 |
Термінологічний словник
|
|
|
|
Автоматизована інформаційна система «Досьє банків» —
автоматизована інформаційна система банківського нагляду, що являє собою комплекс інформаційних, програмних та організаційних засобів, що забезпечують накопичення, підтримання в актуальному стані, збереження та отримання вихідної інформації щодо діяльності та фінансового стану комерційних банків.
Адекватність основного капіталу (НЗ) — економічний норматив, що встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.
Адекватність регулятивного капіталу (Н2) — економічний норматив, що відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її беруть на себе кредитори/ вкладники банку.
Асоційовані особи — члени родини, а також юридичні особи, в яких керівниками є батьки, брати й сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку та установ — акціонерів (учасників) банку, які є власниками істотної участі в банку.
Афілійовані особи — установа, що має істотну участь у банку або установа, в якій банк є власником істотної участі.
Балансова вартість активів — підсумок балансу банку.
Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов'язань (балансових і
|
|
|
Т.П.Гудзь
позабалансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою, яка також, в свою чергу, може бути довгою або короткою.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) — економічний норматив, що встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.
Відвернені кошти — статті пасиву балансу банку, на суму яких зменшується основний і додатковий капітал для визначення регулятивного капіталу.
Власний капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.
Держави, що включені до категорії А — Австралія, Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Польща, Португалія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та Японія.
Довга валютна позиція — коли обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань.
Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) — включає резерви під стандартну заборгованість інших банків; резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; результат переоцінки (дооцінки) основних засобів, які належать до нерухомого майна (будівлі, споруди), що забезпечує технологічне здійснення банківських функцій; результат поточного року, що зменшений на суму доходів, не отриманих понад ЗО днів з дати їх нарахування; субординований борг, що враховується до капіталу, нерозподілений прибуток минулих років, прибуток звітного року, що очікує затвердження.
Банківський нагляд
Економічні нормативи — показники, що встановлюються Національним банком України, дотримання яких є обов'язковим для банків.
|
|
|
Емісійні різниці (емісійний дохід) — сума перевищення доходів, отриманих банком від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).
Єдиний апаратно-програмний комплекс «Реєстр позичальників» — єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних рівнях від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами.
Загальна сума інвестування (Н12) — економічний норматив, що встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку.
Загальні резерви банків, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій — резерви, що створюються банками за такими активними операціями: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 31 день та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.
Зважені на ризик активи — сумарні активи, статті яких зменшені за відповідною ставкою ризику.
Інвестиційний клас — кредитний рейтинг банку, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових Рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's,
Т.П.Гудзь
Moody's), який свідчить про низьку ймовірність невиконання зобов'язань.
Інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) — економічний норматив, що встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.
Інсайдер — фізична або юридична особа, що має доступ до конфіденційної інформації банку та/або вплив на його діяльність. До інсайдерів належать: власники істотної участі; управлінський персонал банку; перші керівники (голова та члени спостережної ради банку, голова правління/ради директорів та члени правління/ ради директорів, заступники голови правління/ради директорів (президент, віце-президенти); головний бухгалтер та його заступники); інший управлінський персонал: керівники філій; головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами і пасивами, ключових напрямів діяльності банку; працівники внутрішнього аудиту; члени ревізійної комісії; контролери; особи, які здійснюють зовнішній аудит банку; особа, яка є керівником державних органів (фондів, комітетів тощо) і відповідно до своїх посадових обов'язків здійснює контроль за діяльністю банків; керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб; асоційовані особи.
|
|
|
Капітал 1-го рівня — див. основний капітал.
Капітал 2-го рівня — див. додатковий капітал.
Капітал 3-го рівня — короткостроковий суборди-нований борг.
Капіталізовані дивіденди — дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу та на розвиток діяльності банку.
Банківський нагляд
Контрагент — будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з банком відносини фінансового характеру.
Коротка валютна позиція — коли обсяг зобов'язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог.
Короткострокова ліквідність (Н6) — економічний норматив, що встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.
Кредитний ліміт — максимальна сума кредиту, яку кредитор (банк) може надати одному позичальнику чи групі позичальників.
Кредитний ризик — ризик невиконання позичальником його зобов'язань щодо кредитора.
Кредитоспроможність — наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.
|
|
|
Ліквідність активів — швидкість перетворення активів у засоби платежу: чим вища швидкість, тим вищий рівень ліквідності.
Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Майнові права — права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором.
Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7) — економічний норматив, що встано-
Т.П.Гудзь
влюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.
Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) — економічний норматив, що встановлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.
Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) — економічний норматив, що встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку.
Миттєва ліквідність (Н4) — економічний норматив, що встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).
Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) — економічний норматив, що призначений для покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
Негативно класифіковані активи — кредитні операції, що визначені за ступенем ризику як «сумнівні», «безнадійні», дебіторська заборгованість, що належить до III та IV груп ризику; цінні папери, які підлягають перегляду на зменшення корисності і сума очікуваного
|
|
|
Банківський нагляд
відшкодування за якими становить менше 50 відсотків їх балансової вартості, прострочені понад 31 день та сумнівні до отримання нараховані доходи; кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах, а також у банках, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений однією зі світових рейтингових компаній.
Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) — економічний норматив, що встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з проведенням операцій в іноземній валюті, що може призвести до значних утрат банку.
Основний капітал (капітал 1-го рівня) — це фактично сплачений статутний капітал та розкриті резерви банку, які включають дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу, емісійні різниці, резервні фонди, створені згідно із чинним законодавством, а також загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.
Пов'язана особа — див. інсайдер.
Поточна ліквідність (Н5) — економічний норматив, що встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.
Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.
Резерв для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків — спеціальний резерв, необхідність якого зумовлена кредитними ризиками, пов'язаними із банківською діяльністю.
Резервний капітал — частина власного капіталу, яка формується згідно з чинним законодавством за рахунок прибутку після сплати податків у розмірі встановленому
Т.П.Гудзь
засновницькими документами, але не меншому 25% статутного капіталу із щорічних відрахувань від чистого прибутку у розмірі, не меншому за 5%. Резервний капітал призначений для покриття непередбачуваних витрат (за форс-мажорних обставин) та балансових збитків, понесених у процесі здійснення банківської діяльності.
Ризики в банківській діяльності — це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капіталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організації досягати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або використовувати можливості для розширення бізнесу.
Розкриті резерви — це резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені банком у фінансовій звітності (дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу, емісійні різниці).
Споріднена особа — установа, в якій власником істотної участі є особа, яка водночас володіє істотною участю в банку; або установа, керівники якої є одночасно керівниками банку.
Створення резервів під кредитні ризики — це визначення витрат із метою відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризикованості кредитних операцій.
Субординований борг — звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може
Банківський нагляд
перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.
Фінансовий капітал банку — це сукупний капітал банку, який включає як власні, так і залучені кошти.
План практичного заняття №3
1. Зміст та організація пруденційного нагляду.
2. Нормативи капіталу та ліквідності банку.
3. Нормативи та вимоги до обмеження кредитного
ризику.
4. Нормативи інвестування.
5. Норматив та обмеження ризику відкритої валютної позиції банку.
6. Механізм контролю за дотриманням банками
економічних нормативів.
|
|
|
