 |
домогосподарства. як суб’єкт ринкових відносин
|
|
|
|
TR = PQ
MR – гранична виручка
Виручка від реалізації кожної додаткової одиниці продукції.
Виокремлюють декілька видів прибутку. Основні з них: балансовий (бухгалтерський) та чистий прибуток. Бухгалтерський прибуток обчислюють як різницю між валовою виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво і реалізацію. Чистий прибуток – це частка балансового прибутку, що залишається після сплати податків, рентних та інших платежів, а також процентів за кредити.
У навчальній літературі виділяють також економічний прибуток – різниця між валовою виручкою та всіма витратами (явними, неявними, включаючи й нормальний прибуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток – це дохід, отриманий понад нормальний прибуток. Під останнім розуміється мінімальний дохід підприємця, який необхідний для залучення й утримання відповідного ресурсу в даному виробничому процесі. Так, до нормального прибутку належать: процент на власний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, доходи від продажу власних послуг праці та ін.
Поряд з терміном " підприємство" в літературі вживають термін " фірма", який має подвійне значення. У будь-якому розумінні слова, фірма – це ім’я, під яким юридично повноправний господарюючий суб’єкт (одноосібний чи колективний) веде свої справи. У ширшому розумінні – це головна ланка сучасної економіки ринкового типу, що зареєстрована у відповідній правовій формі. Можна зустріти визначення фірми як ділового підприємства. Таке визначення збігається з попереднім. Проте слід мати на увазі, що під діловим підприємством розуміють вид, форму підприємницької діяльності, а не однозаводську структуру. Виробничі підприємства, збутові компанії та різні служби функціонують у вигляді фірм або в їхньому складі. Підприємство само по собі не є юридичною особою, відповідальність за нього несе фірма, до складу якої воно входить.
|
|
|
У країнах з розвиненим ринковим господарство діє кілька десятків мільйонів фірм. Історичний досвід господарювання сформував багато їх видів, що відображають різні форми і способи залучення та використання капіталу. В Україні, яка перебуває в стадії перехідної економіки, формування фірм ще тільки розпочинається і займе чимало часу. Це потребує стимулювання такого процесу і реструктуризацію підприємств.
домогосподарства
як суб’єкт ринкових відносин
Домогосподарство визначається як особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Поняття " домогосподарство" ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям " сім’я". Термін " домогосподарство" більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Домогосподарство є основною одиницею соціального і біологічного відтворення.
Функції домашніх господарств. За ринкової економіки домогосподарство є основним осередком людського капіталу. В ньому створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи. Це пов’язано з соціальною та виховною функціями.
Наступною важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме домогосподарства виступають основними споживачами товарів і послуг. Адресований платоспроможний попит домогосподарств визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва та імпорту.
|
|
|
Важливою функцією домогосподарства є постачальницька функція. Вони постачають на ринок фактори виробництва: робочу силу, капітал, землю та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі.
Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів та послуг, які поставляються на ринок. Посередницька функція домогосподарств помітніше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою, економікою досить поширені сімейні форми малих торгових підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.
Доходи домогосподарств та їх джерела. Головне джерело доходів – це доходи від ресурсів, які домогосподарства постачають суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Іншим джерелом доходів є трансфертні платежі – виплати, які відповідають його реальному економічному внеску, але не еквівалентні виробничим витратам. Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:
– оплата праці членів сім’ї;
– пенсії, стипендії, допомоги, дотації;
– надходження від особистого підсобного господарства;
– дохід з інших джерел.
Споживання домогосподарства – це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.
1. Витрати на товари довгострокового користування, тобто такі, які служать більше, ніж один рік: автомобілі, ПК, магнітофони, телевізори, холодильники тощо.
2. Витрати на товари короткострокового споживання – такі, що служать менше року: продукти харчування та більшість предметів одягу.
3. Витрати на послуги: лікаря, перукаря, установ освіти, культури.
Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.
|
|
|
