Судова фотографія: види і завдання.
Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово- дослідницьку (експертну). Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об’єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об’єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як спосіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об’єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого. Судово-дослідницька фотографія — це система спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабковидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово- дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об’єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що
використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо. Завдання судової фотографії: • забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації; • здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів; • удосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів; • забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину. Суть вимірювального методу полягає у фотографуванні об’єкта (слідів, документів, знарядь злому) разом з розташованим поруч мас- штабом (масштабною лінійкою), що дає змогу за одержаним знімком визначити справжні розміри об’єкта порівнянням його з одиницею масштабу. Цей метод називають також масштабним, а процес — мас- штабною зйомкою. Для здійснення масштабної зйомки необхідно так розмістити фотоапарат, щоб його оптична вісь була перпендику- лярна до площини розташування об’єкта. Широкомасштабний метод застосовують переважно для деталь- ної зйомки, фіксації документів, зброї та знаряддя, ушкоджень на тілі трупа, слідів знарядь злому. Для виконання оглядової зйомки вимі- рювальним методом користуються лінійними чи квадратними масш- табами, фішками, а також спеціальними приладами Стереоскопічний вимірювальний фотографічний метод є класич- ним. Суть його полягає в одержанні стереопари знімків і їх матема- тичній обробці для визначення справжніх розмірів. Суть репродукційного методу зйомки полягає у застосуванні фото- графічних засобів та прийомів для репродукції плоских об’єктів, пе- реважно документів.
Читайте также: Глава 2. Державна судова адміністрація України Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|