Правова база й банківське регулювання

3.1. Парламент країни Д ухвалив новий закон про банки в 1998 р., що надає ЦБД широкі повноваження для здійснення банківського нагляду в країні. Після цього вийшли інші нормативні акти й постанови. Найважливіші аспекти, відображені в них, такі:

3.2. Достатність капіталу: банки повинні мати у своєму розпорядженні мінімальний капітал у 500,000 національних грошових одиниць у будь-який час. Мінімальний капітал має бути у формі основного капіталу, що визначається як сукупність сплаченого акціонерного капіталу, додатково сплаченого капіталу й нерозподіленого прибутку.

3.3. Існуюча вимога до достатності капіталу являє собою змінений і спрощений варіант Базельського методу зважених за ризиками активів. Банки повинні мати у своєму розпорядженні основний капітал у розмірі 6 % від сукупних балансових і позабалансових активів. Позабалансові активи визначаються як акредитиви й гарантії за мінусом грошових знаків та монет і сальдо на рахунках у ЦБД. Обґрунтуванням цієї жорсткої вимоги була думка, що банкам країни Д треба мати більш надійний захист коштів вкладників порівняно з іншими країнами. До того ж банкам належало мати сукупний капітал у розмірі 8 % від суми всіх балансових і позабалансових активів за мінусом грошових знаків і монет і залишків за коррахунками в ЦБД.

3.4. Обмеження розміру кредитування: закон про банки встановлює межі розміру кредиту одному позичальнику й відповідній групі позичальників, а також ліміти на надання позик інсайдерам. Жорсткі принципи було розроблено для нарахування відсотків за неповерненими активами. Неповернені активи визначаються відповідно до міжнародних принципів, тобто 90 днів прострочення. ЦБД не наполягає на автоматичному резервуванні під неповернені активи; замість цього він проводить інспекцію на місцях.

Після класифікації активів у ході інспекції на місці вимоги до резервування під неповернені позики такі: під активи, які не відповідають стандарту, — 20 % від суми неоплачених активів; під сумнівні — 50 % від неоплачених активів; під збиткові — 100 %.

Примітка для студентів: Оскільки цей приклад не описує правил і процедур нарахування відсотків (зокрема, обов’язкового списання процентного прибутку за неповерненими позиками після перевищення встановленого періоду прострочення), ця процедура повинна розглядатися як невід’ємна частина інспектування на місцях.

3.5. Вимоги до запасу готівки: банки зобов’язані тримати 10 % від усіх депозитів вкладників у формі резервів без нарахування відсотків у ЦБД.

3.6. Вимоги до лівідності активів: банки зобов’язані тримати ліквідні активи (у вигляді грошових знаків і монет плюс кошти на рахунках у ЦБД та інших банках) на рівні 25 % від поточних рахунків плюс 10 % від ощадних і строкових депозитів.

3.7. Заходи впливу: новий закон про банки надає ЦБД повноваження силового впливу. Вони такі: 1) право вимагати від керів­ництва банку вжиття необхідних заходів щодо виправлення ситуації за результатами інспекції на місці на основі підписаної між ЦБД й директорами даного банку угоди; 2) припинення виплати дивідендів; 3) право сповільнити розвиток філій або розширення діяльності банку; 4) вимагати юридичного припинення існування банку (ліквідації); 5) право звільняти керівництво від роботи з метою захисту інтересів вкладників.

3.8. Контроль, закриття й ліквідація: ЦБД може взяти контроль над банком щодо визнання останнього неплатоспроможним у разі значного дефіциту капіталу або за інших обставин, які створюють загрозу коштам вкладників. Ця процедура вимагає закриття банку й передання контрольних функцій ЦБД. Як наступник ЦБД може вибрати варіант дії: 1) розрахуватися з вкладниками за їхніми депозитами (у країні не існує організацій страхування депозитів); 2) організувати поглинання іншим банком або фінансовим інститутом; або 3) ліквідувати даний банк.