Методичні рекомендації до вивчення теми З

Основним завданням при вивченні цієї теми є погли­блення знань щодо пруденційного нагляду — другої форми банківського контролю. Він передбачає дистан­ційну регулярну перевірку діяльності банків щодо дотримання нормативних показників, визначених за даними фінансової звітності. В цьому питанні важливим є з'ясування, якими підрозділами Національного банку розробляються економічні нормативи, а на які покладено функції контролю за їх дотриманням.

Після ознайомлення з організаційним аспектом пруденційного нагляду детальному вивченню підлягають економічні нормативи: їх класифікація, сутність та порядок розрахунку, що регламентовано Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні (постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. №368).

Особливу увагу слід приділити формуванню чіткого розуміння регулятивного капіталу — найважливішого нормативу, який є базою розрахунку інших показників. При вивченні його сутності та методики розрахунку необхідно ознайомитися із діючим порядком визначення згідно з розділами II та НІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24], а також із вимогами, передбаченими другою Угодою про капітал (Базелем-П).

Акцент при вивченні економічних нормативів необ­хідно зробити на граничних величинах показників. Наприклад, фактичний розмір регулятивного капіталу не може бути нижчим за мінімальний його розмір, встановлений Національним банком України і класифі­кований за видами банків та критерієм територіального поширення їх діяльності (глава 2 розділу II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24]).

Т.П.Гудзь

При розгляді методики визначення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) увагу привертає нове поняття — зважені за ризиком активи. Визначення останнього показника базується на класифікації активів банку за ступенем ризику, що регламентовано пунктом 1.3 глави 1 розділу IV Інструкції про порядок регулю­вання діяльності банків в Україні [24].

Приділяючи увагу показнику адекватності основного капіталу банку (НЗ), потрібно запам'ятати компоненти, що підлягають вирахуванню із основного капіталу. Йдеться, насамперед, про недосформовані резерви під можливі збитки за активними операціями банків; нематеріальні активи за вирахуванням суми зношування; капітальні вкладення в нематеріальні активи; збитки минулих років і збитки минулих років, що очікують затвердження; збитки поточного року. Про це детально вказано у главі 2 розділу IV Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24].

На основі нормативів капіталу (НІ, Н2, НЗ) банки класифікуються за рівнем капіталізації відповідно до умов, визначених главою 3 розділу IV Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24].

Належну увагу треба приділити вивченню ліквідності банку. Від стану ліквідності активів банку залежить його спроможність своєчасно погашати власну заборгованість (повернення вкладів, міжбанківських кредитів, тощо). У зв'язку з цим Національний банк України визначив критерії, за якими відстежується стан ліквідності банків: норматив миттєвої ліквідності (Н4); норматив поточної ліквідності (Н5); норматив короткострокової ліквідності (Н6). З економічним змістом, порядком розрахунку та граничними величинами нормативів ліквідності потрібно детально ознайомитися, опрацювавши розділ V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24].

Банківський нагляд

Домінуючим видом активних операцій банків є надання кредитів. При цьому у банків виникають ризики неповернення коштів — кредитні ризики. Тому обов'яз­ковому вивченню підлягають умови кредитування, встановлені Національним банком України для інсайд-ерів вітчизняних банків (глава 1 розділ VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24]).

Для вивчення методики оцінки рівня кредитного ризику та сприяння раціональному формуванню кредит­ного портфеля необхідно ознайомитися зі змістом глав 2—5 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24]. Головним завданням при опрацюванні вказаного матеріалу є засвоєння студентом знань щодо економічної сутності та методики розрахунку таких показників: норматив розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7); норматив великих кредит­них ризиків (Н8); норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9); норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, а саме за прямими інвестиціями, Національний банк установлює два нормативи інвесту­вання: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (НІ 1); норматив загальної суми інвестування (Н12). Вказані показники підлягають детальному вивченню шляхом опрацювання студентом розділу VII Інструкції про порядок регулювання діяльн­ості банків в Україні [24].

Діяльність банків на валютних ринках пов'язана з валютним ризиком (одним з елементів ринкового ризи­ку), який виникає у зв'язку з використанням різних валют та банківських металів під час проведення банків­ських операцій. З метою зменшення валютного ризику в Діяльності банків Національний банк установлює

Т.П.Гудзь

норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (НІ3-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (НІ3-2). Перш ніж перейти до вивчення методики розрахунку даних нормативів, студенту потріб­но пригадати суть понять «довга валютна позиція» та «коротка валютна позиція», а потім докладно опрацювати розділ VIII Інструкції про порядок регулювання діяль­ності банків в Україні [24].

Дотримання вищевказаних економічних нормативів є обов'язковим для всіх банків, що діють на території України. Одночасно Національний банк встановлює спеціальні вимоги щодо певного виду діяльності спеціалізованих банків. Це пов'язано з тим, що спеціалі­зація банків призводить до концентрації ризиків, тому НБУ встановлює підвищені значення економічних нормативів для забезпечення більш високого, порівняно з універсальними банками, рівня адекватності регуля­тивного та основного капіталу, рівня ліквідності та запобігання надмірному перекладанню банками ризиків на своїх кредиторів (вкладників). Детальні знання щодо умов встановлення підвищених економічних нормативів студенти мають отримати після опрацювання розділу IX Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [24].

Заключним завданням вивчення цієї теми є з'ясування механізму контролю за дотриманням банками встановлених економічних нормативів, який здійсню­ється відповідними територіальними управліннями та підрозділами центрального апарату банківського нагляду Національного банку на постійній основі. При розгляді цього питання увагу слід звернути на звітні періоди пруденційного нагляду і які саме нормативи підлягають перевірці.

Банківський нагляд

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

IV. Методичні рекомендації щодо виконання практичної ЧАСТИНИ КПІЗ
Аномальні рівні перевірки вивчення часових рядів за допомогою методу Ірвіна
Аудиторський висновок i рекомендації підприємству.
Вивчення роботи відділів.
ВСТУП ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Деякі рекомендації для початку груп – аналітичної практики.
Завдання вивчення дисципліни
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Воспользуйтесь поиском по сайту: