 |
Хронічний панкреатит
|
|
|
|
Хронічне запально-дистрофічне захворювання залозистої тканин6и підшлункової залози з порушенням прохідності її протоків, яке при подальшому прогресуванні спричинює склероз паренхіми і порушення екзо- і ендокринної функції.
Класифікація
І. За етіологією.
1. Первинний:
• алкогольний;
• аліментарний;
• метаболічний;
• спадковий.
2. Вторинний:
• при патології жовчовивідних шляхів;
• при хронічних гепатитах і цирозах печінки;
• при виразковій хворобі;
• при хронічних гастритах, дуоденітах; при виразковому коліті.
П. За клінічними проявами (формами).
• рецидивний;
• больовий;
• псевдопухлинний;
• склерозивний;
• латентний.
ПІ. За перебігом.
1. Залежно від ступеня тяжкості:
• легкий;
• середньої тяжкості;
• тяжкий.
2. Залежно від фази:
• загострення;
• згасле загострення;
• ремісія.
IV. За ускладненнями:
• кіста;
• кальцифікація залози;
• цукровий діабет;
• тромбоз селезінкової вени;
• стеноз протоки залози;
• рак.
Етіологія
1. Захворювання жовчовивідних шляхів (жовчнокам'яна хвороба, холецистит, аномалії розвитку) і печінки (гепатити, цироз).
2. Хронічна алкогольна інтоксикація.
3. Захворювання дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба, дуоденіт хронічний, порушення дуоденальної прохідності, дискінезія, дивертикул).
4. Захворювання шлунка (хронічний гастрит із секреторною недостатністю, виразка).
5. Захворювання великого дуоденального сосочка (папіліт, спазм сфінктера Одді, стриктура, обтурація каменем, пухлина, паразитарна інвазія).
6. Дефіцит білка в дієті.
7. Токсичні впливи.
8. Харчова алергія.
9. Вірусні інфекції (епідемічний паротит, вірус гепатиту В).
10. Порушення кровотоку в мезентеріальних артеріях.
|
|
|
11. Обмінні і гормональні порушення (гіперпаратироз).
12. Спадково зумовлені дефекти обміну речовин (амінокислотного обміну, гемохроматоз). |
13. Вживання деяких лікарських засобів (тетрацикліни, цитостатики).
14. Гострий панкреатит в анамнезі.
15. Травми залози.
Патогенез
Етіологічні чинники спричинюють розвиток дистрофії, згодом— атрофію слизової оболонки дванадцятипалої кишки і зменшення її регенеративної здатності. У результаті порушується продукування секретину і холецистокінину (панкреозиміну). Через дефіцит секретину підвищується тиск у дванадцятипалій кишці, спазмується сфінктер Одді, підвищується тиск у панкреатичній протоці, зменшується об'єм соку.
Результатом є згущування соку, зменшення швидкості його відтоку; крім того, крім підвищується концентрація в ньому білка, що призводить до утворення білкових комплексів, які закупорюють різні відділи панкреатичних проток. При цьому під впливом невідповідного харчування секрет виходить у прилеглі тканини з утворенням набряку підшлункової залози. Це призводить або до активування ферментів панкреатичного соку, які спричинюють самопереварювання залози, або, у результаті стиснення при набряку тканини підшлункової залози, — до атрофіїацинарних залоз та заміни їх сполучною тканиною.
Клінічна картина
1. Біль в епігастрії справа (процес у головці залози), в епігастрії зліва (у тілі), у лівому підребер'ї (ураження хвоста). Іррадіація в спину, ділянку серця, ліву лопатку, ліве плече, ліву клубову ділянку. Інтенсивність і характер різні: стисний, ниючий, переймистий, оперізувальний.
2. Диспептичні симптоми: підвищене слиновиділення, відрижка, напади нудоти, блювання (не полегшує стану), метеоризм, дзюрчання в животі, нестійкі мазеподібні випорожнення, втрата апетиту.
3. Схуднення.
4. Приєднання цукрового діабету.
5. Симптом Мейо—Робсона у лівому реброво-хребтовому куті.
|
|
|
6. Симптом Кача — гіперстезія в ділянці VIII грудного сегмента, субфебрилітет, підвищення активності амілази в крові і сечі.
Лабораторні дані
1. Загальний аналіз крові: при загостренні— збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво.
2. Загальний аналіз сечі: білірубін, підвищення рівня альфа-фмілази, при склерозивній формі — зниження рівня амілази.
3. Біохімічний аналіз крові: збільшення рівня альфа-амілази, альфа-ліпази, трипсину, альфа-глобулінів, сіалових кислот, глюкози.
Інструментальні дослідження
Рентгенологічне дослідження: вапнування залози, розгорнутість дуги при збільшенні головки; при дуоденографії можливий рефлекс контрастної речовини протоку залози.
Ехо-сканування: збільшення або зменшення розмірів залози, кальциною, камені в протоці, розширення протоки та її гілок, неоднорідність залози.
Радіоізотопне сканування: збільшення або зменшення розмірів залози, дифузне нерівномірне накопичення ізотопу.
Клінічні варіанти
Рецидитивний
Інтенсивний біль (стисний, пекучий, сверблячий) у верхній частині живота, неодноразове блювання. Поганий апетит, здуття живота, проноси, збільшення температури, озноб.
Болючість у зоні Шоффара, точці Дежардена, точці Мейо-Робсона.
Схуднення до кахексії, атрофія підшкірної жирової клітковини на передній стінці живота в проекції залози (симптом Грота).
Лейкоцитоз, збільшення рівня діастази в крові і сечі.
Псевдопухлинний (жовтяничний)
Процес у головці залози, жовтяниця, свербіння шкіри, біль в епігастрії справа, нудота, блювання, колір сечі темний, кал знебарвлений.
Больовий
Постійний біль у верхній половині живота, іррадіація в спину, зменшення апетиту, схуднення, нестійкий стул, метеоризм.
Латентний
Біль відсутній або слабкий, періодично погіршується апетит, нудота, проноси, порушення зовнішньосекреторної функції.
Склерозивний
Біль посилюється після іди, апетит поганий, нудота, проноси, схуднення, порушення зовнішньосекреторної і інкреторної функцій, розвиток цукрового діабету, сухість у роті, часте сечовипускання, свербіння шкіри, гіперглікемія, глюкозурія.
Лікування
1. Дрібне харчування.
2. Антиферментні засоби внутрішньовенно: гордокс, контри кал.
|
|
|
3. Препарати метаболічної дії: пентоксил, метилурацил.
4. Ліпотропні засоби: ліпокаїн, метіонін.
5. При болю — паранефральна або паравертебральна блокада, ненаркотичні анальгетики: анальгін, амідопірин, баралгін.
6. При зовнішньосекреторній недостатності — замісна терапія. Ферментні препарати: панкреатин, дигестал, фестал, вітаміни В2, В6, В12, А, Е, солкосерил, діуретики (зменшення набряку залози).
7. Санаторно-курортне лікування.
Висновок
Матеріали лекції підібрані згідно теми.. В доступній формі подані спеціальні методи дослідження,а також хронічні захворювання органів черевної порожнини.
Особливу увагу приділено догляду за хворими в післяопераційному періоді в якому медична сестра створює найбільшсприятливі умови для одужання і запобігання розвитку післяопераційних ускладнень.
Лекційний матеріал може бути використано як основний.
Література
1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – С. 391 – 400.
2. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 272 – 283.
3. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003. - С. 321 – 337.
|
|
|
