Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Інструменти грошово-кредитної політики – це такі регулятивні заходи, які перебувають у повному розпорядженні центрального банку, безпосередньо ним контролюються і використання яких впливає на цільові орієнтири грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика — це комплекс взаємо-зв 'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни, У такому визначенні сутність грошово-кредитної політики пов'язується з певними суспільними цілями, з певним монетарним механізмом їх досягнення (регулювання грошового ринку), із конкретною інституційною структурою, відповідальною за її проведення. Кожний із цих атрибутів конкретизується в законодавчих та нормативних актах держави.

Пов'язування грошово-кредитної політики з регулюванням грошового ринку означає визнання впливу її не тільки на пропозицію грошей, як це часто допускається в літературі, а й на попит на гроші. І хоча механізм регулятивного впливу на грошовий попит недостатньо розвинутий і досліджений, це не може бути підставою для виключення його зі сфери впливу грошово-кредитної політики. Особливо це важливо для країн із перехідною економікою, де попит на гроші є слабо розвинутим і потребує регулятивної підтримки.

У літературі застосовуються й інші підходи до визначення сутності грошово-кредитної політики. Представники одного з них трактують монетарну політику надто вузько — як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті¹. Представники

іншого підходу визначають її надто розширено — як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. У першому випадку механізм монетарної політики обмежується лише впливом на кількість грошей і явно збіднюються його результативні можливості, у другому — не визначено специфічного характеру монетарної політики, її відмінностей від інших секторів економічної політики, її особливого механізму впливу на економічні процеси.

Найбільш прийнятним є наведене вище визначення, яке відносить до грошово-кредитної політики ті заходи та дії регулятивного характеру, які здійснюються безпосередньо центральним банком чи за його участі та реалізуються через грошовий ринок у всіх його складових та різновидах, включаючи валютний ринок. За такого підходу грошово-кредитна політика набуває чітких, економічно обумовлених обрисів, внутрішньо єдиної інституційної основи, яка охоплює грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні грошово-кредитна політика являє собою комплексний, організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економічній системі. Саме в цьому розумінні ми використовуватимемо в подальшому поняття грошово-кредитної політики.

Сама назва цієї політики як грошово-кредитної зумовлена двома чинниками, які традиційно використовувалися в регулятивній практиці центральних банків:

—спрямуванням її на регулювання грошової маси (пропозиції
грошей) через емісійний механізм;

—забезпеченням регулювання пропозиції грошей через кредитний механізм.

—Ключовим суб'єктом монетарної політики є держава, яка відповідає за створення в країні найсприятливіших для економічного і соціального розвитку монетарних умов. Цю місію держави виконують через уповноважені органи — центральні банки, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції страхування банківських депозитів тощо. Певна роль надається також загальним органам державного управління — урядам, їх окремим структурам: міністерствам фінансів, економіки, казначействам тощо. Проте провідна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить центральним банкам.

—В Україні головною уповноваженою державою інституцією, яка відповідає за розроблення і реалізацію монетарної політики, є Національний банк України. Як передбачено Конституцією України (Ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє і затверджує Основні засади грошово-кредитної політики на кожний рік та здійснює контроль за її проведенням. Реалізує ж завдання грошово-кредитної політики безпосередньо апарат НБУ в процесі своєї повсякденної діяльності.

Формування монетарної політики як дуже важливого і складного механізму економічного регулювання ставить ряд вимог до банківської системи щодо рівня розвитку її інфраструктури та якості функціонування.

Основними з таких вимог є:

—дворівнева побудова банківської системи, за якої одному з
банків надається статус центрального з монопольним правом емісії грошей. На центральний банк покладається функція вироблення та реалізації монетарної політики;

—законодавче та фактичне забезпечення незалежності центрального банку від державних органів виконавчої та законодавчої
влади, достатньої для проведення ним самостійної монетарної
політики;

—законодавче закріплення за центральним банком статусу
резервної структури банківської системи в цілому з наданням
йому права регулювати резервні фонди всіх банків другого
рівня;

—законодавче надання центральному банку статусу кредитора останньої інстанції для банків другого рівня та статусу фінансового агента уряду;

—широкий розвиток мережі банків другого рівня, достатньої
для повного забезпечення попиту економічних суб'єктів на кредитні кошти;

—створення системи державного регулювання та нагляду за
роботою банків другого рівня, що гарантує функціональну поведінку останніх у межах, визначених монетарною політикою центрального банку;

—забезпечення високого рівня довіри до банківської системи загалом через досягнення стабільності кожного окремогобанку.

Основні показники грошово-кредитної політики наведені в таб.2.4-2.5.

Таблиця 2.4 Показники основних засад грошово-кредитної політики на

2013 рік

Показники	Поточний рік	Прогнозний рік
	прогноз	станом на 01.07	очікується зарік	усього	у тому числі по кварталах
					І	II	III	IV
1.Індекс споживчих цін, %	106—107	102,7	106—107,2	105,8—106,3

2.Монетарна база, млн грн	35 600— 37 700	38 219	42 515- 43 745	53 550— 57 750
—темп зростання, % до поточного року	117—120	ПА	138—142	126—132
3. Грошова маса, млн грн	72 400— 78 700	83 042	92 280— 95 570	121930— 132 755
—темп зростання, % до поточного року	122—127		143—148	132—139
4. Обмінний курс гривні до долара США, середній за період	5,48	5,33	5,34	5,38—5,42

Таблица 2.5 Індикатори грошово-кредитної політики правління

НБУ на 2013 рік

Показники індикаторів	Поточний рік	Прогнозний рік
	прогноз	станом на 01.07	очікується за рік	усього	у тому числі по кварталах
					І	II	III	IV
1. Гроші поза банками (М0): —млн грн — питома вага в МЗ, %	29 200 40,3	31073 37,4	34 311 37,2	42 661 35,0	34 111 36,1	36 336 35,6	39 061 35,6	42 661 35,0
2. Випуск грошей (чистий), млн грн. — через валютний ринок — через фондовий ринок — через кредитний ринок	6071 5119 -1062 2014	9872 9900 -721 191	10 637 10 970 -1075 741	11276 10738 -1063 1600	5886 6296 -266 -115	1060 1910 -266 -585	1730 297 -266 1399	2601 1965 -266 901
3. Грошовий мультиплікатор (МЗJ Монетарна база)	2,10	2,17	2,19	2,37	2,17	2,23	2,24	2,31
4.Швидкість грошей (ВВП/МЗ)	3,86	3,35	3,15	2,64	3,02	2,90	2,79	2,64
5. Темпи зростання кредитних вкладень банків, %	128,0	126,0	149,0	134,0	103,0	111,0	120,0	134,0
6. Міжнародні резерви НБУ, млн дол.
7. Чисті міжнародні резерви НБУ, млн дол.
8. Чисті внутрішні активи НБУ, млн грн	20 278		17 181	17 352	12 364	12 813	15 597	17 352

Питання для самоконтролю

1. Поняття, об'єкти та суб'єкти грошово-кредитної політики.

2. Вимоги до банківської системи та до грошового ринку як до складових інституційної основи грошово-кредитної політики.

3. Визначення стратегічних цілей грошово-кредитної політики.

4. Необхідність використання центральними банками проміжних та оперативних цілей грошово-кредитної політики.

5. Критерії для відбору цілей.

6. Таргетування інфляції, процентної ставки, грошової маси, валютного курсу.

7. Основні ланки передавального механізму грошово-кредитної політики у короткостроковому періоді та у довгостроковому.

8. Вплив грошово-кредитної політики на національну економіку.

9. Переваги грошово-кредитної політики та притаманні їй обмеження.

10. Типи грошово-кредитної політики.

11. Політика грошово-кредитної рестрикції (політика дорогих грошей): спрямованість, умови застосування, види, наслідки реалізації.

12. Політика грошово-кредитної експансії (політика дешевих грошей): спрямованість, умови застосування, види, наслідки реалізації.

13. Грошово-кредитна політика —- складова кон'юнктурної політики держави

14. Взаємозв'язок та порівняльний аналіз грошово-кредитної та фіскальної політики.

15. Кейнсіанський та монетаристський підходи до грошово-кредитної політики.

16. Особливості прояву та роль грошово-кредитної політики в умовах відкритої економіки.

17. Особливості визначення та реалізації грошово-кредитної політики в Україні на різних етапах ринкової трансформації економіки.

18. Експансійний характер грошово-кредитної політики у 1991 — 1994 рр.

19. Реалізація рестрикційної грошово-кредитної політики у 1995—1998 рр.

20. Грошово-кредитна політика на сучасному етапі в умовах переходу від стагнації до економічного зростання.

Завдання до самостійної роботи

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 121314 15 16 17 Следующая ⇒