Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Профілактика несприятливого впливу мікроклімату

Боротьба з несприятливим впливом виробничого мікроклімату регламентується "Санітарними правилами з організації технологічних процесів і гігієничними вимогами до виробничого об-

Я.І. Бедрііі. Безпека життєдіяльності

ладнання" і реалізується комплексом заходів технологічного, санітарно-технічного, організаційного та медико-профілактично-го плану.

Основними заходами щодо забезпечення нормального метеорологічного середовища в робочій зоні є механізація важких ручних робіт, захист від джерел теплового випромінювання, перерви під час роботи для відпочинку. Часті тривалі короткі перерви ефективніші, ніж рідкі, але тривалі. До групи санітарно-технічних заходів відносяться засоби локалізації тепловиділень і теплоізоляція, скеровані на зниження інтенсивності теплового випромінювання і тепловиділення обладнання, вентиляції, опалення і кондиціонування повітря.

Захист від теплового випромінювання здійснюють шляхом застосування екранів з теплоізоляційних матеріалів, водяних завіс та повітряного душування робочих місць.

Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях.

Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та воло-гопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовубть дюралеві, фіброві шоломи, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри темні або з прозорим шаром металу, маски з відкідним екраном.

Заходи з профілактики несприятливого впливу холоду повинні передбачати запобігання вихолоджуванню виробничих приміщень, використання засобів індивідуального захисту. Санітарними нормативами регламентується влаштування повітряних завіс, шлюзів, використання подвійного скління вікон, теплоізоляція підлог, стін. На робочих місцях мікроклімат підтримується опаленням — водяним, паровим, повітряним або радіаційним. Захист від дії зниженої температури повітря досягається використанням теплового спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт. При нефіксованих робочих місцях та при роботі на відкритому повітрі влаштовуються спеціальні приміщення для зігрівання.

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

2.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря

У процесі еволюції у значної частини живих організмів сформувалися функціональні системи, достатньо жорстко пристосовані до складу газової суміші атмосфери при звичних перепадах тиску.

При тиску 750 мм рт. ст. до складу атмосфери входять: азот -78%, кисень - 21%, інертні гази - 1% (вуглекислий газ - 0,03 %).

Функція дихання організму полягає у здійсненні зовнішнього дихання легень, газообміну між організмом та зовнішнім середовищем, у споживанні кисню та викиданні вуглекислого газу. Дихальні рухи у спокійному стані відбуваються з частотою 12—18 разів на хвилину при обсязі повітря кожного вдиху та видиху близько 500 мл.

Тривалість вдиху (дихальний цикл) у дорослої людини - 0,9-4,7 сек., видиху — 1,2—6 сек, дихальна пауза різна за тривалістю, може бути навіть відсутньою. У чоловіків здебільшого черевний (діафрагмний), у жінок — грудний (реберний) тип дихання.

Екстремальні умови можуть виникати внаслідок зменшення (збільшення) вмісту кисню у дихальній суміші, а також внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу.

Зменшення вмісту кисню у суміші, що вдихається, до 19% (норма - 21 %) при нормальному атмосферному тиску і без збільшення кількості вуглекислого газу майже не впливає на функцію дихання та працездатність людини. Зменшення вмісту кисню до 17% призводить до посилення дихання, зниження гостроти зору, порушення координації рухів, котрі потребують точності, появи помилок в оцінюванні ситуації, прийнятті рішень. При подальшому зниженні вмісту кисню знижується функція самоконтролю (як при алкогольному сп'янінні), виникають почуття слабкості, запаморочення, можуть виникати психічні порушення, несподівано для людини може настати втрата свідомості.

Зменшення вмісту кисню у дихальній суміші нижче за 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності системи дихання.

Але й 100% вміст кисню при нормальному атмосферному тиску також є екстремальним чинником. Дихання чистим киснем у таких умовах безперервно протягом 2-3 діб призводить до ушкодження тканин легенів та до можливого розвитку гіпоксії через порушення функцій легеневих тканин.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Екстремальні умови можуть виникати через збільшення вмісту вуглекислого газу в суміші, що вдихається. При нормальному атмосферному тиску збільшення вмісту вуглекислого газу до 1-3% має незначний вплив на самопочуття, але призводить до частішого дихання та зниження працездатності при збільшеному навантаженні.

При 5% вмісті вуглекислого газу у суміші, що вдихається.самопочуття різко погіршується, дихання стає важким та частим, різко знижується працездатність, можлива втрата свідомості. Тривале дихання такою газовою сумішшю небезпечне для життя. При вмісті вуглекислого газу до 10% розвивається важке отруєння, і навіть короткочасне дихання такою сумішшю небезпечне для життя.

У герметичних приміщеннях з поганою вентиляцією можливе підвищення атмосферного тиску, за якою навіть нормальний відсотковий вміст газів у повітрі стає небезпечним. Небезпечні зміни вмісту дихальної суміші при збільшеному атмосферного тиску призводять до значно швидкого погіршення працездатності людини.

Особливу групу становлять екстремальні умови, які виникають внаслідок дії шкідливих сумішей повітря. Це можуть бути пари рідин, паливо-змащувальних речовин, пального, акумуляторні гази, пари ртутілвихлопні гази, чадний газ, озон, аміак, сірководень тощо.

Дія шкідливих сумішей на організм людини різна. Вона може призвести і до важких соматичних ушкоджень, і до психічних розладів. Нерідко з'являються біль у різних органах, перешкоди у прийманні інформації та мисленні, сильний головний біль. Можливі також незначні, але наростаючі зміни в організмі, які непомітно спричинюють порушення стану здоров'я.

2.1.4. Екстремальні умови, пов'язані з впливом шуму

Акустичне середовище є важливим компонентом середовиша існування: людина живе у світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть суттєво впливати на загальний стан людини та її працездатність і успіхи діяльності (у системах зв'язку робота оператора пов'язана з прийманням-сигналів). Екстремальні умови виникають, якщо людина через сторонній звуковий тиск не може розпізнати потрібні сигнали і якщо рівень звукового тиску наближається до больової межі.

Величина звукового тиску звичайно оцінюється в децибелах (дБА). Шепіт людини, який сприймається на відстані 1,5—2 м від того, хто говорить, становить 1-18 дБА.

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

Шум у приміщенні, де працюють люди, але немає машин (студентська аудиторія без чутної лекторської мови) - 40 дБА.

Мова людини середньої нормальної гучності, що сприймається людиною, котра стоїть поруч — 60 дБА.

Шум двигуна легкового автомобіля - 75 дБА.

Шум електропоїзда метро, який сприймається на віддалі 3 м від нього- 95дБА.

Шум реактивного літака — 115 дБА.

Вже при рівні звуку 100 дБА виникає загальна втома, знижуються працездатність та якість праці. При рівні звуку 100-ПОдБА шум та звук справляють гнітючу дію. При рівні звуку (шуму) 110 дБА неможливе мовне спілкування.

Больова межа рівня звуку становить 120—130 дБА.

При проектуванні робочих місць рівень звуку понад 80 дБА вважається недопустимим.

Рекомендований рівень звуку в приміщеннях для проведення конструкторських та теоретичних робіт і опрацювання експериментальних даних - 50 дБА, в приміщеннях керування, робочих кімнатах - 60 дБА, на робочих місцях у виробничих приміщеннях - не більше ніж 80 дБА.

Якщо рівень звукового тиску перевищує допустимий, використовують індивідуальні та колективні засоби захисту (ізоляція джерела звуку чи робочих приміщень) - вушні заглушки, навушники, шоломи.

Механічні коливання, які виникають при роботі працюючих машин, можуть викликати не лише звуки та шуми, а й вібрації.

Вібрація - це механічні коливання пружних тіл, які характеризуються амплітудою, швидкістю та прискоренням.

За характером дії вібрацію поділяють на загальну та місцеву. Загальні вібрації діють на все тіло людини. Внутрішні органи людини утворюють коливні системи з власною частотою коливань (в межах десятків та сотень герц — Гц). Резонансна частота серця, живота та грудної клітки - 5 Гц, голови - 20 Гц, очних яблук - 60 Гц, Центральної нервової системи — 250 Гц. Дія зовнішніх коливань із кратними частотами може викликати резонансні явища та призвести до зміщення та механічних ушкоджень внутрішніх органів. Частота власних коливань людей, що сидять, становить 4-8 Гц.

Вібрація сприймається людиною як природне навантаження, Що прирівнюють до важкої праці. Вібрації частотою понад 200 Ги

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.

2.1.5. Освітлення

Вірно спроектоване та раціонально влаштоване освітлення виробничих приміщень справляє позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, підвищує ефективність та безпеку праці, знижує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність.

Зір у всій системі органів чуття людини посідає чільне місце. Відомо, що на органи зору припадає 90% всієї інформації, котру отримує людина. Зоровий процес відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), котре є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 0,38-0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) та зменшується до меж видимого спектру.

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒