Формування статутного капіталу банків: нормативні вимоги, учасники, порядок сплати

Статутний капітал банку формується його заснов­никами виключно грошовими внесками, які мають законне походження і є їх власністю. Згідно зі ст. 31

Т.П.Гудзь

Закону України «Про банки і банківську діяльність» мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим, ніж 10 мільйонів євро. Внески засновників-нерезидентів в іноземній валюті зараховуються у гривневому еквіваленті, перера­хованому за офіційним курсом гривні на день підписання установчого договору. Цим документом визначаються порядок та терміни повної сплати статутного капіталу, оскільки до дня скликання установчих зборів та початку державної реєстрації банку засновники повинні сформу­вати не менше 30 % статутного капіталу (а для закритих акціонерних товариств — 50 %). Спочатку кошти для формування статутного капіталу акумулюються на поточному рахунку в будь-якому банку-резиденті на території України на підставі відповідного рішення установчих зборів. Пізніше ці кошти будуть перераховані на накопичувальний рахунок. Він відкривається територіальним управлінням Національного банку у тижневий термін із дати подання документів для державної реєстрації банку на підставі заяви уповно­важеної від засновників особи.

У зв'язку з цим перевірці підлягають отримані від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямо­вуються на формування його статутного капіталу. Банкам забороняється:

1) використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення;

2) проводити зустрічні інвестиції у статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції в статутні капітали їх учасників.

Зазвичай протягом першого року функціонування банку статутний капітал має бути повністю сплаченим (п.4 Положення про порядок створення і державної

Банківський нагляд

реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень).

Тільки після повного виконання своїх зобов'язань учасниками щодо оплати статутного капіталу банк має право його збільшувати. Джерелами для цього є спря­мування дивідендних доходів, нарахованих власникам з прибутку самого банку, на придбання акцій нової емісії або додаткове внесення коштів.