Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення

Пріоритетність використання земель оздоровчого призначення в точній відповідності з їх основним цільовим призначенням стимулюється законодавцем за допомогою встановлення для суб'єктів землекористування спеціальних податкових пільг. Зокрема, у ст. 9 Закону «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року з подальшими змінами та доповненнями встановлюється, що податок на земельні ділянки цієї категорії земель, за винятком земель наданих для сільськогосподарських цілей, стягується в розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Від його сплати звільняються спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих у відповідності зі списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, вітчизняні установи охорони здоров'я.

Єдиного законодавчого акту, що регламентує правовий режим використання земель оздоровчого призначення в даний час в Україні не прийнято. Основний масив спеціальних норм, які регулюють правовий режим даних земель, міститься в Законі «Про курорти» та прийнятих на його основі підзаконних нормативно-правових актах.

Відповідно до ст. 15 Закону «Про курорти» юридичні та фізичні особи, з метою організації діяльності курортів, використовують спеціально визначені природні території, що мають мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів і озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації і профілактики захворювань.

Виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних і інших дослідницьких робіт. Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання здійснюються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я на підставі даних дослідницьких робіт. Визначені за результатами геологорозвідувальних робіт експлуатаційні запаси родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що відносяться до природних лікувальних ресурсів, затверджуються і вносяться в Державний фонд родовищ корисних копалин і передаються для використання по призначенню. Родовища корисних копалин, які відносяться до природних лікувальних ресурсів, надаються в користування юридичним і фізичним особам для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Підземні лікувальні мінеральні води можуть використовуватися для промислового розливу. Порядок надання в користування таких родовищ визначається Кодексом України про надра^[12] та іншими актами законодавства. Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, які відносяться до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом на користування надрами.

Спеціальне використання природних лікувальних ресурсів здійснюється за плату відповідно до Кодексу України про надра. Нормативи плати за користування природними лікувальними ресурсами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом на користування надрами в порядку, визначеному законодавством України. Мінеральні води, лікувальні грязі, що належать до природних лікувальних ресурсів, видобуваються в обсягах, ліміт яких затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин. Якість природних лікувальних ресурсів регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, який визначає кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Медичний (бальнеологічний) висновок надається центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Видобуток, підготовка, переробка та використання підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюються згідно із затвердженими проектами та встановленими центральним органом виконавчої влади з геології та використання надр квотами. Відповідальність за недотримання затверджених проектами умов і встановлених квот покладається на суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у центральному органі виконавчої влади з геології та використання надр спеціальний дозвіл на використання надр з метою експлуатації родовищ корисних копалин. Згідно ст. 45 Закону України «Про нафту і газ» від 12 липня 2001 року^[13], проекти на проведення геологорозвідувальних робіт на землях оздоровчого призначення підлягають екологічній експертизі.

Забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації. Будівництво на курортах нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо з задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, чи таких, що можуть негативно вплинути на природні лікувальні фактори, забороняється.

Надання земельних ділянок для створення чи розширення курорту здійснюється в порядку, установленому Земельним кодексом, на підставі розробки техніко-економічних обґрунтувань використання землі і проектів відводу земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування. Земельні ділянки курортів використовуються в порядку, визначеному проектом організації використання території та Генеральним планом забудови курорту з урахуванням вимог до правових режимів округів і зон санітарної охорони курортів. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року в редакції від 2 жовтня 2003 року, орендар зобов’язаний дотримуватися режиму використання земель оздоровчого призначення.

Відповідно до Генеральної схеми планування території України, затвердженої Законом України від 7 лютого 2002 року^[14], наміри та потреби використання окремих територій, визначені у державних програмах економічного і соціального розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, передбачають необхідність значного збільшення територій оздоровчого призначення.

Розвиток курортів здійснюється відповідно до довгострокових комплексних і цільових державних і місцевих програм, що розробляються на основі даних Кадастру природних лікувальних ресурсів, об'єктивних показників ефективності лікування, медичної реабілітації і профілактики захворювань, результатів спеціальних наукових досліджень і проектних робіт, фінансово-економічних показників діяльності курортів. При цьому визначаються параметри та режим використання природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічних і санітарно-гігієнічних обмежень тощо. Містобудівна документація, яка регламентує всі види будівництва на території курортів, розробляється відповідно до Законів України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року^[15], «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року^[16], регіональних і місцевих Правил забудови та інших нормативно-правових актів і підлягає обов'язковій державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам. Економічне обґрунтування проектів розвитку курортів і економічна оцінка їх природних лікувальних ресурсів провадяться у відповідності зі спеціальними Методиками, порядок розробки і твердження яких установлений постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 6 травня 2001 року.

Порядок використання територій курортів визначається спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема: Положенням про курорти Євпаторія, Поляна, Сойми, Любінь Великий, Миргород та Ворзель, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 жовтня 1982 року; Положенням про курорти Трускавець і Слов'янськ, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 16 грудня 1982 року; Положенням про курорти Березівські мінеральні води і Синяк, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 16 серпня 1982 року; Положенням про курорт Сатанів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1992 року; Положенням про Всеукраїнську дитячу оздоровницю – курорт Євпаторія, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року ^[17].

Концепція розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 року^[18]. У цій концепції визнається, що на сьогодні практично не розв'язується вкрай актуальна проблема нераціонального та неефективного використання земель оздоровчого призначення і природних лікувальних ресурсів Криму, де спостерігаються численні порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин. Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11 відсотків Чорноморського узбережжя Криму захищено берегоукріплювальними спорудами.

Розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.

Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури (водопостачання та теплопостачання, енергозабезпечення, комунальне господарство, транспорт), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.