Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Ступені бойової готовності і їх зміст

Україна, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, має Збройні Сили із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються:

оборона України;

захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

Органи військового управління забезпечують неухильне дотримання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

Бойова готовність – це такий стан підрозділів, коли вони здатні у мінімально короткі терміни здійснити перехід з мирного у воєнний стан і успішно виконати бойове завдання, згідно з призначенням.

Бойова готовність повинна забезпечувати:

своєчасне приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності та введення у бій передових сил оборони;

виконання бойового завдання в умовах застосування противником ВТЗ, засобів РЕБ і ЗМУ;

спроможність виконувати бойове завдання під час раптового нападу повітряного противника;

своєчасну відбудову порушеної бойової готовності підрозділів.

Бойова готовність передбачає:

визначений ступінь укомплектування підрозділів особовим складом, озброєнням і бойовою технікою;

наявність відповідних запасів матеріальних засобів;

підтримання у справному стані та готовому до використання озброєння і бойової техніки;

високу бойову підготовленість підрозділів, перш за все уміння особового складу діяти у польових умовах, бойову злагодженість підрозділів;

необхідну підготовку командних кадрів і штабів, а також високий моральний стан і психологічну підготовку, міцну військову дисципліну і організованість особового складу.

Основними показниками бойової готовності підрозділів є боєздатність військ та час, необхідний для підготовки підрозділів до виконання бойових завдань.

Боєздатність - це можливість підрозділів вести бойові дії і виконувати бойові завдання відповідно до їх призначення. Боєздатність є головним, визначальним показником бойової готовності і залежить від укомплектованості підрозділів особовим складом, ОВТ, забезпеченості МТЗ і навченості (виучки) особового складу (показати слайд).

З урахуванням різноманітної укомплектованості військ, рівнів готовності підрозділів до виконання бойових завдань та з метою планомірного і гнучкого виконання заходів щодо підготовки підрозділів і частин до бойового використання у ЗСУ встановлено чотири ступені бойової готовності:

- ПОСТІЙНА;

- ПІДВИЩЕНА;

- ВОЄНА ЗАГРОЗА;

- ПОВНА.

Основною метою переведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності є переведення підрозділів на організацію і штати воєнного часу, їх доукомплектування особовим складом, озброєнням, технікою, поповнення запасами матеріальних засобів, приведення озброєння і техніки у готовність до бойового застосування, проведення бойового злагодження, формування і злагодження нових органів управління, підрозділів.

Війська приводяться у вищі ступені бойової готовності бойовими розпорядженнями, які закладені в пакетах Генерального штабу ЗСУ. Сигнали на їх розпечатування доводяться з пунктів управління ГШ ЗСУ.

Генеральним штабом встановлені наступні сигнали приведення у вищі ступені бойової готовності:

ПІДВИЩЕНА – «ЗБІР»

ВОЄНА ЗАГРОЗА – «ТРИВОГА»

ПОВНА – «БОЙОВА ТРИВОГА»

ПОСТІЙНА бойова готовність – це стан військової частини (підрозділу), який визначає її здатність організовано здійснити заходи приведення частини (підрозділу) в повну бойову готовність в установлені планом строки за будь – яких умов обстановки.

При бойовій готовності ПОСТІЙНА війська виділеними силами і засобами несуть бойове чергування, решта займається плановою повсякденною діяльністю у готовності до виконання бойових завдань силами прикриття державного кордону та відмобілізування частин скороченого складу.

Постійна бойова готовність підрозділів у мирний час забезпечується:

наявністю в штабах усіх рівнів ретельно відпрацьованих планів відмобілізування і приведення у відповідні ступені бойової готовності, які повинні постійно уточнюватися, а також повністю підготовлених і забезпечених належним чином мобілізаційних ресурсів для швидкого доукомплектування підрозділів;

знанням і розумінням командирами, штабами, а також усім особовим складом у необхідному обсязі майбутніх бойових завдань і попередньою, ще у мирний час, підготовкою до їх виконання;

постійною оцінкою обстановки і передбаченим її розвитком, умілою організацією та чітким несенням бойового чергування і бойової служби, своєчасним накопичуванням чергових сил і засобів;

підтриманням у необхідній готовності до бойового застосування озброєння та техніки;

своєчасним переозброєнням військ новою технікою і зброєю, оволодінням ними особовим складом;

постійною готовністю до відбиття можливого раптового нападу противника, відмобілізуванням і діями за призначенням.

При бойовій готовності ПІДВИЩЕНА війська залишаються в пунктах постійної дислокації, виконують заходи з підвищення бойової готовності, посилюється охорона військових об’єктів, проводяться заходи підготовки до доукомплектування військових частин до штату воєнного часу. Підрозділи що поза пунктом постійної дислокації, повертаються у ППД.

При ступені ПІДВИЩЕНА доукомплектуються до штату воєнного часу:

визначені планами ГШ органи управління;

частини та підрозділи, які залучаються до прикриття державного кордону;

частини високомобільних (аеромобільних) військ, армійської авіації та військ спеціального призначення;

авіаційні частини з підрозділами забезпечення;

частини ППО постійної готовності;

частини (кораблі) ВМС постійної готовності та резерву першої категорії;

військові комісаріати.

При бойовій готовності ВОЄНА ЗАГРОЗА частини скороченого складу приймають мобілізаційні ресурси до організаційного ядра та здійснюють заходи підготовки до мобілізації.

Всі заходи проводяться з дотриманням маскування під виглядом підготовки до проведення навчань, зборів, допомоги сільському господарству, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших заходів, характерних для мирного часу.

На запасні пункти висилаються оперативні групи, для підготовки районів до роботи та прийому особового складу.

Озброєння та військова техніка, яка перебуває на зберіганні, приводиться у готовність до бойового застосування.

Запаси боєприпасів та МТЗ завантажуються на транспортні засоби в обсязі, необхідному для виконання першочергових завдань.

ПОВНА бойова готовність – це стан військової частини, який визначає її здатність негайно приступити до виконання завдань за призначенням.

Стан бойової готовності значною мірою визначається доцільною дислокацією і розміщенням підрозділів, а також безперервним веденням активної розвідки з метою вивчення противника, своєчасного викриття його планів, намірів, підготовки і початку розв'язування агресії.

Під час визначення термінів готовності підрозділів до виконання бойових завдань враховується, що війна проти будь-якої держави, може бути розв'язана агресором після поступового нарощування напруженості міжнародної обстановки або в умовах її різкого загострення. Агресія може мати тривалий або короткий загрозливий період, який буде характеризуватися активізацією безпосередніх приготувань до війни. Цей період повинен бути використаний для підвищення бойової готовності військ. При цьому не виключається імовірність раптового розв'язування агресором воєнних дій.

У зв'язку з надзвичайною обстановкою можливого раптового нападу агресора повинні бути вжиті всі заходи щодо забезпечення необхідної готовності наших військ, щоб максимально знизити ефективність перших ударів противника і забезпечити організований вступ своїх військ у війну за будь-яких умов обстановки. Але при цьому необхідно мати на увазі, що у мирний час утримувати у повній готовності до бойових дій підрозділи видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, враховуючи політичні, економічні, соціальні та інші фактори, дуже скрутно і через те недоцільно. Їх склад і рівень бойової готовності повинні відповідати оборонній достатності, забезпечувати швидке виконання мобілізації і оперативне розгортання військ, не допускати раптових ударів противника, успішно вирішувати завдання як у перших оборонних операціях, так і у наступних контрнаступальних (наступальних) операціях початкового періоду війни. Для цього у підрозділах, які є у складі оперативно-територіальних командувань, визначена частина військ утримується на бойовому чергуванні практично в готовності до негайних дій, необхідна частина підрозділів - у постійній готовності у чисельності і організації, наближеній до воєнного часу. Підрозділи скороченого складу необхідно відмобілізувати у визначені строки з виконанням заходів маскування у вигляді тактичної підготовки, проведення занять, тренувань та навчань.

Об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР) призначені для запобігання і стримування можливої агресії проти України, негайного реагування на загрози у воєнній сфері, нейтралізації (ліквідації) конфліктів низької інтенсивності та недопущення переростання їх у локальну (регіональну) війну.

У мирний час ОСШР повинні бути готові до участі у миротворчих (гуманітарних) та контртерористичних операціях, ліквідації наслідків можливих аварій, катастроф та стихійних лих.

Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 30 діб.

Укомплектованість складатиме 90-100%.

Основні сили оборони (ОСО) призначені для відбиття агресії, розгрому угрупувань військ (сил) противника у локальній (регіональній) війні, припинення воєнних дій та створення умов для укладення миру, а також для підсилення ОСШР.

Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 90-120 діб.

Укомплектованість складатиме 60-70%.

Сили підтримки (підсилення) (СП) призначені для підсилення (заміни) військ зі складу Основних сил оборони.

Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 120-180 діб.

Укомплектованість складатиме до 25%.

Висновки та відповіді на питання

Сучасна обстановка у світі потребує нового обмірковування і перегляду політики національної безпеки. Вона (політика національної безпеки) законодавче закріплена у Воєнній доктрині. Її слід сприймати як основний Закон будівництва і функціонування ЗС по забезпеченню воєнної безпеки України.

Основним завданням ЗсУ є їх готовність до захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканості кордонів України.

Складовими частинами збройних сил України є види збройних Сил: Сухопутні війська, Повітряні сили і Військово – Морські сили, які у сою чергу є основою Сил Оборони України.

Сухопутні війська є найбільш чисельним видом Збройних Сил України.

Вивчаючи основи сучасного загальновійськового бою, необхідно пам’ятати, що наука і техніка постійно розвиваються, на озброєння надходять нові зразки зброї. У зв’язку з цим безупинно удосконалюються і способи ведення бою.

Сучасний бій вимагає від командирів і військ умілого застосування усіх засобів ураження, бойової і спеціальної техніки, високої організованості, напруги моральних і фізичних сил особового складу частин, підрозділів.

Для успішного ведення бойових дій від воїнів потрібна відмінна виучка, висока військова дисципліна і фізичне загартування, вміння використовувати всю міць озброєння і техніки, уміло застосовувати засоби захисту і маскування.

Стан бойової готовності підрозділу залежить від ступеня та якості укомплектованості особовим складом, озброєнням, бойовою та спеціальною технікою, запасами матеріальних засобів, тому командир повинен завжди знати потреби підрозділів у особовому складі, техніці та запасах МТЗ, мати точні відомості про обліковий та наявний склад офіцерів, сержантів і солдатів бойової техніки, озброєння та боєприпасів, пального, й інших запасів матеріальних засобів, періодично перевіряти їх стан та бойову готовність.

Тому вимоги Міністра Оборони до Сухопутних військ „... продовжувати опановувати і вести пошук нових, розробляти і оволодівати найбільш сучасними способами застосування зброї, бойової техніки і ведення бойових дій...”, як ніколи, є актуальними. Ви, як майбутні офіцери, повинні знати склад Збройних Сил України і розуміти природу сучасного загальновійськового бою – єдиного способу досягнення перемоги у збройній боротьбі з противником.

Дати відповіді на запитання і завдання на самостійну підготовку.

Розробив професор П.Є.Трофименко

Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри

Протокол № _____ від _____

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 78