Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Нормативи капіталу банку

Фундаментом надійної та довготривалої роботи будь-якого банку є його капітал. У сучасній банківській практиці вирізняють кілька видів капіталу, серед яких найважливішим для вирішення завдань банківського нагляду є показник регулятивного капіталу.

Регулятивний капітал (НІ) призначений для покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків (додаток Б).

З 14.09.2006 р. мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим від 10 млн евро. Діючим банкам необхідно впродовж трьох років (тобто до 14.09.2009 р.) довести свій статутний капітал до встановленого рівня. У зв'язку з цим міні-

Банківський нагляд

мальний розмір регулятивного капіталу (НІ) діючих банків переглядається щорічно в бік підвищення. Так, починаючи із 01.01.2007 р. для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), регулятивний капітал має бути не менше, ніж 8 000 000 євро.

Контроль за дотриманням банками мінімального розміру регулятивного капіталу здійснюється Національним банком за нормативними значеннями, що зафіксовані в гривнях. Для цього затверджена величина регулятивного капіталу у євро перераховується за більшим із двох курсів: або встановленим Національним банком курсом євро на перше січня, або середньоарифметичною величиною курсу євро за четвертий квартал звітного року.

На сьогодні чинною є постанова Національного банку України №91 від 29.03.2005 p., якою затверджені нормативи регулятивного капіталу у гривнях для різних видів банків. Зокрема, до банків, що поширюють свою діяльність на всю Україну, мінімальний розмір регулятивного капіталу встановлений у розмірі 57740 тис. грн. Протягом року (щоденно) нормативне значення мінімального розміру регулятивного капіталу банків у гривнях не може бути меншим, ніж установлене Національним банком на перше січня цього ж року. Як свідчить практика, недотримання нормативу регулятивного капіталу майже не зустрічається.

У Базелі-ІІ запропоновано виділяти три рівні капіталу — складові регулятивного капіталу (додаток Г). Увагу привертає виділення капіталу третього рівня, до якого віднесено короткостроковий субординований борг. Ця складова регулятивного капіталу передбачена винятково для покриття ринкового ризику і в жодному разі не може слугувати покриттям кредитного та операційного ризиків. Капітал третього рівня не є обов'язковою компонентою, оскільки у разі його відсутності чи нестачі ринкові ризики покриваються основним та додатковим

Т.П.Гудзь

капіталом у частині, що не бере участі в покритті кредитного та операційного ризиків.

Аналітичні дані щодо складу регулятивного капіталу українських банків свідчать, що його основними джерелами формування є фактично сплачений статутний капітал, субординований борг, резервні фонди та загальні резерви, результати переоцінки основних засобів, нерозподілений прибуток.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2 — норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більшу частку ризику беруть на себе власники банку, і, водночас, ризик менший для креди-торів-вкладників банку.

Отже, норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів банку. Н2 розраховується як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів (наприклад: гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти надані клієнтам), зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених: на суму створених відповідних резервів за активними операціями, на суму забезпечення кредиту (чи вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав (додаток Д).

Норматив адекватності регулятивного капіталу діючих банків має бути не меншим, ніж 10%. Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

— протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) — не менше 15%;

Банківський нагляд

—протягом наступних 12 місяців — не менше 12%;

—надалі — не менше 10%.

Контроль за дотриманням нормативу Н2 проводиться пруденційним наглядом станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число кожного місяця на основі даних електронної звітності.

Як свідчить практика найчастіше порушується норматив Н2. Стан виконання банками України нормативу адекватності регулятивного капіталу у 2006 році поданий рис. 7.

Рис. 7. Класифікація українських банків за рівнем адекватності

регулятивного капіталу

Сучасний стан банківської системи характеризується відносним зниженням адекватності регулятивного капіталу, але не нижче його нормативу. Це відбувається внаслідок менш інтенсивного приросту регулятивного капіталу банків порівняно зі зростанням їх активів — переважно за рахунок довго- та короткострокових кредитів, наданих у поточну діяльність підприємств, довгострокового кредитування поточних потреб населення та видачі короткострокових міжбанківських кредитів.

Т.П.Гудзь

Норматив адекватності основного капіталу (НЗ) встановлюється з метою визначення рівня захисту кредиторів і вкладників банку від збитків, які він може понести у разі непередбачуваних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку. Склад основного капіталу подано в додатку В. Загальні активи банку — це валюта балансу банку. Однак при розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та суму зносу основних засобів.

Значення нормативу НЗ має бути не меншим, ніж 4 %. Контроль за дотриманням нормативу адекватності основного капіталу проводиться пруденційним наглядом за формулою середньозваженої величини за місяць.

Залежно від величини нормативів капіталу банки визначається рівень капіталізації банків (таб. 2).

Як критерій для класифікації банків за рівнем капіталізації, крім нормативів капіталу, використовується відносна величина обсягу негативно класифікованих активів, до яких належать:

— кредитні операції, що класифіковані за ступенем
ризику як «сумнівні», «безнадійні»;

— дебіторська заборгованість, що належить до III та IV
груп ризику;

— цінні папери, що обліковуються в торговому портфелі та за якими сума накопиченої уцінки перевищує 50% від вартості їх придбання, тобто їх балансової вартості без урахування накопиченої переоцінки;

— цінні папери, що обліковуються в портфелях на продаж та до погашення, значення показника ризику яких становить «0,5» та більше;

— прострочені понад 31 день та сумнівні нараховані доходи;

Банківський нагляд

Таблиця 2 Класифікація банків за рівнем достатності капіталу

Група банків	Межі, в яких повинні знаходитися нормативи капіталу	Обсяг активів з негативною класиці- кацією
НІ	Н2	НЗ
Добре капіталізовані	Вище мінімального розміру регулятивного капіталу	17% та вище	8% та вище	Відсутні
Достатньо капіталізовані	У межах 8%-17%	У межах 4%-8%	Відсутні
Недокапіталі-зовані	У межах 6%-8%	У межах 3%-4%	Відсутні
Значно недокапіталі- зовані	Менше мінімального розміру регулятивного капіталу, у розмірі, що не перевищує 20%	У межах від 2% до 6%	у межах від 1,3% доЗ%	У межах від 45% до 60% регулятивного капіталу банку
Критично недокапіта- лізовані	Менше мінімального розміру регулятивного капіталу, у розмірі, що перевищує 20%	Менше, ніж 2%	Менше, ніж 1,3%	Перевищує 60% регулятивного капіталу банку

— кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках у банках-резидентах і нерезидентах, які визнані банкрутами або ліквідовуються, або зареєстровані в офшорних зонах, чи розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений рейтинговим агентством України.

При виявленні недостатнього рівня капіталізації банку органи нагляду мають застосувати адекватні заходи впливу з метою попередження фінансових проблем або мінімізації їх негативних наслідків.

Т.П.Гудзь

Нормативи ліквідності банку

Поняття «ліквідності» має широкий спектр застосування і може бути характеристикою фінансового стану суб'єкта економічних відносин або якості окремого виду активу.

Ліквідність банку — це спроможність банку щодо своєчасного виконання своїх зобов'язань. Для її підтримання банк повинен так управляти своїми активами та пасивами, щоб залучені кошти на короткий термін не використовувалися для надання довгострокових кредитів, тобто має бути збалансованість за термінами та обсягами між зобов'язаннями та активами банку.

Ліквідність активів — це швидкість перетворення їх у засоби платежу. Не відстежуючи належним чином якість своїх активів банк ризикує тим, що в його розпорядженні у певний момент часу не буде достатньо платіжних засобів для виконання своїх зобов'язань. Це називається ризиком ліквідності.

У зв'язку з цим банк повинен постійно:

— управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів;

— забезпечувати нормативне співвідношення між регулятивним капіталом та зобов'язаннями;

— формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем ризику.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк визначає три нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок

Банківський нагляд

високоліквщних активів, до яких належать кошти в касі та на кореспондентських рахунках.

(1)

де Ккр — кошти на кореспондентських рахунках

Ка — кошти в касі:

Рп — зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками.

Пруденційний нагляд контролює дотримання нормативу миттєвої ліквідності за формулою середньозваженої величини за місяць, яка повинна бути не менше 20%.

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. Він розраховується за формулою:

(2)

де Апв — активи первинної та вторинної ліквідності;

Рп — зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками;

З — коротко- та довгострокові зобов'язання банку.

До активів первинної та вторинної ліквідності належать:

—готівкові кошти;

—банківські метали;

—кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках;

—строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках;

— боргові цінні папери, що рефінансуються Націо
нальним банком, у торговому портфелі банку, в портфелі
банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

82 Т.П.Гудзь

— боргові цінні папери, емітовані Національним
банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку
до погашення;

— боргові цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— надані кредити.

До зобов'язань банку, що враховуються при розрахунку Н5, належать як балансові, так і позабалансові рахунки:

— кошти до запитання;

— короткострокові та довгострокові кредити, які
одержані від Національного банку та інших банків;

—кошти бюджету України;

—строкові депозити інших банків та клієнтів;

—цінні папери власного боргу, емітовані банком;

—субординований борг банку;

— зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

— зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Контроль за дотриманням нормативу Н5 проводиться пруденційним наглядом станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число кожного місяця. На вказані дати відстежується величина нормативу поточної ліквідності, яка не повинна бути меншою за 40%.

Економічне призначення нормативу короткострокової ліквідності (Н6) полягає у контролі за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

(3)

де Ал — ліквідні активи;

Рп — зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками;

Банківський нагляд

Зк — короткострокові зобов'язання (строком погашення до одного року).

Як ліквідні активи у формулі (3) враховуються:

—готівкові кошти;

—банківські метали;

—кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку та інших банках;

—короткострокові депозити, що розміщені в Національному банку та інших банках;

—короткострокові кредити, що надані іншим банкам;

— боргові цінні папери органів державної влади в
торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та
в портфелі банку до погашення.

До зобов'язань, що беруться до розрахунку нормативу короткострокової ліквідності, включаються:

— кошти до запитання;

— кошти бюджету України;

— короткострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

— короткострокові депозити інших банків і клієнтів;

— короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

— зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Щодекади (на 1-ше, 11-те та 21-ше кожного місяця) пруденціинии нагляд перевіряє дотримання нормативу Н6'— він має бути не меншим, ніж 20%.

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒