Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Навчання аудіювання молодших школярів.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Лекція 11

1. Психологічні та лінгвістичні засади навчання аудіюваня. Вимоги програми щодо навчання аудіювання.

2. Вправи у навчанні аудіювання.

3. Види контролю розуміння почутого.

4. Індивідуалізація навчання аудіювання молодших учнів та шляхи її здійснення.

Ключові слова: аудіювання, аудитивні механізми, фонематичний слух, інтонаційний слух, індивідуалізація

Література:

1. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра (діагностика, педагогіка). – К.:1992. – С.174-177.

2. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.:Ленвіт, 2005. – 208 с.

3. Гапонова С.В. Методика навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах у таблицях. – К.:1999. – С.31

4. Бігич О.Б. Способи контролю розуміння почутого/прочитаного англомовного повідомлення молодшими школярами. – Іноземні мови №2/2001. – С.42-44

5. Метьолкіна О.Б. Коригуючі та стимулюючі вправи для індивідуалізованого навчання аудіювання першокласників. – Іноземні мови №2 1995. – С.55-57

Навчання аудіювання молодших школярів обумовлено великою кількістю особливостей, що пов’язані з психолого-фізіологічним розвитком дітей. Перед тим, як окреслити систему вправ з навчання аудіювання, треба вказати на низку завдань, які вчитель іноземної мови має вирішити, і які впливають на визначення та вибір типу та виду вправи, тобто окреслити психологічні та лінгвістичні засади навчання аудіювання.

Велике значення для успішного навчання аудіювання мають розвинені аудитивні механізми, отже, формування таких механізмів є важливим завданням у процесі навчання цього виду діяльності. Функціонування механізмів аудіювання тісно пов’язано з індивідуальними характеристиками учнів. Вимога більш акуратно враховувати ці характеристики пов’язана з гуманізацією процесу навчання і її реалізацією на уроках іноземної мови. Перед вчителем стоять декілька завдань, які потребують вирішення, серед яких – визначення рівня готовності молодших школярів, перш за все першокласників, до оволодіння англомовним аудіюванням. Це можливо здійснити за допомогою методів діагностики, які сприятимуть встановленню вихідного рівня сформованості і/або розвитку індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів. Наступним кроком вчителя є організація процесу навчання іншомовного аудіювання з комплексним застосуванням відповідних видів індивідуалізації. Не менш важливим кроком є здійснення контролю за формуванням адитивних навичок та вмінь, розвитку мовленнєвих механізмів аудіювання та формування навчальних умінь у кожного молодшого школяра. На кінець року навчання виникає необхідність визначення рівня сформованості / розвитку індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Вирішення першої проблеми, як визначає О.Б.Бігич, стосується особистісної готовності школяра до оволодіння іншомовним аудіюванням: інтелектуальної та діяльнісної. Інтелектуальна готовність визначається рівнем розвитку якісних характеристик мовленнєвих механізмів аудіювання – фонематичного та інтонаційного слуху, сталості уваги, обсягу короткочасної адитивної пам’яті, логіки мислення та ймовірного прогнозування на смисловому та вербальному рівнях. Діяльнісна готовність зумовлюється рівнем сформованості адитивних навичок і вмінь молодшого школяра у сфері рідної мови як одного з компонентів їх комунікативного розвитку.

Тест для визначення рівня розвитку фонематичного слуху має сталу традиційну структуру, тобто починається з інструкції. Приймаючи до уваги значну частку / вагу ігрової діяльності у структурі діяльності молодшого школяра, інструкцію треба представляти як ігрову ситуацію. (Детальніше див. статті О.Б.Метьолкіної в журналі “Іноземні мови” № 2, 3-4 за 1995р.)

Вправи з навчання аудіювання спрямовані на розвиток фонематичного слуху, як якісного компоненту розвитку дитини, а також на стимулювання механізмів осмислювання.

Наведемо приклад вправи для розвитку фонематичного слуху. Вправа “Рибалки” має таку інструкцію: Уважно розгляньте малюнок. Чи пам’ятаєте ви всі назви звірят? Послухайте опис цієї картинки з паузою після кожного речення та пропуском назви звірятка. Здогадайтесь, хто спіймав названий предмет, адже його назва римується із назвою рибалки-звірятка. У паузі з’єднайте предмет з вудочкою лінією.

Іноді виконання завдань ускладнене з причини нерозвиненого обсягу короткочасної адитивної пам’яті. Отже, рекомендується використати тест для визначення цієї характеристики. Можна, наприклад, скористатися тестом, запропонованим Ю.З.Гільбухом у книзі “Темперамент і пізнавальні здібності школяра (діагностика, педагогіка)” – Київ, 1992. – С.174-177.

Вправа для розвитку механізму ймовірного прогнозування на смисловому рівні: Розгляньте уважно малюнки. Вони складають схему розповіді про сім’ю хлопчика. Як на вашу думку, які малюнки зайві? Запишіть їх номери.

Як відмічають дослідники проблеми навчання аудіювання молодших школярів (Верещагіна, Рогова, Коломінова, Роман, Бігич), ефективність зумовлюється вмінням вчителя видозмінювати / адаптувати вправи так, щоб вони відповідали рівню сформованості іншомовних адитивних навичок і вмінь учнів та розвитку мовленнєвих механізмів аудіювання. Врахування зазначених характеристик є метою адаптивних вправ. Успіх залежить також від своєчасної ліквідації прогалин у формуванні адитивних навичок і вмінь та від оперативного до розвитку слабко функціонуючих адитивних механізмів. Коригуючи вправи сприяють, з одного боку, корекції мовленнєвих навичок аудіювання (І група), а з іншого, забезпечують до розвиток якісних характеристик уваги, адитивної пам’яті, мислення, мовленнєвого слуху та ймовірного прогнозування (ІІ група). Коригуючою вправою І групи може бути будь-яка адитивна вправа за умови, що її основною практичною метою є до розвиток адитивних навичок і вмінь, які мають бути сформовані раніше. Вправи ІІ групи розвивають один з механізмів аудіювання і паралельно сприяють розвиткові інших механізмів. Якщо молодші школяри характеризуються достатнім рівнем розвитку й сформованості зазначених характеристик, вони потребують подальшого їх вдосконалення.

Отже, поряд із вправами, спрямованими на формування певних механізмів, існують вправи, що призначені вдосконалювати, або стимулювати, роботу тих механізмів, що вже працюють. Наприклад вправа, що сприяє вдосконаленню механізму осмислення тих молодших школярів, у яких цей механізм вже працює, має інструкцію: Як на вашу думку, чи можна героїв цієї розмови об’єднати відношеннями типу “a sister – a brother”?

Навіть вправи та завдання для контролю розуміння почутого мають потенціал для розвитку та вдосконалення як адитивних навичок та вмінь, так і для розвитку механізмів аудіювання. Способи контролю рекомендується поділяти на дві групи – невербальні та вербальні способи (С.В. Гапонова (ред.) Методика навчання іноземної мови в сер. навч. закладах у таблицях. – К, 1999. – С.31).

До першої групи входять такі способи:

· виконання дії;

· контроль а допомогою цифр;

· контроль за допомогою сигнальних карток;

· контроль за допомогою облікових карток;

· виконання малюнків, схем, креслень;

· підбір малюнків.

Друга поділяється на дві підгрупи:

· репродуктивні;

· рецептивні.

До репродуктивних способів контролю входять відповіді на запитання, переказ змісту іноземною мовою, переклад рідною мовою окремих слів, словосполучень, речень, абзаців, укладання плану, укладання запитань, обговорення іноземною або рідною мовою змісту почутого.

Рецептивні способи включають: вибір заголовка або пунктів плану; тести альтернативного вибору, множинного вибору; ланцюговий тест; тест систематизації / класифікації; перехресного вибору; клоуз-тест.

Спосіб контролю має бути адекватним об’єкту контроля. З наведеного списку виключаються репродуктивні вербальні способи контролю, які передбачають залучення таких видів мовленнєвої діяльності, як говоріння та письмо. (Детальніше див. “Іноземні мови” - №2. – 2001. – С.42-44)

Прикладами можливих способів контролю розуміння почутого англомовного повідомлення молодшими школярами можуть послуговувати слідуючи:

Виконання дій

Read/listen to the teacher’s requests and do them.

Please stand up. Please walk to the blackboard. Please write your name. Please walk to your chair. Please sit down.

12 3 Следующая ⇒