Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Платоспроможність страховика та її оцінка

Серед особливо важливих питань як для страховиків, так і для страхувальників, є питання фінансової надійності страхової компанії, одним з аспектів забезпеченості якої є досягнення нею реальної платоспроможності.

Страхова компанія, як і будь-який господарюючий суб'єкт, що є на ринку, має зовнішні та внутрішні зобов'язання.

Зовнішні - це зобов'язання перед страхувальниками, партнерами, бюджетом.

Внутрішні — перед засновниками, філіями, власними працівниками. Обсяг зовнішніх зобов'язань є ключовим у визначенні платоспроможності, оскільки у світовій практиці прийнято вважати компанію платоспроможною, якщо її активи більші, ніж взяті зобов'язання.

Найважливішу частину зовнішніх зобов'язань складають зобов'язання перед страхувальниками.

В усьому світі питання платоспроможності висуваються в число важливих аспектів діяльності страхових компаній.

Достатня величина власних коштів страховика гарантує його платоспроможність за двох обставин:

1) наявності обґрунтованих страхових резервів;

2) правильній інвестиційній політиці.

Особливості кругообігу коштів страхової компанії, в основі якого лежить категорія ризику, вимагають чіткого визначення поняття платоспроможності, умов її забезпечення, оцінки.

Платоспроможність = здатність компанії до своєчасного виконання грошових зобов'язань, що обумовлено законом або договором.

До платоспроможності страхової компанії ставляться більш високі вимоги, ніж до багатьох інших учасників ринку. Причини цього:

Розглянемо їх детальніше.

Оскільки роль статутного фонду було розглянуто в попередньому параграфі, зупинимося на ролі гарантійного фонду страховика, до якого належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку.

Страховики за рахунок прибутку можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви - це частина власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

Страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди,

мета яких:

Ø забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видів страхування;

джерела створення:

Ø відрахування від надходжень страхових платежів внески власних коштів страховика доходи від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів;

Запишіть приклади централізованих страхових резервних фондів та органів, які здійснюють управління цими фондами.

Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності.

Запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються на рівні обсягів наявних технічних резервів.

Зверніть увагу!

На будь-яку дату

Ø фактичний запас платоспроможності

Ø повинен бути більшим

Ø розрахункового нормативного запасу

Це означає, що на кожний момент часу активи страхової компанії повинні бути достатніми, щоб нести зобов'язання перед страхувальниками.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів по цих видах страхування.

Визначення змісту платоспроможності як здатності господарюючого суб'єкта виконувати свої грошові зобов'язання, зумовлює визначення кількісної оцінки платоспроможності як співвідношення зобов 'язань і ресурсів, які можуть бути використані на їх фінансування.

Слід зазначити, що є різниця між платоспроможністю та ліквідністю. Якщо остання визначається як здатність здійснювати поточні виплати з поточних платежів, то платоспроможність є більш узагальнюючим показником фінансової стійкості, що характеризує співвідношення всіх зобов'язань і всіх активів. Аналіз ліквідності повинен дати відповідь на питання: чи здатна страхова організація на невеликому проміжку часу виконати вимоги згідно зі своїми зобов 'язаннями.

Зверніть увагу!

Платоспроможність характеризує здатність відповідати за зобов'язаннями в принципі, ліквідність - здатність платити негайно.

До настання страхового випадку сума, яку страховик повинен заплатити страхувальнику для покриття своїх зобов'язань перед ним, невідома. Можна лише більш-менш точно оцінити ці зобов'язання. Саме оцінка цього елементу є найбільш складною при управлінні платоспроможністю.

На практиці кожна компанія індивідуально визначає свої зобов'язання, базуючись на

• кількості укладених договорів

• строках їх дії

• страхових сумах

• характері взятих на страхування ризиків та очікуваній імовірності їх настання

Платоспроможність слід розглядати в динаміці, оскільки економічні процеси неперервні, а будь-яка їх фіксація умовна. Можна стверджувати, що платоспроможність має динамічний характер і постійно змінюється під впливом ряду як сприятливих, так і несприятливих факторів:

Зовнішні фактори:

Ø збільшення власних коштів за рахунок зовнішніх джерел;

Ø фактична динаміка збитковості страхової суми;

Ø кон'юнктура ринку (як страхового, так і фінансового);

Ø інфляція;

Внутрішні фактори:

Ø величина фінансового результату страхової компанії;

Ø стратегія страхової компанії відносно обсягу нерозподіленого прибутку;

Ø величина та структура страхового портфеля;

Ø частка перестрахування в загальному обсязі страхових операцій;

Ø обсяг і структура інвестиційного портфеля.

Вплив окремого фактора на платоспроможність може здійснюватись неоднозначно. Наприклад, інфляція, знецінюючи зобов'язання, сприяє підвищенню платоспроможності, а знецінюючи власні кошти - її зниженню. Страхові компанії враховують також вплив інфляції на витрати з ведення справи, прибуток, ріст власних коштів, зміни попиту на страхову послугу, обсяг операцій і т.д.

Загальний вплив на платоспроможність залежить від співвідношення власних коштів і зобов'язань.

Платоспроможність страхової компанії забезпечується:

До початку діяльності	=> сплаченого часткою статутного капіталу => фондом для організаційних витрат
У ході діяльності	=> резервним фондом => технічними резервами, адекватними зобов'язанням страховика за обсягом і відповідно розміщеними => резервом платоспроможності

У сукупності вищезазначені джерела являють фінансові гарантії платоспроможності страховика.

У практиці страхового бізнесу стан платоспроможності страхових компаній підпадає під подвійний контроль з боку:

1) державного контролюючого органу - Департаменту Мінфіну (згідно з

планами перевірок);

2) аудиторських служб (при проведенні аудиту).

Історія страхового ринку України ще занадто коротка для широких узагальнень, але існуючий досвід країн з розвиненим страховим ринком засвідчує, у що обходиться порушення платоспроможності. Так вважається, що банкрутство страхових компаній у 60 % випадків виникає з причин, безпосередньо пов'язаних з неправильним управлінням платоспроможністю, у 28% -за недостатністю резервів, у 21% - внаслідок завищення активів.

Розглянемо таку умову забезпечення платоспроможності як страхові резерви, які утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страхові резерви поділяються на:

Ø технічні резерви

Ø резерви страхування життя

З видів страхування інших, ніж страхування життя, формуються технічні резерви, які включають дві великі групи:

Резерви премій = включає резерв незаробленої страхової премії, що складається з

частини страхової нетто-премії, яка надійшла у звітному періоді і

може знадобиться для страхових виплат протягом частини

строку, що виходить за межі звітного періоду.

Дуже рідко страховику заявляють про настання страхового випадку в той самий день, коли він трапився. Власник поліса в силу різних обставин повідомляє про це після певного проміжку часу.

У зарубіжній практиці, крім вищезазначених резервів, створюються:

• резерв коливань збитковості (дозволяє компанії компенсувати перевищення

фактичного рівня збитковості над рівнем збитковості, що взятий за основу при

побудові тарифної ставки за конкретним видом страхування);

• резерв катастроф (формується на - випадок настання екстремальних стихійних

лих, обставин непереборної сили або великомасштабних аварій, внаслідок яких

руйнуванню підлягає значна кількість страхових об'єктів і виникає необхідність

здійснення страхових виплат одночасно за великою кількістю договорів

страхування).

Формування страхових резервів у достатніх розмірах має тимчасово вільні кошти для страхових компаній ще й тому, що тимчасово вільні кошти спрямовуються на короткотермінові високоліквідні фінансові вкладення.

Для забезпечення страхових зобов'язань зі страхуванням життя і медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.

Страховики зобов'язані створювати й вести облік таких резервів зі страхування життя:

Ø резерв довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

Ø резерв належних виплат страхових сум.

Величина резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) обчислюється актуарно окремо за кожним договором згідно з Методикою формування резервів зі страхування життя.

У медичному страхуванні граничні значення питомої ваги відрахувань у кожен з видів резервів у структурі страхового тарифу визначені в Украї'ні таким чином:

Вид страхових резервів	Граничний рівень відшкодувань, %
Резерв виплат за страховими випадками	не менше 40
Резерв для здійснення профілактичних заходів	до 20
Резерв технологічного забезпечення надання медичної допомоги	до ЗО
Резерв коливань збитковості	до 10
Резерв відрахувань у централізований фонд страхових гарантій	до 5

⇐ Предыдущая 49 50 51 52 53 54 555657 58 Следующая ⇒