Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Фотографування місця події.

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 35Следующая ⇒

У судово-оперативній фотографії найпоширенішим видом зйомки є фотозйомка місця події. До

фотографічної фіксації місця події ставляться такі вимоги: 1) порядок фотозйомки та процедури

огляду місця події є взаємопов’язаними; 2) фотозйомка повинна передувати іншим методам

фіксації; 3) засоби і методи фотозйомки обираються залежно від ситуації огляду, для забезпечення

повноти, всебічності та точності фіксації; 4) сукупність фотознімків повинна давати повне й чітке

уявлення про обстановку злочину, його сліди і деталі; 5) до внесення якихось змін в обстановку

необхідно сфотографувати загальний вигляд місця події і взаємне розташування об’єктів; окремі

сліди і предмети спочатку фотографуються у тому вигляді, в якому вони були виявлені.

Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці події: орієнтуючу, оглядову, вузлову і

детальну. Цей розподіл певною мірою є умовним.

Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію певного об’єкта або місця події разом із

оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю, тобто орієнтуючий знімок повинен містити

зображення власне місця події на фоні оточуючих предметів чи місцевості.

Оглядова зйомка застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих

предметів. Аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об’єктів, відобразити їх

специфіку, зйомку провадять із різних боків. Важливою вимогою щодо оглядових знімків є

повнота зображення місця події.

Вузлова зйомка — це зйомка частин (вузлів) об’єкта. Вузол — це частина місця події, де виявлені

сліди злочину. При такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця події, що

мають важливе значення, та об’єкти, з якими були пов’язані дії злочинця.

Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події. Її

завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній

зйомці піддаються насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко

змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження.43. Судово-оперативна фотографія: поняття, види.

Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що

застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки,

слідів та інших об’єктів.

Фотографічна зйомка трупа має певні особливості. При фотографуванні трупа

використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомки. Фотозйомка трупа на місці

його виявлення провадиться для фіксації його загального вигляду, пози і положення щодо

навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, наявності та розміщення трупних

плям, синців.

Фотографування слідів на місці їх виявлення використовується для фіксації місця їх

знаходження, загального вигляду, стану, індивідуальних особливостей. Місце виявлення сліду

фіксують зйомкою на фоні оточуючих об’єктів, потім окремо фіксується слід, а також його деталі

та особливості. При фотозйомці слідів на місці події рекомендується така послідовність дій:

спочатку фотографують предмет, на якому виявлені сліди, потім взаємне розташування слідів, і

останнє — кожний слід окремо за методом великомасштабної зйомки.

Фотозйомка при відтворенні обстановки і обставин події (під час слідчого експерименту або

перевірки показань на місці) застосовується для фіксації найбільш істотних моментів процесу і

результатів зазначених дій у взаємозв’язку з конкретною матеріальною обстановкою руху.

Фотозйомка при проведенні обшуку передбачає використання орієнтуючої, оглядової, вузлової і

детальної зйомок. Фотозйомка при обшуку доцільна для фіксації місця розташування об’єкта

обшуку, місць розташування предметів пошуку, схованок, їх особливостей, будови. У разі

необхідності застосовується масштабна зйомка.

Фотозйомка при пред’явленні для впізнання провадиться з метою фіксації запропонованих для

впізнання об’єктів. Таке фотографування дає наочне уявлення про правильність добору об’єктів і

дає змогу зафіксувати ряд ознак, за якими об’єкт був упізнаний.

44. Панорамна фотографія.

Панорамна фотозйомка полягає в суворому послідовному фотографуванні частин місцевості чи

приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих

об’єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану. Потім з окремих зафіксованих частин

складають одне загальне зображення, яке називається фотопанорамою. Розрізняють лінійну,

кругову і ярусну панорами.

При лінійній панорамній зйомці камера переміщується по прямій лінії уздовж об’єкта, на

однаковій відстані від нього. Кожний наступний кадр повинен частково перекривати зображення

попереднього.

Кругова панорамна зйомка доцільна у тих випадках, коли необхідно зафіксувати з різних боків

далеко розташовані об’єкти. Фотографування провадиться з однієї точки, а камеру після кожного

кадру повертають навколо її вертикальної осі на певний кут. Фотоапарат рекомендується

встановлювати на штатив, використовувати спеціальну головку з градуйованою шкалою. При

зйомці необхідно забезпечувати часткове перекриття попереднього кадру. Частина попереднього

кадру, що перекривається наступним, повинна становити 10—15 % його площі. Повна кругова

панорама є зображенням місцевості по колу (360°). На відміну від кругової, ярусна зйомка здійснюється поворотом фотокамери навколо її

горизонтальної осі; застосовується для фіксації високих об’єктів. При цьому масштаб нижніх і

верхніх кадрів буде різним внаслідок збільшення відстані до частини об’єкта, що знімається.

Для того щоб панорамний знімок мав високу якість, усі фрагменти повинні мати однакову

щільність. Тому рекомендується фотографувати всі частини об’єкта в однакових умовах.

45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.

Впізнавальна фотозйомка застосовується для фіксації зовнішності злочинців, з метою

використання їх знімків у криміналістичному обліку, під час розшуку та ідентифікації, а також

щодо невпізнаних трупів для обліку їх та встановлення осіб загиблих.

При зйомці живих осіб звичайно виготовляють три погрудних знімки з зображеннями в 1/7

натурального розміру: правий профіль, вид спереду (анфас) і з поворотом голови праворуч (лівий

напівпрофіль). У повний комплект входить також четвертий знімок — вид спереду на повний

зріст. Третій і четвертий знімки можна замінити одним — із зображенням людини на повний зріст

із поворотом усього корпуса праворуч. На знімках у профіль і анфас людина повинна бути

зображена без головного убору, шарфа, окулярів, на третьому знімку — в тому вигляді, у якому

вона була затримана. Ретуш упізнавальних знімків не допускається.

Упізнавальна зйомка трупа має свої особливості. Спотворене обличчя трупа попередньо

відновлюють і провадять його «туалет». Відновлення обличчя полягає в накладенні швів на рани,

а «туалет» — у припудренні шкіри, підфарбуванні губ та ін. Обличчя трупа повинно бути

сфотографоване до відновлення і «туалету», та після цього. Труп фотографується в тому ж одязі, в

якому його виявили, а оголений труп прикривають шматком тканини.

Обличчя трупа слід фотографувати у фас, обидва профілі (лівий і правий), а також у 3/4

повороту обличчя. Перед зйомкою необхідно надати трупу певне положення, зручне для

фотографування. Обличчя трупа фотографується з розплющеними очима.

46. Судово-дослідницька фотографія.

Судово-дослідницька фотографія як розділ (галузь) криміналістичної техніки досліджує методи та

засоби природничих і технічних наук і на цій основі розробляє нові засоби й методики або

пристосовує вже розроблені для дослідження матеріальних джерел доказової інформації.

Судово-дослідницька фотографія як практична галузь - це сукупність засобів криміналістичної

техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової

інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.

Фотографічна зміна контрастів широко застосовується при техніко-криміналістичному

дослідженні документів. При цьому використовуються: ефект контрасту за яскравістю (у

одноколірних об’єктів за світлістю, що виникає в результаті неоднакового відбиття світла або

нерівномірності освітлення), ефект контрасту за кольором (відмінності об’єктів чи їх частин за

кольором), тіньовий контраст (виникає за рахунок тіней, які утворюються від нерівностей

поверхні об’єкта).

Кольороподіл — це процес збільшення кольорового контрасту шляхом дослідження або

фотографування об’єкта крізь спеціальний світлофільтр.

Кольорова трансформація — це посилення кольорового контрасту шляхом передачі на

фотознімку одних кольорів іншими, більш насиченими.

Виявлення невидимих об’єктів може бути здійснено шляхом фотографування з використанням

мікроскопа. Мікрофотографія — це фотозйомка, що застосовується для виявлення мікроструктури і мікрорельєфу досліджуваних об’єктів. Мікрофотозйомка зі значним збільшенням

провадиться звичайним фотоапаратом, мікрофотонасадкою, мікрофотокамерою.

В експертній практиці використовуються методи фотозйомки в невидимих променях спектра.

Позитивний результат дає фотозйомка в інфрачервоних, ультрафіолетових чи рентгенівських

променях.

Фотографування в інфрачервоних променях — це фотозйомка об’єкта, який освітлюється

тепловими променями. Об’єктив оснащується інфрачервоним фільтром, а об’єкт освітлюється

електролампами розжарювання. Використовується з метою дослідження документів.

Фотографування в ультрафіолетових променях — метод, заснований на дії ультрафіолетових

променів, відбитих від об’єкта зйомки. Для збудження люмінесценції об’єкт освітлюють

ультрафіолетовим світлом ртутно-кварцевої лампи. За допомогою такої фотозйомки відновлюють

витравлені, вицвілі або написані «симпатичними» чорнилами тексти.

Фотографування в рентгенівських променях — метод отримання тіньового зображення за рахунок

дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь сфотографований об’єкт.

Застосовується для вивчення внутрішньої будови частин вогнепальної зброї, замків, пошуку

захованих предметів, читання деяких текстів.

47. Фотоматеріали та їх класифікація.

Негативи сигналетичних знімків при зйомці великоформатними камерами доцільно виготовляти

не на склі, а на плівці («Панхром» або «Ізохром»), щоб їх можна було зберігати в справах.

Наявність негатива дозволить отримати при розмноженні високоякісні знімки, не удаючись до

репродукції. Обробляють негативи вирівнюючим дрібнозернистим проявником Д-76 або А-12,

суворо дотримуючи температурного режиму і часу проявки. Відбитки виготовляються на

нормальному глянцевому папері За цих умов зображення правильно передає градацію тонів

знятого об'єкту, зберігаючи всі напівтони. На таких фотознімках чітко проглядаються всі

найважливіші упізнавальні ознаки сфотографованих осіб. Використання більш контрастного

фотопаперу призводить до появи різких меж між світлом та тінню, зникненню півтонів,

виникненню надмірно затінених ділянок. Внаслідок цього окремі прикмети видаються

викривленими або ж не проглядаються зовсім.

Щоб уникнути знищення або зміни ідентифікаційних ознак сигналетичні знімки не ретушують.

Правила сигналетичної зйомки поширюються і на фотографічну фіксацію зовнішності загиблих, у

випадках виявлення невпізнаних трупів

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 121314 15 16 17 Следующая ⇒