Основні принципи сучасного загальновійськового бою

Основні принципи сучасного загальновійськового бою - це по суті рекомендації по організації і веденню бою в цілому.

Принцип є фундаментальною базою для творчої діяльності командира, для прийняття вірного рішення. Для досягнення успіху необхідно вміло використовувати всі принципи з урахуванням обстановки.

До основних принципів сучасного загальновійськового бою належать (показати слайд):

- постійна бойова готовність з’єднань, частин і підрозділів;

- висока активність, рішучість та безперервність ведення бою;

- раптовість дій та застосування воєнної хитрощі;

- узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;

- рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент, маневр підрозділами, ударами і вогнем;

- своєчасне поновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

- повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

- тверде, стійке і безперервне управління підрозділами.

Постійна бойова готовність підрозділів полягає у здатності підрозділів організовано, в установлені терміни вступати в бій і успішно виконувати поставлене завдання.

Бойова готовність досягається:

- повною укомплектованістю та забезпеченістю підрозділів всім необхідним для ведення бою;

- правильним розумінням свого завдання, чітким несенням бойового чергування, високою бойовою виучкою в умовах застосування противником зброї всіх видів;

- готовністю озброєння і техніки до негайного застосування;

- організованим приведенням підрозділів до вищих ступенів готовності;

- високим морально-психологічним станом, дисципліною та пильністю, умілим управлінням та здійсненням заходів щодо забезпечення бою.

Висока активність, рішучість та безперервність ведення бою полягає в постійному прагненні до розгрому противника, нанесенні йому ураження вогнем усіх засобів, нав’язуванні своєї волі відважними та сміливими діями, які проводяться наполегливо вдень, вночі, в будь-яку погоду.

Раптовість дій та застосування воєнної хитрощі має на меті приховати дійсні наміри щодо його розгрому та добитися раптовості, яка дозволить захопити його зненацька, викликати паніку та створити сприятливі умови для перемоги навіть над противником, що переважає по силах.

Узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ - одне з головних умов досягнення успіху в бою. Воно досягається узгодженими діями всіх родів військ між собою, а також вогневим ураженням противника по завданнях, напрямках, рубежах, часу і способу ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань механізованими і танковими підрозділами.

Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент дозволяє успішно протидіяти переважаючим силам противника і добиватися над ним перемоги. Для досягнення цієї мети потрібно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження і сміливо маневрувати ними.

Маневр підрозділами, ударами і вогнем дозволяє захватити і утримувати ініціативу, руйнувати замисли противника і успішно вести бій.

Своєчасне поновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою полягає в підготовці і здійсненні заходів, направлених на підтримку підрозділів у високій бойовій готовності, збереження їх боєздатності і створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання є важливими умовами досягнення успіху в бою. Для цього необхідно: добре знати моральний стан підлеглих, бути близьким до них, поєднувати високу вимогливість з увагою до їх потреб, систематично вивчати морально-психологічні якості противника, здійснювати цілеспрямований ідеологічний вплив на його війська і активно протидіяти його ідеологічним диверсіям і пропаганді.

Тверде, стійке і безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно і повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається:

- постійним знанням обстановки, своєчасним прийняттям рішення і наполегливим втіленням його в життя;

- особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильним використанням підлеглих підрозділів при виконанні поставлених завдань;

- чіткою організацією і забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв’язку з підрозділами.