Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Збройні сили України, їх види, склад і призначення.

Стр 1 из 8Следующая ⇒

Сумський державний університет

Кафедра військової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

Полковник М.М. Ляпа

«___»____________ 201 р.

Лекція

з навчального предмету «ЗАГАЛЬНА тактика»

Тема 1 «Склад Збройних Сил України. Основи

Загальновійськового бою»

Заняття 1 «Склад, призначення Збройних Сил України.

Загальновійськовий бій»

за військово-обліковими спеціальностями:

Бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів наземної артилерії ВОС 030400;

Бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів самохідної артилерії ВОС 030500.

Суми

Навчальний потік –слухачі з напряму підготовки «Військові науки».

Час – 2 години.

Місце – аудиторія кафедри.

Навчальна та виховна мета: знати склад, призначення ЗСУ, основи загальновійськового бою; ознайомити слухачів з основними положеннями Воєнної доктрини України; ознайомити слухачів з предметом і завданнями тактики; знати види загальновійськового бою; дати визначення бойової готовності, ознайомити із ступенями бойової готовності; виховувати почуття патріотизму і любові до своєї держави.

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ................................................ хв.

1. Збройні сили України, їх види, склад і призначення....... хв.

2. Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи

ведення бою................................................. хв.

3. Ступені бойової готовності і їх зміст..................... хв.

Висновки та відповіді на питання.......................... хв.

Навчально-матеріальне забезпечення:

а) технічні засоби навчання: проектор «Літер-1250», мультимедійна установка та презентація за темою (виконана у «Power Point»);

б) наочні посібники, плакати, слайди - по темі заняття;

в) мультимедійне електронне видання:

1. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Панченко О.В., Латін С.П., Ляпа М.М., Алексєєв О.М. Тактична підготовка артилерійських підрозділів:[Електронну копію відкривати через Internet Explorer]. – 2013.

г) навчальна література:

1. Воєнна доктрина України. «Народна армія» 23.06.2004.

2. Бойовий статут Сухопутних Військ. Частина ІІ. – К.: Варта, 2010. – 268с.

3 Бойовий статут артилерії Сухопутних Військ. Частина ІІ. Проект. - К.: Варта, 2010. – 386с.

4. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Латін С.П., Ляпа М.М., Панченко О.В. Тактична підготовка артилерійських підрозділів. Підручник. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2012. – 776с.

5. Управління повсякденною діяльністю підрозділів: навчально-методичний посібник / Уклад.: О.М. Бриксін, О.В. Стаховський, М.Д. Ткаченко, Ю.В. Цепляєв. – Харків: ХІТВ, 2007. – 76 с.

6. Командир бригади (полку). – К.: Варта, 2003.

Зміст лекції та методика її викладення

Вступ

Історично склалося так, що нам випала доля приймати активну участь у розбудові нової держави. Для цього потрібен час і нова генерація молодих, енергійних людей. Є надія, що ви спроможні у найближчий час допомогти нашій країні увійти у число передових, економічно розвинених держав Європи.

Україна прагне стати економічно незалежною державою, мати добросусідські стосунки і жити у мирі з усіма країнами світу. З цією метою вона відмовилася від ядерної зброї і ти самим засвідчила миролюбивий характер стосунків до інших держав. Ці положення закріплені у Воєнній доктрині України.

Останні події (війни у Чечні, Афганістані, Іраку, Грузії та поширення тероризму з боку Російської федерації проти України) свідчать про те, що є багато сил у Світі, які не прагнуть миру, а навпаки розв’язують і поширюють збройні конфлікти, проводять агресивні дії.

До речі, а для чого потрібна Армія? – Для війни? – Ні! Армія України, має бути для того, щоб не було війни. Сильними арміями володіють усі передові країни світу. На привеликий жаль, за останні десятиліття керівництво країни не приділяло достатньої уваги стану обороноздатності держави. Кількість підготовки офіцерського складу скорочувалась, нові техніка і озброєння у війська не надходили. Все це привело до катастрофічного стану Збройних сил України. Так, у відсічі збройної агресії Росії та сепаратисьтських НЗФ на сході України наші війська понесли суттєві втрати особового складу і застарілих ОВТ (нових немає). Лише ціною людських втрат, проявом сили, мужності і героїзму удалось призупинити агресію Росії і тих бандформувань, яких вона підтримувала.

Такий розвиток подій вимагає від майбутніх офіцерів вивчення сутності сучасного загальновійськового бою, знання основ і способів бойового застосування наших підрозділів і підрозділів передових у військовому відношенні держав не тільки під час ведення широкомасштабних бойових дій, а також тактики дій незаконних збройних формувань (терористичних бандформувань) і способів їх знищення.

Однією з умов підтримання боєздатності держави є наявність професійного резерву загалом, а офіцерського складу зокрема. Підготовка офіцерів запасу із числа студентів є основним завданням кафедри військової підготовки.

У лекції розглядаються основні положення Воєнної доктрини України, склад Збройних Сил України і Сухопутних військ, предмет і завдання тактики. Розглядається загальновійськовий бій як предмет тактики, його сутність, характерні риси і принципи, а також види бою.

Матеріали лекції розроблені на засадах Воєнної доктрини України, Бойового статуту Сухопутних військ ч. 2, діючих офіційних посібників і підручників.

Всього на вивчення предмету «Загальна тактика» надається 33 години, із них під керівництвом викладача – 22години: лекції – 14 годин; семінарські заняття – 6 годин; практичні заняття – 2 години.

Предмет «Загальна тактика» вивчається на кафедрі військової підготовки та викладається досвідченими викладачами (Демидко Леонід Сергійович, кандидат військових наук, доцент; Панченко Олександр Віталійович, бувший начальник кафедри тактики; Сорокоумов Геннадій Венедиктович кандидат військових наук, старший науковий співробітник; Семененко Володимир Вікторович, УБД; Трофименко Павло Євгенович, кандидат військових наук, професор, УБД).

Збройні сили України, їх види, склад і призначення.

15 червня 2004р. Указом Президента України затверджено Воєнну доктрину України.

Стратегічним завданням України в галузі оборони є захист її державного суверенітету і політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів.

Україна може і повинна стати впливовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політичної, економічної і воєнної стабільності в Європі та в усьому світі.

Воєнна доктрина – це сукупність керівних принципів, воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних поглядів на забезпечення воєнної безпеки держави. (показати на слайді)

Воєнна доктрина України має оборонний характер.

Правовою основою Воєнної доктрини є Конституція, закони та інші правові акти, а також міжнародні договори України.

Воєнно-політичні засади Воєнної доктрини містять: характер і основні ознаки сучасної воєнно-політичної обстановки; визначення воєнної небезпеки для України (це сукупність політичних, соціально-економічних, воєнних та інших зовнішніх і внутрішніх чинників, які за певних обставин і умов можуть призвести до воєнного конфлікту, що загрожуватиме національним інтересам України) визначення воєнної безпеки України (це стан захищеності національних інтересів, її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості від посягань і застосування воєнної сили); основні зовнішні і внутрішні загрози національної безпеки України у воєнній сфері; концепції, на яких здійснюється забезпечення воєнної безпеки України; принципи, на яких ґрунтується забезпечення воєнної безпеки України; умови і складові забезпечення воєнної безпеки України.

Воєнно-стратегічна складова Воєнної доктрини містить: мету оборони України ( це - підготовка держави до збройного захисту, а також її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту); форми воєнних конфліктів (регіональні війни-конфлікти високої інтенсивності, локальні війни-конфлікти середньої інтенсивності, збройний конфлікт-конфлікт низької інтенсивності); характерні риси сучасної збройної боротьби; необхідність і призначення Об'єднаних сил швидкого реагування, Основних сил оборони та Стратегічних резервів; основні воєнно-стратегічні цілі застосування Збройних Сил України; основні завдання Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, особливий період до початку збройної агресії, в особливий період у разі збройної агресії; основні форми застосування Збройних Сил України (стратегічні дії ЗСУ, операції, бойові дії, удари, бої об’єднань, з’єднань і військових частин ЗСУ у регіональній, локальній війнах, збройному конфлікті та дії миротворчих контингентів у міжнародних миротворчих операціях); основні завдання Збройних Сил України після відсічі збройної агресії, а також під час надання військової допомоги іншим державам; склад керівництва Збройних Сил України основні завдання керівництва Збройних Сил України; роль Генерального штабу ЗСУ.

Воєнно-економічна та військово-технічна складові Воєнної доктрини містять: заходи щодо забезпечення діяльності Збройних Сил України, шляхи і головну мету економічного забезпечення воєнної безпеки України; основні принципи і напрямки забезпечення воєнної безпеки України; спрямування військово-технічної політики держави; пріоритетні напрямки забезпечення Збройних Сил України озброєнням і військовою технікою.

Згідно Воєнної доктрини Україна:

1. Не висуває територіальних претензій до інших держав і не визнає жодних територіальних претензій до себе;

2. Суворо дотримується принципу недоторканості існуючих державних кордонів;

3. Поважає державний суверенітет і політичну незалежність інших держав і визнає за ними право на вирішення усіх питань своєї національної безпеки відповідно до своїх інтересів без нанесення шкоди безпеці інших держав;

4. Сприяє паритетному і збалансованому скороченню усіх видів збройних сил і озброєнь у регіоні та у світі, виходячи з розумного забезпечення оборонної достатності кожної держави;

5. Відстоює вирішення усіх міждержавних суперечностей тільки політичними та іншими прийнятими згідно з нормативами міжнародного права засобами і шляхом прийняття всіма державами зобов’язань про взаємний ненапад;

6. Будує свої відносини з іншими державами незалежно від їх суспільно-політичного ладу та воєнно-політичної орієнтації на взаємному врахуванні усіх питань національної безпеки сторін;

7. Забороняє застосовувати власні Збройні Сили для розв’язання політичних завдань на своїй території;

8. Виступає проти розміщення іноземних військ на своїй території та на територіях інших держав без їх на те згоди;

9. Виключає своє одностороннє повне роззброєння.

Своїм потенціальним противником Україна вважатиме державу, послідовна політика якої становить небезпеку для України, веде до втручання у внутрішні справи України, зазіхає на територіальну цілісність та національні інтереси.

На сьогодні такою державою є Росія. Політичне керівництво якої анексувало частину території України (півострів Крим) і продовжує вести агресивну політику по відношенню до нашої держави.

Україна застосовує свої Збройні сили виключно у випадках збройної агресії проти неї та посягань на її територіальну цілісність, недоторканість державних кордонів або при виконанні своїх міжнародних зобов’язань.

Виходячи з катастрофічних наслідків для всього людства ядерної війни, Україна вважає застосування ядерної зброї недопустимим.

Таким чином слід підкреслити, що Воєнна доктрина є основою для підготовки та прийняття воєнно-політичних і воєнно-стратегічних рішень, розроблення програм у воєнній сфері.

12 3 4 5 6 7 8 Следующая ⇒