Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Хронічні захворювання органів черевної порожнини




Лекція № 22

«Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини»

З дисципліни: «Медсестринство в хірургії»

Викладач: Гайдамака В.К.

 

м. Берислав

План

1. Обстеження хворих із хронічними захворюваннями органів черевної порожнини.

2. Спеціальні методи дослідження.

3. Аномалії розвитку черевної стінки, пупка.

4. Грижі живота, класифікація, клінічні ознаки, лікування.

5. Захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Їх клінічні ознаки та лікування.

6. Особливості догляду за хворими після операцій на органах черевної порожнини.

 

Мета:

- навчитись обстежувати хворих із хронічними захворюваннями живота;

- знати клінічні ознаки, принципи лікування хронічних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози;

- оволодіти навичками підготовки хворих до діагностичних досліджень, знати можливі ушкодження і гострі захворювання органів черевної порожнини, їхню клінічну картину, методи лікування;

- оволодіти способами першої допомоги в разі ушкодження живота, гострих за­хворювань органів черевної порожнини.

 

ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Обстеження хворого з хронічними захворюваннями органів черевної порож­нини починають з опитування. Основними клінічними проявами цих захворю­вань є:

- біль у животі (необхідно з'ясувати характер болю, його локалізацію, іррадіа­цію, тривалість);

- диспептичні розлади (підрозділяють на шлункові — відчуття «повного шлунка» відрижка, печія, регургітація, слинотеча, нудота, блювання; та кишкові — від­чуття переповнення в животі, закрепи, проноси; комбіновані диспептичні роз­лади).

Оглядаючи живіт, звертають увагу на;

• форму живота і симетричність; наявність перистальтики;

• участь обох половин живота в диханні;

• розширення вен передньої черевної стінки при портальній гіпертензії («голова медузи»);

• наявність післяопераційних рубців;

• середню лінію живота, ділянку пупка, пахові ділянки для виявлення грижо­вих випинань.

Пальпуючи живіт, можна виявити певні патологічні зміни органів черевної порожнині. Спочатку проводять поверхневу, а потім глибоку пальпацію. Хворий повинен лежати на спині, поклавши руки вздовж тулуба. Живіт оголяють від ме­чоподібного відростка до лобкового симфізу.

Поверхнева пальпація дає змогу виявити напруження черевної стінки: асцит, грижу і пухлину в черевній стінці або черевній порожнині. Починають пальпацію з лівої пахової ділянки, рухаючись проти годинникової стрілки, до правої пахової ділянки; щоб попередити рефлекторне напруження черевної стінки, під час паль­пації слід розмовляти з хворим, відволікаючи його, або попросити зігнути ноги в колінах.

У нормі передня черевна стінка при пальпації м'яка і безболісна. При патологічних змінах спостерігається резистентність (ригідність) черевної стінки або м'язів живота.

 

 


Глибока пальпація розроблена і введена в клінічну практику В.П. Образцовим і М.Д. Стражеском. Глибоку пальпацію живота здійснюють у горизонтальному положенні і лише в тих випадках, коли стінка живота м’яка. Пальпацію рекомендується проводити під час видиху, коли м'язи черевної стінки розслаблені. З кожним видихом пальці занурюються разом з черевною стінкою все глибше і ковзають по нерухомому органу (або орган ковзає під нерухомими пальцями) під час дихання.

Під час перкусії визначається нормальний тимпанічний звук. Він може бути високим (при непрохідності кишок). У разі виявлення печінкової тупості слід визначити її межі. Притуплення перкуторного звуку свідчить про наявність рідини в черевній порожнині. Перкусія дає змогу визначити розміри селезінки, виявити болючі ділянки.

За допомогою аускультації визначають перистальтику кишок, шуми в гих, пульсацію черевного відділу аорти.

Захворювання органів черевної порожнини діагностують за допомогою таких методів дослідження:

1. Ендоскопічні:

• езофагоскопія;

• дуоденоекопія;

• гастроскопія;

• ректороманоскопія.

2. Рентгенологічні:

• рентгеноскопія;

• рентгенографія.

3. Лапароскопія — огляд черевної порожнини та її органів через отвір у передній черевній стінці.

4. Комп'ютерна томографія.

5. Ультразвукові методи діагностики.

Аномалії розвитку черевної стінки, пупка і органів черевної порожнини виявляються, як правило, у дітей.

ВРОДЖЕНА ГРИЖА

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...