Особливості державної реєстрації банків з іноземним капіталом

При будь-якому отриманні банком статусу банку з іноземним капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотну участь, для державної реєстрації банку з іноземним капіталом додатково до зазначених у статті 17 цього Закону документами іноземний інвестор або за його дорученням банк - емітент акцій, андеррайтер або будь-яке інша юридична або фізична особа, яка має доручення від іноземного інвестора, подає такі документи:

1) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні;
2) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;
3) нотаріально засвідчену за місцем видачі витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;
4) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо певному висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтверджено українською аудиторською організацією.

Документи, зазначені в пунктах 1, 2 (крім письмового запевнення іноземного інвестора), 3, 4 частини першої цієї статті, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадку, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він представляє:

1) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізовано в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) анкету, яка повинна містити, зокрема, інформацію про відсутність судимості.

Якщо документи, зазначені в цій статті, складені іноземною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом на українську мову.
Національний банк України має право відмовити у державній реєстрації банку з істотною іноземною участю за умови відсутності принаймні одного з документів, визначених цією статтею, або неналежного оформлення будь-якого з них. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

38. Відкриття філій, представництв та відділень комерційних банків
Філії банків відкриваються за згодою Національного банку України, яка надається на підставі таких документів:
1) клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місце знаходження та основних видів діяльності філії;
2) рішення спостережної ради банку про відкриття філій;
3) положення про філію, затвердженого спостережною радою банку;
4) інформації про керівника та головного бухгалтера філії.
Національний банк України перевіряє відповідність приміщення і обладнання філії вимогам, встановленим Національним банком України. Звертаємо увагу, що зазначену перевірку Національний банк України здійснює на місці, тобто, застосовує такий метод банківського нагляду, як інспектування.
Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком України протягом одного місяця з моменту надання усіх необхідних документів шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.
Банки зобов'язані надавати інформацію Національному банку України про відкриття представництва, яка вноситься до Державного реєстру банків.
Для внесення до Державного реєстру банків інформації про відкриття представництва банк подає до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:
1) клопотання банку про реєстрацію представництва із зазначенням його внутрішньобанківського реєстраційного коду;
2) копію протоколу (або витяг з протоколу) компетентного органу банку, засвідчений відбитком печатки банку, про відкриття представництва, що прийняте не раніше ніж за три місяці до часу подання клопотання;
3) положення про представництво, затверджене компетентним органом банку та підписане головою правління (ради директорів) у чотирьох примірниках;
4) копію довіреності керівнику представництва, засвідчену відбитком печатки банку, на здійснення представницьких функцій від імені банку.

39Для отримання ліцензії кредитна установа, що подає заяву, має дотримуватись низки вимог, передусім відносно:
· мінімального розміру статутного капіталу;
· джерел формування статутного капіталу;
· складу засновників банку;
· кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;
· кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії його діяльності;
· правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;
· заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних та безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.
Крім того, приймаючи рішення про видачу ліцензії, уповноважені органи можуть враховувати, наприклад, умови формування мережі філій нового банку; можливий вплив створюваного банку на
рівень конкуренції в кредитно-фінансовому секторі; національну належність капіталу чи засновника (у випадках, коли в країні діє особливий порядок розгляду заявок від іноземних осіб).
Ліцензія може містити положення про строки її дії, умови їх продовження, можливості внесення змін і доповнень, а також анулювання. У ній може бути обумовлено затвердження центральним банком кандидатур на перші керівні посади в банку після попередньої перевірки їхньої кваліфікації і досвіду роботи у разі істотних змін у структурі власності, злиття, зміни назви, зменшення сплаченої частки капіталу.
Основними причинами анулювання ліцензії є:
· нездатність створеного банку розпочати протягом визначеного строку виконання банківських операцій;
· невиконання банком умов ліцензії або виконання операцій, що нею не передбачені;
· порушення законів чи нормативних актів;
· виникнення становища, що загрожує інтересам вкладників, кредиторів та інвесторів.
В Україні відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” дозвіл на створення комерційного банку і на виконання банківських операцій видається Національним банком України. Для отримання ліцензії кредитна установа, що подає заяву, має дотримуватись низки вимог, передусім відносно:
· мінімального розміру статутного капіталу;
· джерел формування статутного капіталу;
· складу засновників банку;
· кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;
· кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії його діяльності;
· правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;
· заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних та безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.
Крім того, приймаючи рішення про видачу ліцензії, уповноважені органи можуть враховувати, наприклад, умови формування мережі філій нового банку; можливий вплив створюваного банку на
рівень конкуренції в кредитно-фінансовому секторі; національну належність капіталу чи засновника (у випадках, коли в країні діє особливий порядок розгляду заявок від іноземних осіб).
Ліцензія може містити положення про строки її дії, умови їх продовження, можливості внесення змін і доповнень, а також анулювання. У ній може бути обумовлено затвердження центральним банком кандидатур на перші керівні посади в банку після попередньої перевірки їхньої кваліфікації і досвіду роботи у разі істотних змін у структурі власності, злиття, зміни назви, зменшення сплаченої частки капіталу.
Основними причинами анулювання ліцензії є:
· нездатність створеного банку розпочати протягом визначеного строку виконання банківських операцій;
· невиконання банком умов ліцензії або виконання операцій, що нею не передбачені;
· порушення законів чи нормативних актів;
· виникнення становища, що загрожує інтересам вкладників, кредиторів та інвесторів.
В Україні відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” дозвіл на створення комерційного банку і на виконання банківських операцій видається Національним банком України.