грошово-кредитної політики.
23. Проаналізуйте цільову спрямованість монетарної політики.
24. Дайте характеристику типів грошово-кредитної політики.
25. Проаналізуйте місце й роль грошово-кредитної політики в економічній політиці держави.
26. Наведіть класифікацію інструментів грошово-кредитної політики за різними ознаками.
27. Назвіть адміністративні інструменти грошово-кредитного регулювання та особливості їх, застосування.
28. Розкрийте зміст політики облікової ставки як інструмента грошово-кредитного регулювання.
29. Проаналізуйте чинники, які впливають на рівень облікової ставки центрального банку.
30. Які принципи лежать в основі встановлення облікової ставки центрального банку? Розкрийте їхній зміст.
31. Проаналізуйте вплив політики облікової ставки центрального банку на грошово-кредитну сферу.
32. У чому полягає сутність і призначення обов'язкового резервування?
Завдання до самостійної роботи
Проблемні питання для обговорення
1.Грошовий мультиплікатор. Фінансова суть.
|
|
|
I. ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
II. Мета та основні завдання Програми
III. Мета і завдання ІКТ навчання
III. Тестові завдання.
IV. Методичні рекомендації щодо виконання практичної ЧАСТИНИ КПІЗ
V. . Домашнє завдання
V. Домашнє завдання
V. Домашнє завдання
VI. Домашнє завдання
VI. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
