Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини

Організм людини є цілісною динамічною системою, в якій усі складові частини диференційовані за структурою, функціями та призначенням. Органи об'єднані у фізіологічні та функціональні системи: терморегуляції, дихання, кровообігу, нервово-м'язову, нервову тощо.

Ці системи організму пов'язані із навколишнім середовищем, отримуючи информацію за допомогою рецепторів та аналізаторів. Зміна параметрів навколишнього середовища — атмосферного тиску, температури, відносної вологості повітря, освітлення, газового складу атмосфери - викликає появу відповідних реакцій компенсаторних систем організму, відбувається перебудова функціонування систем життєдіяльності.

У певних межах зміни чинників життєдіяльності організм повністю компенсує. При досягненні екстремальних значень чинники життєдіяльності викликають біль, їх подальша зміна спричинює загрозу для життя людини.

Під чинниками існування розуміють сукупність фізичних, хімічних, біологічних характеристик середовища існування, які діють на людину у процесі її життєдіяльності.

Класифікація чинників існування наведена на рис. 15.

Усі чинники поділяють на 3 класи: фізичні, хімічні та біологічні. Фізичні чинники навколишнього середовища найрізноманітніші. Вони справляють на людину енергетичний вплив (термічний, механічний, радіаційний, електричний, електромагнітний).

До фізичних чинників належать:

- метеорологічні (температура, вологість, швидкість повітря);

- світлотехнічні (освітлення та кольорове забезпечення, інфрачервоне, світлове (видиме), ультрафіолетове випромінювання);

- бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум);

- механічні (прискорення, вібрації);

Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва іі у побуті

- електромагнітні випромінювання;

- іонізаційні випромінювання (ультрафіолетові рентгенівське гаммавипромінювання, потоки часток);

- чинники електричного струму (атмосферна електрика, статична електрика, електричне поле, електричний струм).

Хімічні чинники - не різноманітні хімічні речовини, які входять до складу повітря, води, грунту та ін. Вони можуть бути природного, але здебільшого - антропогенного походження. До хімічних чинників належать: газовий склад атмосфери та шкідливі домішки, хімічні, отруйні та шкідливі речовини, токсини тощо.

Я.І. Бедріи. Безпека життєдіяльності

Біологічні чинники можуть діяти у воді, повітрі, грунті, продуктах харчування, на виробництві, у побуті. До біологічних чинників належать: біологічне забруднення природи, біологічні отруйні речовини, а також мікро- та макрофлора. До біологічною забруднення входять патогенні бактерії та віруси, мікроорганізми антропогенного і зоогенного походження, біологічні засоби захисту рослин тошо.

Конкретні умови середовища існування, в яких живе та працює людина, суттєво впливають на її працездатність, самопочуття, збереження здоров'я.

За впливом чинників існування на фізіологічні, психічні та інші функції організму людини умови життєдіяльності поділяють на:

- комфортні;

- відносно комфортні;

- дискомфорті;

- екстремальні;

- надекстремальні умови НС.

Комфортні умови забезпечують високу працездатність людини, добре самопочуття. При цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму, здоров'я людини не погіршується тривалий час (роки). Комфортні умови виникають при оптимальних значеннях чинників існування.

Відносно комфортні умови забезпечують задану працездатність та збереження здоров'я людини протягом певного часу, але у процесі життєдіяльності можливі неприємні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норм.

Дискомфортні умови характеризуються високою напругою компенсаторних систем організму, що знижує працездатність людини і може мати вплив на її здоров'я протягом тривалого часу.

Екстремальні умови виникають, коли один чи декількачин-ників навколишнього середовища досягають рівня, який є межею витримки людини. В екстремальних умовах працездатність значно знижується, можуть виникати функціональні зміни, які виходять за межі норм, але не викликають патологічних порушень. У різних НС (землетруси, повені, пожежі тощо) виникають надекстремальні умови.

Надекстремальні умови можуть спричинити загибель людей чи викликати в організмі людини патологічні зміни. В зкстре-мальних та надекстремальних ситуаціях однією з головних, а інколи і єдиною метою діяльності людини є підтримка життя.

Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва it у побуті

Проте людина може бути пов'язана з необхідністю виконанні діяльності в екстремальних умовах не лише епізодично, а й постійно, з огляду на специфіку професії (водолази, космонавтці ліквідатори тощо).

Чинники екстремальних умов, зокрема шкідливого впливу на організм людини, можуть викликати збільшене психічне напруження, пов'язане з почуттям страху, тривалою небезпекою та ін. Практика та результати наукових досліджень свідчать, шо успішна діяльність людини в екстремальних умовах характеризується такими суб'єктивними якостями як емоційна стійкість, стан здоров'я тошо. Високий рівень знань та навичок - необхідна умова не лише якісного виконання праці, а й збереження емоційної стійкості, недопущення паніки та розвитку захисних стресових реакцій.

Розрізняють активні та пасивні шляхи захисту від несприятливих чинників. Активний шлях складається з виявлення та ліквідації цього чинника. При пасивному - джерело несприятливого чинника залишається, але послаблюється його дія на людину.

2.1.1. Електричний струм

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нафівання до високої температури органів, котрі розташовані на шляху струму, викликаючи в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія супроводжується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, порушенням її фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму супроводжується розшаруванням, розривом тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвим вибухоподібним утворенням пари від перегрітої тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через розлад внутрішніх біоелектричних процесів.

Наведені вище дії електричного струму на організм людини нерідко спричинюють різні електротравми, котрі умовно поділяють на місцеві та загальні.

До загальних електротравм належать електричний удар, при котрому відбувається збудження різних шарів м'язів тіла людини, що може викликати судоми, зупинення дихання і серця. Ос-

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

таннє пов'язане з фібріляцією — хаотичним скороченням окремих волокон серцевого м'яза (фібрил).

До місцевих електротравм відносяться опіки, металізація шкіри, електричні знаки, механічні ушкодження та електрооф-тальмія.

Опіки виникають внаслідок термічного ефекту при проходженні електричного струму через тіло людини, атакож при зовнішньому впливі на нього електричної дуги. Зовнішній вигляд опіків може бути різним — від почервоніння шкіри та утворення пухирів і рідиною до обвуглення біологічних тканин.

Металізація шкіри пов'язана з проникненням в неї дрібних частинок металу при його плавленні під дією електричної дуги.

Механічні ушкодження зумовлені збудженням та судомним скороченням м'язів тіла, що може викликати їх розрив або ушкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом кісток.

Електроофтальмія — запалення зовнішніх слизових оболонок очей внаслідок дії потужного ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Чинники, що впливають на важкість ураження людини електричним струмом, різноманітні. Перш за все — це сила струму та час проходження його через організм людини, рід струму (змінний чи постійний), шлях струму в організмі людини; при змінному струмі — його частота. Сила струму залежить від напруги, під котрою опинилася людина, і сумарного електричного опору. Сумарний електричний опір включає в себе й опір тіла людини, який визначається перш за все опором рогового шару шкіри. За відсутності пошкоджень шкіри та в сухому стані цей опір може становити сотні тисяч Ом. Якщо ці умови не виконуються, то опір шкіри спадає до 1 кОм. При великих напрутах та при тривалому проходженні струму через тіло людини опір шкіри спадає ще більше, що спричинює зростання сили струму та більш тяжкі наслідки ураження струмом. Внутрішній опір тіла людини не перевищує кількох сотень Ом і суттєвого значення не має.

На опір тіла людини впливає також фізичний та психічний стан, хворобливість, втома, голод, стан сп'яніння, емоційне збудження.

Допустимим вважається такий струм, при котрому людина може самостійно звільнитися від електричного кола. Його величина залежить від часу проходження струму через тіло людини.

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

Змінний струм порівняно з постійним небезпечніший. При високих напругах (понад 500 В) небезпечніший постійний струм.

Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20-100 Гц. Саме цьому діапазону відповідає струм промислової частоти. Зі всіх можливих шляхів протікання струму через тіло людини найбільш небезпечними є ті, за яких уражаються головний або спинний мозок, серце та легені.

На важкість ураження електричним струмом впливають і параметри мікроклімату у виробничому приміщенні. Зростання температури, відносної вологості, швидкості руху повітря підвищують небезпеку ураження, оскільки вологовиділення (в тому числі виділення поту) зумовлюють зниження опору шкіри.

2.1.2. Вплив метеорологічних чинників на організм

людини

Однією з необхідних умов нормальної життєдіяльності людини є забезпечення нормативних метеорологічних умов, котрі визначаються сумісною дією таких фактогрів, як температура, відносна вологість та швидкість руху повітря. Метеорологічні умови, або мікроклімат, залежать від теплофізичних особливостей технологічного процесу, клімату, сезону року, умов опалення та вентиляції.

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒