Використання ДВ в інших задачах розрахунку ризиків

На основі ДВ досить просто будувати моделі складних техні­чних систем. Якщо система, ризик якої визначається, сама скла­дається з декількох систем, здатних впливати на наслідки, доц­ільно вводити моделі дерев подій, що пов'язують роботу систем єдиною логікою. На основі ДВ можлива розробка імовірнісних моделей будь-яких НС на базі відомих алгоритмів з атомної енер­гетики, визначення (побудова) імовірнісної моделі НС як систе­ми техногенного, природного або соціального характеру. Відно­шення системи до того чи іншого типу буде залежати від чин­ників та обставин, які пов'язані з джерелом небезпек, їх впли­вом на розвиток та наслідки небажаних подій. Ці фактори та обставини повинні бути проаналізовані фахівцями галузі, відібрані для складання і опису моделі.

При дослідженні або вивчені дії будь -якого шкідливого або небезпечного чинника потрібно дотримуватись наступного плану:

1. визначити та коротко характеризувати небажану подію, яка можлива як підсумок дії чинника;

2. визначити та коротко характеризувати початкову подію, яка обумовлює дію шкідливого чинника;

3. визначити базисні (незалежні) події, які можуть впливати на процес дії чинника за час від початкової події до небажаної
події;

4. зробити оцінку інтервалу часу від початкової події до небажаної події;

5. визначити чинники та обставини, які можуть впливати на хід подій за час від початкової до небажаної події;

6. оцінити зв'язок подій, чинників та обставин за час від початкової події до небажаної події;

7. визначити можливі заходи та засоби запобігання дії шкідливого або небезпечного чинника;

8. визначити можливе втручання людини в процес та можливі помилки при цьому;

9. зробити оцінку імовірностей наведених події;

10. побудувати дерево подій та визначити ступінь ризику під час дії чинника та можливі шляхи запобігання небажаній події.

Як прикладу проведемо опис небезпечного чинника "радіація".

1. небажана подія — променева хвороба та як наслідок втрата працездатності

2. початкова подія — опромінення: значне раптове (100 бер) або поступове до рівня 80-100 бер, або поява якихось джерел іонізуючого опромінення

3. події, які можуть впливати на хід подій за час від початкової до небажаної події: індивідуальний та колективний захист, дотримання чи ні регламенту поведінки в небезпечних умовах, дотримання умов прийняття їжі, пиття, використання радіопротекторів та інш.

4. інтервал часу від початкової до небажаної події залежить від рівня радіації: при значному раптовому опроміненні він становить від одного до декількох днів, при поступовому опроміненні він може складати від одного до декількох років.

5. чинники та обставини, які впливають на хід подій за час від початкової до небажаної події можуть бути такими: стан власного здоров'я, імунної системи, індивідуальні властивості організму, маршрути руху, одяг та інше.

6. зв'язок подій, чинників та обставин в цьому загальному прикладі зробити складно. Для розв'язання цієї задачі її потрібно конкретизувати, тобто вказати всі можливі події та обставини, що впливають на ситуацію. Всі чинники повинні бути охарактеризовані конкретно та детально, заборонено вживати для опису невизначнії події або такі, вплив яких на ситуацію невідомий. Якщо можливі різні варіанти дії чинника, потрібно навести їх Детальний опис. Наприклад, якщо відсутні засоби індивідуального захисту, то маємо пряму дію чинника радіації на шкіру, якщо відсутній захист органів дихання, то отримаємо ще і внутрішнє опромінення легенів, бронх та крові.

7. можливі заходи та засоби запобігання дії шкідливого чинника: спецодяг та спецвзуття, захист органів дихання "пелюсток", протигаз, організація необхідних робіт по схемі "дозвільної системи", обмеження часу находження в зоні впливу та інш.

8. можливе втручання людини в процес, та можливі помилки при цьому — це залежить від типу конкретного процесу. На приклад, для процесу роботи в зоні джерела, це в першу чергу контроль доз опромінення, розрахунок допустимого добового оп­ромінення, використання спеціальних процедур, виконання про­цедур досвідченими робітниками та інш.

9. значення ймовірностей наведених подій для України мож­ливо оцінити за розрахунками, статистичними даними або на основі експертних оцінок.

Важливим етапом цієї роботи буде визначення базисних подій, при цьому обов'язкове дотримання всіх вище наведених вимог. Фактори та обставини, які будуть прийматися за базисні події, мають розглядатися як деякі захисні бар'єри, що перешкоджають появі та розвитку небажаної події. Базисна подія у цьому випад­ку розглядається як відмова захисного бар'єру, людська помилка (похибка), чи несприятлива умова для функціювання визначених захисних бар'єрів системи. Імовірності, чи інші їх імовірнісні ха­рактеристики, можуть бути знайдені будь-якими методами. Подія відмови, як і для технічних систем, не вимагає подальшої розроб­ки, не може бути більше деталізована чи уточнена.

При цьому алгоритм і правила побудови і розрахунку ДВ не змінюються. Побудова імовірнісних моделей (ДВ) в цьому ви­падку, аналіз системи, отримання МП, розрахунок імовірності небажаної події — все це звичайні задачі ІАБ. Їх вирішення можливо за допомогою коду IRRAS, який широко використо­вується в ядерній енергетиці.. Приведемо три приклади розра­хунку ризиків з використанням ДВ в інших задачах.